Справа № 22ц-1689\2006 p.
Головуючий у 1-й інстанції: Приліпко В.М.
Доповідач: Редька А.Г.
УХВАЛА ІМ "ЯМ УКРАЇНИ
8 листопада 2006 року місто Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області
у складі:
головуючого - судді Євстафієва O.K., суддів - Лакізи Г.П., Редьки А.Г.,
при секретарі - Вареник О.М.,
за участі: позивача ОСОБА_1.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2. на рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 13 липня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,
встановив:
Рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 13 липня 2006 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто 106,42 грн у відшкодування матеріальних збитків, заподіяних ушкодженням автомобіля при зіткненні, 100 грн у відшкодування моральної шкоди та 209,50 грн у відшкодування судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2. просить скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та на невідповідність висновків суду обставинам справи, суд не врахував його доводів, що він наїзд на автомобіль позивача не вчиняв, а документи змушений був підписувати під тиском працівників ДАІ та позивача.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду справи, перевіривши доводи скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача ОСОБА_2. не може бути задоволена.
Суд першої інстанції у повному обсязі дослідив надані сторонами документи, перевірив доводи та заперечення сторін, правильно встановив обставини справи і висновок суду грунтується на матеріалах справи та законі.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала, якщо ця особа не доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Задовольняючи позовні вимоги позивача ОСОБА_1., суд першої інстанції дійшов висновку, що 13 листопада 2005 року о 18 год 30 хв ОСОБА_2., який керував автомобілем ЗАЗ-110307, під час руху назад не впевнився, що маневр буде безпечний чим порушив Правил дорожнього руху, та здійснив наїзд на автомобіль М-2715, що належить ОСОБА_1 та стояв позаду, в результаті чого автомобілю М-2715 заподіяні механічні пошкодження і вартість ремонту автомобіля становить 106,42 грн.
Такий висновок суду підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, що були досліджені судом, зокрема, поясненнями позивача та відповідача у судовому засіданні, постановою суду від 16 грудня 2005 року про притягнення ОСОБА_2. до адміністративної відповідальності за ст. 124 ч.1 КпАП України(ас-4), висновком товарознавчої експертизи, акт № НОМЕР_1 за З квітня 2006 року(ас-17), іншими матеріалами справи, що підтверджують вину позивача у порушенні п.10.1 Правил дорожнього руху позивачем ОСОБА_2.
Посилання відповідача ОСОБА_2., що він наїзду на автомобіль позивача не вчиняв і це підтверджується письмовими поясненнями свідків, що документи про зіткнення автомобілів були складені пізніше і він змушений був їх визнати під тиском як самого позивача, так і під тиском працівників ДАІ, не підтверджуються наявними у матеріалах справи документами.
Постановою Бахмацького районного суду Чернігівської області від 16 грудня 2006 року(ас-4) про притягнення ОСОБА_2. до адміністративної відповідальності за ст. 124 ч.1 КпАП України встановлено, що ОСОБА_2. вчинив наїзд на автомобіль ОСОБА_1. і відповідно до ст.61 ч.4 ЦПК України факт вчинення конкретної дії конкретною особою є обов'язковим для суду і не може бути спростований письмовими поясненнями свідків при розгляді цивільної справи про цивільно-правові наслідки дій цієї особи. Інших належних доказів, які б спростовували зазначену постанову суду та викладені у постанові обставини, суду не надано. Отже, суд першої інстанції правильно встановив, що діями ОСОБА_2. було пошкоджено автомобіль ОСОБА_1.
Висновком товарознавчої експертизи, акт № НОМЕР_1 за 3 квітня 2006 року(ас-17) визначено, що в результаті зіткнення автомобіль ОСОБА_1. було пошкоджено, вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля становить 106,42 грн і такий висновок експерта також не спростований належними доказами.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що з вини ОСОБА_2. в результаті порушення ним Правил дорожнього руху автомобілю позивача ОСОБА_1. заподіяно пошкодження, що потягло для позивача збитки, і обґрунтовано стягнув з відповідача ОСОБА_2. визначену суму матеріальних збитків.
Суд також правильно встановив, що в результаті зіткнення автомобілів з вини відповідача ОСОБА_2. позивачу також було заподіяно моральну шкоду і обґрунтовано, відповідно до ст. 1167 ЦК України, з врахуванням наслідків заподіяння шкоди та інших обставин справи визначив розмір компенсації заподіяної моральної шкоди та стягнув з відповідача на користь позивача.
Рішення суду ухвалено відповідно до вимог матеріального та процесуального закону і доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст.307,308,314,315,319 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд
ухвали в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 13 липня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набуває чинності негайно та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців після проголошення.