Справа № 22а-588/2006 Головуючий у першій інстанції Кантур A.M.
Категорія - адміністративна Доповідач -Шемець Н.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2006 року місто Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді: ІВАНЕНКО Л.В.
суддів: ШЕМЕЦЬ Н.В.,СТРАШНОГО М.М.,
при секретарі: ПАЦ Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою державної виконавчої служби у м. Прилуки та Прилуцькому районі на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 08 вересня 2006 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ДВС у м. Прилуки та Прилуцькому районі про визнання дій неправомірними, -
ВСТАНОВИВ:
В апеляційній скарзі ДВС у м.Прилуки та Прилуцькому районі просить скасувати постанову Прилуцького міськрайонного суду від 08 вересня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ДВС у м. Прилуки та Прилуцькому районі про визнання дій державного виконавця неправомірними, якою задоволені вимоги позивача, та постановити нове рішення про відмову у задоволенні вимог ОСОБА_1.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Рішення суду про стягнення аліментів державною виконавчою службою виконується на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених Законом України „Про виконавче провадження" та інших нормативно-правових актів, виданих відповідно до зазначеного Закону. Ст.74 Закону передбачено, що у разі, коли боржник не працює, то заборгованість по аліментах визначається виходячи з середньомісячної зарплати для даної місцевості. Рішення суду щодо зобов'язання відповідача здійснити нарахування заборгованості по аліментах згідно ч.З ст. 195 СК України - виходячи з середньомісячної зарплати працівника відповідної кваліфікації або некваліфікованого працівника - не може бути виконано, оскільки управління статистики у Прилуцькому районі такого обліку не веде і надати відповідну довідку не може. Тому з метою захисту прав стягувача та дитини, на користь якої утримуються аліменти, заборгованість визначена відповідно до ст.74 Закону України „Про виконавче провадження".
Судом першої інстанції встановлено, що 11.08.2006 року державним виконавцем ДВС у м.Прилуки та Прилуцькому районі виконано розрахунок заборгованості по аліментах у боржника ОСОБА_1. за період січень- липень 2006 року згідно ст.74 Закону України „Про виконавче провадження" виходячи із середньомісячної заробітної плати для даної місцевості. Позивач за фахом є клубним працівником, не працював і не працює на час виникнення
заборгованості, тому розрахунок заборгованості має бути проведений згідно ч.З ст. 195 СК України, а саме виходячи із середньомісячної заробітної плати його кваліфікації для даної місцевості.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що розрахунок заборгованості проведено всупереч вимогам ч.З ст. 195 СК України і зобов"язав відповідача перерахувати заборгованість відповідно до ч.З ст. 195 СК України і в подальшому стягувати аліменти, виходячи з даного розрахунку.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду скасуванню з направленням справи на новий розгляд до того ж суду, виходячи з наступного.
ОСОБА_1. , не погоджуючись з проведеним державним виконавцем ДВС у м. Прилуки та Прилуцькому районі Петенко Т.І. розрахунком заборгованості по аліментах, звернувся до суду зі скаргою на його дії в порядку ст.ст.383-389 ЦПК України а.с.1-2.
Суддя відкрив провадження у справі також по ЦПК України а.с. 14, проте призначив до розгляду уже по КАС України і судове рішення також винесено згідно КАС України.
Відповідно до положень ст. З83 ЦПК України учасники виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Оскільки оскаржуються дії державного виконавця по нарахуванню заборгованості по аліментах, стягнутих за постановою судді Прилуцького міського суду від 22 грудня 2003 року, апеляційний суд вважає, що дана справа має бути вирішена в порядку цивільно - процесуального судочинства, а не в порядку КАС України.
Згідно п.1ч.1 ст. 157 КАС України, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, суд закриває провадження у справі. Проте в даному випадку апеляційний суд не може закрити провадження у справі, враховуючи, що заявник звернувся у визначеному законом порядку, відкрито провадження у справі також в порядку ЦПК України, тому справу належить повернути до суду першої інстанції на новий розгляд зі стадії відкриття провадження у справі.
При новому розгляді слід врахувати, що учасниками судового розгляду по даній категорії справ є заявник, державний виконавець, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються, а не ДВС, а також слід вирішити питання про залучення до участі у справі стягувача, інтереси якого цим спором зачіпаються безпосередньо.
Крім того, при вирішенні спору по суті слід врахувати положення ч.4 ст. 195 СК України - у разі спору розмір заборгованості за аліментами обчислюється судом.
Також заявник просив визнати дії державного виконавця по нарахуванню заборгованості неправомірними і як вбачається з розрахунку заборгованості а.с.8 це нарахування має певні межі: за період січень -липень 2006 року. Суд же своєю постановою зобов"язав ДВС у м. Прилуки та Прилуцькому районі і на
майбутнє стягувати аліменти, виходячи з положень ч.З ст.195 СК України, чим вийшов за межі заявлених вимог. Оскільки таких вимог ОСОБА_1. не заявляв, тому рішення суду в цій частині суперечить положенням ч.1 ст.11 ЦПК України. Керуючись ст.ст. 195,198ч.1 п.6,205,206,211,212 КАС України апеляційний
суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ДВС у м. Прилуки та Прилуцькому районі -задовольнити частково.
Постанову Прилуцького міськрайонного суду від 08 вересня 2006 р. -скасувати, справу повернути на новий розгляд до того ж суду в іншому складі зі стадії відкриття провадження у справі.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили.