Справа №10-117/2006 Категорія: ч.З ст. 185 КК України

Головуючий у 1-ій інстанції - Данилів Є.О. Доповідач - Калиняк О.М.

УХВАЛА

06 листопада 2006 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді         Калиняк О.М.

суддів                              Ревера В. В., Гнатіва Н.1.

з участю прокурора       Войценка А.І.

захисника                       ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу за апеляцією помічника прокурора Пустомитівського району Львівської області Войценка А.І. на постанову судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 27 жовтня 2006 року щодо ОСОБА_2,

встановила :

Постановою судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 29 жовтня 2006 року відмовлено у поданні слідчого прокуратури Пустомитівського району Львівської області про обрання щодо обвинуваченого

ОСОБА_2, уродженця м. Пустомити Львівської обл., раніше не судимого, працює ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає АДРЕСА_1,

запобіжного заходу у вигляді взяття під варту й обвинуваченому обрано запобіжний захід - підписку про невиїзд.

На постанову судді помічник прокурора Пустомитівського району Львівської обл. Войценко А.І. подав апеляцію, в якій просить постанову судді місцевого суду скасувати і справу повернути на новий судовий розгляд. Як на підставу скасування постанови покликається на те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 186, ч.І ст. 384 КК України. При допиті його як обвинуваченого ОСОБА_2 вину визнав частково. Будучи неодноразово допитаним по даній справі як свідок, ОСОБА_2 давав неправдиві показання, і це є доказом того, що він, перебуваючи на волі, може скритися від слідства й суду та перешкодити встановленню істини по справі.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляцію; захисника ОСОБА_1, який просить постанову судді залишити без зміни; обговоривши наведені в апеляції доводи й перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 186, ч.І ст. 384 КК України, а саме в тому, що 11 березня 2006 року близько 02.00 год. в м. Пустомити Львівської обл. він із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, відкрито викрав у ОСОБА_3 шкіряну куртку. Крім цього, будучи допитаним як свідок у даній кримінальній справі, давав на досудовому слідстві завідомо неправдиві показання.

Судове рішення про відмову в обранні щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та застосування до нього підписки про невиїзд постановлене з дотриманням вимог ст.ст. 148,150,151,155, 165-2 КПК України.

При розгляді подання слідчого суддя правильно дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу - взяття під варту, врахувавши при цьому тяжкість злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_2, обставини справи та особу обвинуваченого.

Доводи в апеляції про те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, а дані ним як свідком завідомо неправдиві показання свідчать, що він, перебуваючи на волі, може скритися від слідства й суду та перешкодити встановленню істини в справі, колегія суддів не бере до уваги, виходячи з наступного.

За змістом ст.ст. 148, 155 КПК України тяжкість злочину, в якому підозрюється чи обвинувачується особа, не є самостійною та безумовною підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Твердження апелянта про те, що ОСОБА_2, перебуваючи на волі, може скритися від слідства і суду та перешкоджати встановленню істини у справі, жодними доводами не підкріплене. Навпаки, як пояснив в судовому засіданні слідчий Кравець А.Б., на виклики органу досудового слідства обвинувачений з'являється, від слідства не ухиляється, основні слідчі дії в справі проведені й перед стадією закінчення досудового слідства залишилось лише проведення деяких судових експертиз.

ОСОБА_2 вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, працює, за місцем роботи характеризується позитивно.

Таким чином у справі відсутні фактичні дані, які б стверджували про необхідність застосування щодо ОСОБА_2 лише такого запобіжного заходу як взяття під варту.

На думку колегії суддів, обраний щодо ОСОБА_2 запобіжний захід - підписка про невиїзд на даний час є достатнім для забезпечення належної поведінки обвинуваченого.

Постанова судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 27 жовтня 2006 року щодо ОСОБА_2 є обгрунтованою, відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 365,366,382 КПК України, колегія суддів

ухвалила :

Постанову судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 27 жовтня 2006 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляцію помічника прокурора Пустомитівського району Львівської області Войценка А.І. - без задоволення.