Справа № 1 la-664/2006 p.
Категорія: ст. 358 ч.2, ч.З КК України
Головуючий у 1-ій інстанції - Борейко С.В. Доповідач - Калиняк О.М.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2006 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого-судді Калиняк О.М.
суддів Танечника І.І., Гнатіва Н.І.
при секретарі СемесюкА.І.
з участю прокурора Дудинської Т.М.,
розглянувши увідкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1 за ч.2 ст. 358 КК України, ч.З ст. 358 КК України за апеляцією прокурора Сихівського району м. Львова на вирок Сихівського районного суду м. Львова від 15 червня 2006 року,
встановила:-
Вироком Сихівського районного суду м. Львова від 15 червня 2006 року
ОСОБА_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, українець, з неповною середньою освітою, неодружений, військовозобов'язаний, не працює, проживає АДРЕСА_1
засуджений за ч.2 ст. 358 КК України на 6 місяців обмеження волі, за ч.З ст. 358 КК України - на 1 /один/ рік обмеження волі.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_1 визначено - 1 /один/ рік обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю один рік та покладено на засудженого обов'язки, передбачені п.п. 2,3,4 ст. 76 КПК України.
ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що весною 1998 року поблизу Краківського ринку у м. Львові він за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, повідомивши останній свої анкетні дані, підробив диплом Львівського державного університету ім. І. Франка НОМЕР_1 реєстраційний НОМЕР_2; виданий 30 червня 1994 року, за кваліфікацією спеціаліста - економіст. 07 жовтня 2005 року ОСОБА_1 на підставі зазначеного диплому про вишу освіту був прийнятий на роботу - на посаду ІНФОРМАЦІЯ_2 і таким чином використав завідомо підроблений документ.
.На вирок суду прокурор Сихівського району м. Львова подав апеляцію, в якій просить вирок скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд. Як на підставу для скасування вироку покликається на неправильне застосування судом кримінального закону при засудженні ОСОБА_1 за ч.2 ст. 358 КК України до шести місяців обмеження волі, а саме: недотримання вимог ч.2 ст. 61 КК України, яка передбачає мінімальний строк обмеження волі - один рік.
Провівши у справі судове слідство щодо передбачених ч.І ст. 49 КК України підстав звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за підроблення документа з метою його використання, заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого, який просить звільнити його від кримінальної відповідальності за ч.І ст. 358 КК України на підставі ст. 49 КК України, думку прокурора про скасування вироку в частині засудження ОСОБА_1 за ч.2 ст. 358 КК України, перекваліфікацію його дій з ч.2 ст. 358 КК України на ч.І ст. 358 КК України, звільнення засудженого від кримінальної відповідальності за ч.І ст. 358 КК України на підставі ст. 49 КК України та закриття в цій частині кримінальної справи, обговоривши наведені в апеляції доводи й перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляцію слід задоволити частково.
При розгляді справи суд першої інстанції допустив неправильне застосування кримінального закону та істотне порушення кримінально-процесуального закону (за наявності підстав для закриття справи не закрив її), що відповідно до п.З, п.4 ч.І ст. 367, п.1 ч.2 ст. 370, ст. 371 КК України тягне за собою скасування або зміну вироку.
Так, вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у підробленні документа, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, і дії його кваліфіковані за ч.2 ст. 358 КК України.
При цьому суд не врахував, що даний злочин був скоєний весною 1998 року, коли чинний тоді КК України 1960 року для аналогічного складу злочину (ст. 194 КК України) не передбачав такої кваліфікуючої ознаки як вчинення його за попередньою змовою групою осіб.
Відповідно до ч.2 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння або посилює кримінальну відповідальність, не має зворотної дії в часі.
Тому підроблення ОСОБА_1 документа з метою його використання, скоєне весною 1998 року, не може бути кваліфіковане за ознакою вчинення його за попередньою змовою групою осіб, і дії засудженого слід перекваліфікувати з ч.2 ст. 358 КК України на ч.І ст. 358 КК України (санкція ч.І ст. 358 КК України є більш м'якою, ніж санкція ч.І ст. 194 КК України 1960 року).
Відповідно до п.2 ч.І ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі, і до набрання вироком законної сили минуло три роки.
Згідно з п.5 ч.І ст. 7-1, ч.2 ст. 11-1 КПК України суд в судовому засіданні за наявності підстав, передбачених ч.І ст. 49 КК України, та за згодою підсудного закриває кримінальну справу в зв'язку із закінченням строків давності у випадках, коли справа надійшла до суду з обвинувальним висновком.
Злочин, передбачений ч.І ст. 358 КК України, є злочином невеликої тяжкості. Пунктом 2 ч.І ст. 49 КК України для особи, що вчинила такий злочин, строк давності встановлено три роки.
Суд першої інстанції, неправильно кваліфікувавши дії підсудного, не з'ясував наявність підстав для звільнення підсудного від кримінальної відповідальності.
Під час проведеного апеляційним судом судового слідства засуджений ОСОБА_1 після роз'яснення йому передбаченої п.2 ч.І ст. 49 КК України підстави звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття справи, заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності за підроблення документа в зв'язку із закінченням строків давності та закриття в цій частині кримінальної справи.
Оскільки з дня вчинення засудженим злочину, передбаченого ч.І ст. 358 КК України, на час надходження справи з обвинувальним висновком до суду і на час постановлення вироку закінчилися встановлені п.2 ч.І ст. 49 КК України строки давності, ОСОБА_1 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ч.І ст. 358 КК України, справа в цій частині - закриттю, а вирок в частині засудження ОСОБА_1 за ч.2 ст. 358 КК України - скасуванню.
У решті вирок слід залишити без зміни, виключивши з його резолютивної частини вказівку на призначення ОСОБА_1 на підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточного покарання у вигляді одного року обмеження волі.
Відповідно ОСОБА_1 слід вважати таким, що засуджений вироком суду за ч.З ст. 358 КК України на один рік обмеження волі із звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком тривалістю один рік та з покладенням на нього вироком суду обов'язків, передбачених пунктами 2,3,4 ст. 76 КК України.
Керуючись ст.ст. 365, 366, п.З, п.4 ч.І ст. 367, ст.ст. 370, 371 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляцію прокурора Сихівського району м. Львова на вирок Сихівського районного суду м. Львова від 15 червня 2006 року щодо ОСОБА_1 задоволити частково.
Вирок Сихівського районного суду м. Львова від 15 червня 2006 року в частині засудження ОСОБА_1 за ч.І ст. 358 КК України скасувати.
Дії ОСОБА_1 перекваліфікувати з ч.2 ст. 358 КК України на ч. 1 ст. 358 КК України.
На підставі п.2 ч.І ст. 49 КК України звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ч.І ст. 358 КК України в зв'язку із закінченням строків давності і справу в цій частині закрити.
Виключити з резолютивної частини вироку вказівку на призначення ОСОБА_1 на підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточного покарання у вигляді одного року обмеження волі.
У решті вирок залишити без зміни.
Вважати ОСОБА_1 таким, що засуджений вироком Сихівського районного суду м. Львова від 15 червня 2006 року за ч.З ст. 358 КК України на один рік обмеження волі із звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком тривалістю один рік та з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 2,3,4 ст. 76 КК України.