Справа № 22-356/2006 рік                   Головуючий суддя 1 інстанції: Сидоренко CM.

Суддя-доповідач : Гордійчук CO.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

14 листопада 2006 року                                                              м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого судді : Собіни І.М.

суддів : Гордійчук C.O., Демянчук С.В.

при секретарі :Чалій Н.О.

з участю адвокатів : ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Рівному цивільну справу за апеляційною  скаргою  ОСОБА_3  на рішення  Рівненського районного суду від 16 січня 2006 року в справі за позовом    ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на 1/2 частину будинку.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів,-

встановила :

Рішенням Рівненського районного суду від 16 січня 2006 року в задоволені позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на 1/2 частину будинку відмовлено за безпідставністю.

В поданій на рішення апеляційній скарзі позивачка вказує на його незаконність, оскільки судом порушенні норми матеріального права, а саме суд не врахував положення ст.25 КпШС України. Суд не врахував, що вартість робіт по газифікації будинку складає 14% від вартості будинку. Також слід врахувати, вартість збудованих у період шлюбу льоха, огорожі, воріт, погреба, двох сараїв та вартість інших виконаних робіт 6 заміну балок та перекриття будинку шифером, заміну підлоги, стелі, лицювання плиткою, заміну системи опалення, асфальтування двору, що значно збільшило вартість будинку. Крім того, суд безпідставно відмовив їй у призначенні додаткової будівельно-технічної експертизи.

Просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог.

В судовому засіданні позивачка змінила позовні вимоги і просила суд визнати її право власності на 1/3 частину домоволодіння. В решті позовних вимог відмовилась.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги апеляційний суд вважає, що скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Відповідно до вимог ст. 25 КпШС України (в ред. 1969 року) якщо майно, яке було власністю одного з подружжя, за час шлюбу істотно збільшилося у своїй цінності внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя або їх обох, воно може бути визнане судом спільною сумісною власністю подружжя. .

Із матеріалів справи вбачається, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з січня 1979 року по березень 2003 року. 12 жовтня 1979 року ОСОБА_5. подарував сину ОСОБА_4. будинок в АДРЕСА_1, (а.с. 27-28). За час перебування у шлюбі сторони провели будівельно-ремонтні роботи домоволодіння, а саме перекрили дах будинку, провели до будинку воду та газифікували його, побудували сараї „Г", „Е", „Ж", льох „д", змурували грубу, покрили підлогу у будинку плитою ДВП, провели заміну огорожі, асфальтували подвір'я, облицювали ззовні плиткою будинок, хлів, літню кухню та в середині будинку коридор, туалет, кухню. На придбання будівельних матеріалів витрачали спільні кошти. Дана обставина стверджується поясненнями сторін, свідків.

Згідно висновку будівельно-технічної експертизи, на час розгляду справи, дійсна вартість будинковолодіння становить 128 032 грн. Вартість будівельно-ремонтних робіт, які проведені в період шлюбу становить 41 115 грн., також зведено будівлі та споруди загальною вартістю - 34 882 грн.

Таким чином, оскільки вартість спірного будинковолодіння за час шлюбу, внаслідок трудових та грошових затрат, істотно збільшилась у своїй вартості на суму 75 997 грн., його можливо визнати спільною сумісною власністю подружжя, визначивши розмір частки позивачки на 1/3 частину домоволодіння.

Керуючись ст.ст.307,309, 316 ЦПК України, ст. 25 КпШС України, колегія суддів,-

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Рівненського районного суду від 16 січня 2006 року скасувати.

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на 1/3 частину будинковолодіння задовольнити.

Визнати право власності ОСОБА_3 на 1/3 частину будинковолодіння розташованого по АДРЕСА_2.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним чинності.

Головуючий

Судді: