Справа  № 22ц-1707\2006 p.

Головуючий у 1-й інстанції:   Чепурко В.О.

Доповідач:   Редька  А.Г.

УХВАЛА ІМ "ЯМ   УКРАЇНИ

15 листопада 2006 року                            місто Чернігів

Апеляційний  суд  Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Євстафієва O.K., суддів - Лакізи Г.П., Редьки А.Г.,

при секретарі - Вареник О.М.,

за участі: позивача ОСОБА_1. та його представника ОСОБА_2.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача Волосківської сільської ради Менського району на ухвалу Менського районного суду Чернігівської області від 28 вересня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Волосківської сільської ради Менського району про стягнення заробітної плати,

встановив:

Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 28 вересня 2006 року з Волосківської сільської ради Менського району стягнуто на користь ОСОБА_1 1582 грн заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 1 травня 2006 року до 1 вересня 2006 року, внаслідок невиконання рішення Менського районного суду від 20 липня 2004 року про поновлення ОСОБА_1. на роботі, а у частині стягнення компенсації частини втраченого заробітку у зв'язку з порушенням термінів її виплати провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позовних вимог у цій частині.

В апеляційній скарзі Волосківська сільська рада просить скасувати зазначену ухвалу суду та закрити провадження у справі, посилаючись, що судове рішення суперечить нормам матеріального та процесуального закону.

Позивач ОСОБА_1. у письмових запереченнях проти апеляційної скарги та у судовому засіданні апеляційної інстанції посилається, що рішення суду є законним та обґрунтованим та просить відхилити апеляційну скаргу відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників розгляду справи, перевіривши доводи скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Волосківської сільської ради не може бути задоволена.

Суд першої інстанції у повному обсязі дослідив надані сторонами документи, перевірив доводи та заперечення сторін, правильно встановив обставини справи і висновок суду грунтується на матеріалах справи та законі.

За матеріалами справи встановлено, що відповідно до рішення Менського районного суду Чернігівської області від 20 липня 2004 року(ас-9) та ухвали апеляційного суду Чернігівської області від 29 жовтня 2004 року(ас-П) ОСОБА_1. поновлено на роботі на посаді водія автомобіля швидкої медичної допомоги та на посаді 0,25 ставки завгоспу Волосківської сільської ради з 1 квітня 2004 року.

Відповідно до ст.235 КЗпП України рішення суду про поновлення працівника на роботі підлягає негайному виконанню

Відповідно до ст.236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення суду про поновлення на роботі на користь працівника стягується середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Суд першої інстанції правильно встановив, що Волоськівською сільською радою зазначене рішення суду до цього часу не виконано і ОСОБА_1. на роботі не поновлено, ухвалами районного суду в подальшому на користь ОСОБА_1. було стягнуто заробітну плату за час вимушеного прогулу за період до 1 травня 2006 року і суд обґрунтовано відповідно до ст.236 КЗпП України стягнув з Волосківської сільської ради на користь ОСОБА_1. заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 1 травня 2006 року до 1 вересня 2006 року.

Заперечення відповідача у суді першої інстанції та доводи апеляційної скарги, що рішення суду про поновлення на роботі є незаконним та його неможливо виконати, безпідставні і не можуть бути прийняті.

Рішення районного суду від 20 липня 2004 року про поновлення на роботі набуло чинності і відповідно до закону повинно бути виконано у будь-якому випадку, за затримку виконання зазначеного рішення або за його невиконання законодавством передбачені відповідні наслідки, зокрема, ст.236 КЗпП України передбачено стягнення заробітної плати на користь позивача за весь час затримки виконання рішення про поновлення на роботі і доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування ухвали суду.

Висновок суду про необхідність стягнення з відповідача судових витрат у зв'язку з вирішенням спору не грунтуються на законі, що визначає умови та порядок сплати судового збору та витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ, і в цій частині ухвала суду підлягає зміні шляхом виключення з резолютивної частини ухвали вказівку про стягнення з сільської ради судових витрат.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 312, 313, 314, 319 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу Волосківської сільської ради Менського району задовольнити частково та змінити ухвалу Менського районного суду Чернігівської області від 28 вересня 2006 року, виключивши вказівку про стягнення з Волосківської сільської ради судових витрат, в іншій частині зазначену ухвалу залишити без змін.

Ухвала набуває чинності негайно та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців після проголошення.