Справа № 22-1021/2006 рік                Головуючий суддя 1 інстанції: Єремейчук С.В.

Судця-доповідач : Гордійчук CO.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ   УКРАЇ НИ

14 листопада 2006 року                                                             м. Рівне

Колегія  суддів  судової палати  у  цивільних  справах  апеляційного  суду Рівненської області в складі:

Головуючого судді : Василевича B.C. суддів : Гордійчук CO., Демянчук С.В. при секретарі :Чалій Н.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рокитнівського районного суду від 06 червня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів,-

встановила:

Рішенням Рокитнівського районного суду від 06 червня 2006 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності задоволено частково.

Виділено з спільної сумісної власності у приватну власність ОСОБА_1 кобилу вартістю 3000 (три тисячі) гривень; кінний віз вартістю 800 (вісімсот) гривень; кінну упряж вартістю 75 (сімдесят п'ять) гривень, які знаходяться на зберіганні ОСОБА_2.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію замість частки у праві спільної сумісної власності в сумі 1937 грн. 50 копійок.

В поданій на рішення апеляційній скарзі позивач вказує, що рішення не відповідає дійсним обставинам справи і вимогам закону. Суд не врахував, що він бажав лише забрати майно, що є його особистою власністю. Таким майном є: кобила, віз, упряж для коней, інструменти загальною вартістю 350 грн., майновий пай в сумі 1400 грн., який відповідач отримала без його згоди в СГПП „Абердин" та привласнила. Суд безпідставно врахував лише пояснення ОСОБА_2 та її сина про те, що трактор нібито придбаний спільно за їх кошти, не врахувавши при цьому його пояснення та його дітей про те, що трактор придбаний за його власні кошти - в рахунок оплати праці в колишньому КСП „Сехи". Саме за кошти отримані після продажу трактора він купив кобилу, віз, упряж. Вважає, що це майно є його особистою власністю.

Просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог.

В запереченні на апеляційну скаргу відповідачка вказує, що рішення суду законне та обґрунтоване. Просить залишити його без зміни, а скаргу без задоволення. Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд правильно виходив з того, що майно: кобила, віз, упряж для коней набуте сторонами за час спільного проживання і належить їм на праві спільної сумісної власності.

На підтвердження такого висновку в рішенні наведенні відповідні мотиви та докази з якими погоджується апеляційний суд.

Доводи апеляційної скарги проте, що спірне майно являється його особистою власністю, так як саме це майно було придбане за кошти після продажу трактора, який він придбав в рахунок оплати праці в КСП „Сехи" не заслуговують на увагу, оскільки із матеріалів справи вбачається, що і трактор і спірне майно було придбане в період проживання однією сім'єю для ведення спільного господарства. Крім того, будь-яких доказів з цього приводу позивач суду не надав і судом їх не здобуто.

Разом з тим, не можна погодитись з висновком суду проте, що гроші в сумі 1400 грн. отриманні як компенсація за частку в майновому паї, належить сторонам на праві спільної сумісної власності.

Як вбачається з матеріалів справи позивачу нарахований майновий пай і виплачена грошова компенсація в сумі 1400 грн.(а.с. 6), які отримала відповідачка без його на те згоди. Своєї згоди на внесення цих коштів до сімейного бюджету ОСОБА_1 не давав, а тому грошову компенсацію за частку в майновому паї в сумі 1400грн. підлягає виключенню із переліку майна, що належить сторонам на праві спільної сумісної власності, оскільки вказані кошти є особистою власністю позивача.

Будь-яких доказів проте, що вказана сума була витрачена на лікування самого позивача ОСОБА_2 суду не надала і судом їх не здобуто.

За таких обставин, враховуючи, що відповідачка витратила гроші на свій розсуд без згоди позивача, рішення в частині стягнення грошової компенсації в сумі 1937 грн. 50 коп. за різницю частки у майні подружжя слід зменшити на суму вартості отриманого нею майнового паю.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 316 ЦПК України, ст. ст. 70,71,74 СК України, колегія судців, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Рокитнівського районного суду від 06 червня 2006 року змінити, зменшивши розмір грошової компенсації за різницю частки у майні подружжя з 1937 грн. 50 коп. до 537 грн. 50 коп.

В решті рішення залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним чинності.