1

Справа № 1 la - 796                                                                                   Головуючий у 1-інстанції Мельник М.Л.

Категорія ст.ст. 185 ч.З, 71 КК України                                                             Доповідач Романов О.В.

УХВАЛА Іменем України

14  листопада  2006  року

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного  суду  Житомирської  області  в  складі:

головуючого   :   Романова  О.В.

суддів:                      Ткача CO.,   Єрещенка A.M.

з участю прокурора:Поліщука  Т.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1. на вирок Володарсько-Волинського районного суду від 7 вересня 2006  року,   яким:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця та жителя смт.Іршанськ вул. АДРЕСА_1, Володарськ-Волинського району, громадянина  України,   судимого:

27.02.2002р. Володарськ-Волинським райсудом за ст.ст. 185 ч.З, 75, 76 КК України на 3 роки позбавлення   волі   з   іспитовим  строком  на  2   роки,   -

засуджено за ст. 185 ч.З КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України до покарання за даним вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Володарсько-Волинського районного суду від 27 лютого 2002 року і остаточно ОСОБА_1 призначено покарання у вигляді 3 років 6 місяців  позбавлення  волі.

Запобіжний      захід     засудженому     ОСОБА_1.      залишений

2

попередній  -  тримання  під  вартою.

Згідно вироку ОСОБА_1. визнаний винним та засуджений

за те, що 15 листопада 2003 року о 23 годині в смт.Іршанськ

Володарськ-Волинського                                  району        за           попередньою        змовою        з

ОСОБА_2. та ОСОБА_3., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, відкрили вікно в будинку №АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_4., проникли в середину будинку звідки викрали інструменти іноземного виробництва на загальну  суму  733   гривні.

Продовжуючи свої злочинні дії в цей же день о 23 годині

ЗО хвилин вказані особт за попередньою змовою між собою,

знаходячись на відстані 50 метрів від будинку ОСОБА_4.,

розподілили між собою обов'язки, згідно яких ОСОБА_2. і

ОСОБА_3. залишились чекати, а ОСОБА_1. повернувся назад

до будинку і аналогічним чином проник в будинок, звідки викрав

насос            для                     подачі          води      в                               паперовій  упаковці,

вартістю  3250   гривень.

Всього ОСОБА_1., ОСОБА_2. і ОСОБА_3. таємно викрали майно ОСОБА_4. та завдали йому матеріальну  шкоду  на  загальну  суму  3983   гривні.

В апеляції засуджений ОСОБА_1. просить пом'якшити призначене йому покарання. Посилається на те, що він повністю визнав  свою  вину,   сприяв  розкриттю  злочину.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який заперечив проти доводів апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_1. не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність виновності засудженого у таємному повторному викраденні чужого майна, підтверджуються сукупністю доказів, здобутих на досудовому слідстві та досліджених під час розгляду справи в суді першої інстанції. З цього приводу вирок суду ніким з можливих апелянтів не оскаржується.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд першої інстанції дотримався вимог ст. 65 КК України і врахував тяжкість скоєного ним злочину, особу засудженого, обтяжуючи та пом'якшуючи покарання обставини, в тому числі і ті обставини, на які апелянт посилається  в  своїй  апеляції.

Так, скоєний ОСОБА_1. злочин відноситься до категорії тяжких та був скоєний в стані алкогольного сп'яніння під  час  відбування  покарання  в  випробуванням  за  попереднім

вироком, за місцем проживання засуджений характеризується задовільно. Разом з тим, ОСОБА_1. повністю визнав свою вину і щиро розкаявся в скоєному, заподіяна шкода потерпілому повністю відшкодовано.

На підставі викладеного, з урахуванням всіх обставин скоєного злочину суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого переконання про призначення засудженому реального покарання, яке є мінімальним згідно санкції інкримінованого йому закону. У відповідності до вимог ст. 71 КК України до покарання за новим вироком суд частково приєднав невідбуту частину покарання за попереднім  вироком.

За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для пом'якшення ОСОБА_1 покарання, призначеного судом першої інстанції.

Керуючись   ст.ст.   365,   366  КПК  України,   колегія  суддів,   -

ухвалила:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Володарськ-Волинського районного суду від  7   вересня  2006  року  щодо  нього  без  зміни.