Справа № 22ц-1723/2006                      Головуючий у першій інстанції КАШПУР О.В.

Категорія - цивільна                                                          Доповідач - ШЕМЕЦЬ Н.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 10 листопада 2006 року                                                                            місто Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді: ІВАНЕНКО Л.В.,

суддів: ШЕМЕЦЬ Н.В.,ГУБАР B.C.,

при секретарі: ПАЦ Т.М.,

за участю:ОСОБА_1.,ОСОБА_2.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду М.Чернігова від 21 вересня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ПП „Союз-Сіверський,, про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та за час невидачі трудової книжки, зобов"язання видати трудову книжку та стягнення моральної шкоди -

ВСТАНОВИВ:

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення Деснянського районного суду М.Чернігова від 21 вересня 2006 року, яким відмовлено в задоволенні його позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його вимоги. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду першої інстанції є необгрунтованим та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи. Зокрема, апелянт вважає, що суд прийшов до невірного висновку про те, що йому повністю виплачено заробітну плату та видано трудову книжку. Проте відповідач не провів з ним повного розрахунку, а щодо трудової книжки, то він наполягав на тому, що в книзі обліку трудових книжок за її отримання він не розписувався, підпис не його і в суді першої інстанції заявляв клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, яка судом призначена не була.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала, пояснювала, що розрахунок з ОСОБА_1. проведено повністю і він отримав трудову книжку.

Судом першої інстанції встановлено, що заробітна плата позивачеві повністю виплачена, заборгованості не має, а отримання ним трудової книжки підтверджується його підписом у книзі обліку руху трудових книжок.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, рішення суду залишенню без змін, виходячи з наступного.

Згідно наказу №НОМЕР_1  від 01.10.2005 року ОСОБА_1. 01.10.2005 року було прийнято по переводу з ТОВ „ТП СОЮЗ" до ПП „Союз -Сіверський'' обкачувальником а.с.23. Наказом №НОМЕР_2 від 25.10.2005 року його звільнено з роботи за власним бажанням з 25.10.2005 року а.с.6.

Як свідчать особова картка ОСОБА_1. а.с.5 зв. та дані штатного розпису по підприємству посадовий оклад обкачувальника становить 340 грн. Доказів того, що

    його заробітна плата становить 800-900 грн. на місяць позивачем не надано, а представником відповідача це заперечувалось, тому апеляційний суд враховує надані суду зазначені письмові докази і вважає, що посадовий оклад позивача становив 340 грн. Відпрацював він у відповідача лише 17 робочих днів, що підтверджується табелем обліку робочого часу працівників ПП „Союз-Сіверський" за жовтень 2005 року, йому сплачено 232 грн.27 коп., як вбачається це з платіжної відомості за жовтень 2005 року і про отримання цієї суми позивач не заперечував.

Оскільки твердження позивача про виплату заробітної плати не в повному обсязі доказами не підтверджено, тому і підстав для задоволення його вимог в цій частині не вбачається.

Щодо невидачі трудової книжки, то відмовляючи у задоволенні цієї частини позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач її отримав і про це розписався у книзі обліку руху трудових книжок.

Позивач стверджував, що це підпис не його. Проте апеляційний суд враховує, що є його підпис за отримання трудової книжки і в особовій картці а.с.5 зв. В апеляційному суді позивач спочатку визнавав, що підпис про отримання трудової книжки в особовій картці його, а коли після уточнень зрозумів, що означає цей підпис, то почав заперечувати. Порівнюючи візуально наявні у справі численні підписи позивача на документах важко судити про їх ідентичність, навіть сам позивач не завжди міг однозначно визначитись, чи його це підпис.

Крім того, доводи апелянта про те, що він заявляв у суді першої інстанції клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, не підтверджуються протоколами судових засідань, а зауваження на них позивач не приносив.

Факт видачі позивачу трудової книжки та те, що він розписався за її отримання в книзі обліку руху трудових книжок, в суді першої інстанції підтвердила свідок ОСОБА_3. а.с.ЗЗ.

Оскільки доказів на підтвердження своїх доводів ОСОБА_1. не надав, його вимоги в цій частині не можуть бути задоволені.

Враховуючи, що не задоволені вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі та поверненню трудової книжки, не підлягають задоволенню і вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та час невидачі трудової книжки, а також про відшкодування моральної шкоди.

Виходячи з вищенаведеного, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, як таке, що постановлене з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

РішенняДеснянського районного суду М.Чернігова від 21 вересня 2006 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили