апеляційний суд автономної республіки крим
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
головуючого - судді Ломанової Л.О.,
суддів: Притуленко О.В.,
Полянської В.В.,
при секретарі Апостолові О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ „Реставратор" про стягнення заборгованості по заробітній платі, за апеляційною скаргою ТОВ „Реставратор" на рішення Керченського міського суду АР Крим від 28 жовтня 2003 року ,-
ВСТАНОВИЛА :
У липні 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ „Реставратор" про стягнення заборгованості по заробітній платі, мотивуючи вимоги тим, що він з 2001 року перебував у трудових відносинах з відповідачем. 21.04.2003 року на підставі рішення зборів учасників був звільнений у зв'язку з виходом на пенсію. При звільненні належні йому від господарського товариства кошти у сумі 2434,22 грн. виплачені не були, в зв'язку з чим позивач просив задовольнити його вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі, а також стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за затримку виплати розрахунку при звільненні.
Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 23 жовтня 2003 року позовні вимоги ОСОБА_1задоволені. Суд стягнув з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі у сумі 2434,22 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі 1435,19 грн., а на користь держави 51 грн. державного мита.
В апеляційній скарзі ТОВ „Реставратор" просить скасувати рішення суду із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи.
В якості доводів апеляційної скарги, апелянт вказує, що позивач, будучи директором ТОВ „Реставратор", видав наказ про збільшення свого окладу без узгодження зі зборами засновників. На підставі протоколу зборів засновників ІНФОРМАЦІЯ_1 проведений перерахунок заробітної плати позивача, за результатами якої сума заборгованості не підтвердилась.
Обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Головуючий суду першої інстанції" Короткова Л.М.
Справа №22-ц-2041-Ф/06 Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Притуленко О.В.
Постановляючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з вимогами статей 116, 117 КЗпП України відповідач повинен був при звільненні працівника з роботи виплатити всі суми, що належать йому від підприємства. В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП, при відсутності спору про їх розмір, підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Суд встановив, що на час звільнення позивача з роботи йому, відповідно до довідки відповідача, належало сплатити розрахунок у вигляді заборгованості по заробітній платі в сумі 2434,22 грн. Відповідач вказану суму не сплатив. Спору про розмір суми між сторонами не було.
Цей факт підтвердив у судовому засіданні представник відповідача, котрий оспорював лише позов в частині стягнення середнього заробітку за час затримки виплати розрахунку, не вказуючи при цьому правових підстав.
На підставі встановлених обставин і визначених відповідно до них правовідносин, суд обгрунтовано задовольнив позов ОСОБА_1, ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України.
Згідно зі ст.ЗОЗ ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційній суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Апеляційній суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.
Оскаржуючи рішення суду, апелянт послався на докази, які не надавалися суду першої інстанції, тобто на акт бухгалтерської документальної перевірки від 25.10.2003 року, складений головним бухгалтером ОСОБА_2, яка брала участь у справі в якості представника відповідача. Зі змісту вказаного акту випливає, що позивачу за період його роботи необгрунтовано була нарахована заробітна плата у сумі 7998,65 грн., з яких йому було сплачено 3729,95 грн. При цьому ОСОБА_2 вказала, що позивач, який рішенням зборів учасників був обраний виконавчим директором товариства, неправомірно значився у штатному розкладу директором будівельної дільниці.
Колегія суддів вважає, що вказаний документ не є безумовною підставою для скасування рішення, оскільки у судовому засіданні відповідач не навів доказів того, що позивач порушив свої посадові обов'язки, Статут товариства або вчинив інші неправомірні дії на свою користь.
Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідач не був позбавлений можливості надати суду першої інстанції докази неправомірних дій позивача та необгрунтованого нарахування йому заробітної плати.
Доводи апелянта про те, що його представник в засіданні суду першої інстанції пояснював про ці обставини та оспорював позов в повному обсязі суперечать матеріалам справи, а саме протоколу судового засідання (арк..спр.42-43), на який відповідач не подавав зауваження.
З урахуванням наведеного колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-314 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Реставратор" відхилити.
Рішення Керченського міського суду АР Крим від 28 жовтня 2003 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двох місяців після набрання законної сили.