копія

Провадження № 11/2290/844/12 Головуючий в 1-й інстанції Місінкевич А.Л.

Справа № 2218/13248/12

Категорія: ст.185 ч.2 КК України Доповідач Суслов М. І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.12.2012 Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницького області в складі :

головуючого -судді Суслова М.І.,

суддів Бережного С.Д., Ващенка С.Є.,

з участю прокурора Павлишина В.І.,

захисника ОСОБА_1,

засудженого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи, на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 03 жовтня 2012 року,-

в с т а н о в и л а:

Вироком Хмельницького міськрайонного суду від 03 жовтня 2012 року

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого:

- 12.07.1994 р. Хмельницьким обласним судом за ст. 81 ч. 3 КК України (1960 р.) до 5 років позбавлення волі;

- 04.02.2000 р. Хмельницьким міським судом за ст.81 ч.2 КК України (1960 р.) на 2 роки 6 місяців позбавлення волі;

- 15.04.2003р Хмельницьким міським судом за ст. 309 ч.2 КК України (2001р.) до 2 років позбавлення волі;

- 07.10.2004р. Хмельницьким міськрайонним судом за ст. 309 ч.2, ст.71 КК України (2001р.) до 2 років 6місяців позбавлення волі;

- 29.04.2010р. Хмельницьким міськрайонним судом за ст. 309 ч.2, ст. 311 ч.1 КК України (2001р.) до 3 років позбавлення волі з звільненням від відбування покарання з випробовуванням з іспитовим строком на 2 роки, постановою Хмельницького міськрайонного суду від 30 травня 2012 року його звільнено від призначеного покарання ,-

засуджено за ч.2 ст.185 КК України на 3 місяці арешту.

Запобіжний захід засудженому до набрання вироком законної сили залишено попередній -підписка про невиїзд.

Доля речових доказів вирішена відповідно до вимог ст.81 КПК України.

За вироком суду ОСОБА_2 засуджено за те, що 01 квітня 2012 року він, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2, знайшов в туалетній кімнаті пластикову кредитну картку ПриватБанку, видану на ім'я ОСОБА_3, та привласнив її.

З метою подальшого зняття коштів з даної кредитки, оскільки йому був відомий пін-код до даної картки, він 01 квітня 2012 року близько 11 год. 15 хв. перебуваючи по вул. Кам'янецькій м. Хмельницького за допомогою вказаної картки НОМЕР_1 в банкоматі № 8554, який розташований в магазині Побутова хімія , зняв грошові кошти в сумі 20 гривень.

Аналогічним способом в цей же день він об 11 год. 19 хв. знову в даному банкоматі зняв повторно грошові кошти в сумі 100 гривень, об 11 год. 36 хв., перебуваючи біля банкомату № 8826, що по вул. Примакова 29, м. Хмельницького (район автовокзалу №3), повторно зняв грошові кошти в сумі 300 гривень, о 13 год. 19 хв. продовжуючи свою злочинну діяльність, з цього ж банкомату, повторно зняв грошові кошти також в сумі 300 гривень, о 13 год. 20 хв., повторно зняв в цьому ж банкоматі грошові кошти в сумі 200 гривень.

Всього ОСОБА_2 з урахуванням комісії, з пластикової кредитної картки НОМЕР_1 ПриватБанку, яка видана на ім'я ОСОБА_3 зняв грошові кошти в сумі 971 грн. 98 коп., витратив на власні потреби, заподіявши потерпілій ОСОБА_3 матеріальні збитки на вказану суму.

В поданій апеляції прокурор, не оспорюючи доведеності вини засудженого та правильності кваліфікації його дій, просить вирок скасувати у зв'язку із неправильним застосуванням кримінального закону та м'якістю призначеного покарання, постановити новий вирок, яким ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання за цією статтею у вигляді 2 років позбавлення волі. При цьому вказує, що судом не в повній мірі враховано особу винного, а саме, те що ОСОБА_2 будучи раніше судимим вчинив новий злочин, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення, та ступінь важкості вчиненого злочину.

У своїх запереченнях захисник ОСОБА_1 просить вирок залишити без зміни, а апеляцію прокурора -без задоволення.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, прокурора на підтримання доводів апеляції державного обвинувача, засудженого та в його інтересах захисника на їх заперечення і спростування, перевіривши додатково надані засудженим документи про хворобу його утриманки, бабки похилого віку, і вивчивши матеріали кримінальної справи, колегія суддів судової палати

в в а ж а є

апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи, як таку, що задоволенню не підлягає.

Вина засудженого ОСОБА_2 у вчиненому злочині при викладених у вироку обставинах доведена зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами та не оскаржується будь -ким із учасників судового розгляду справи.

Так, в судовому засіданні засуджений свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, усвідомив свої злочинні дії та щиро розкаюється у них, зняті в банкоматах грошові кошти повернув потерпілій.

Кваліфікація злочинних дій ОСОБА_2 за ч.2 ст.185 КК України є вірною.

Покарання засудженому призначено у відповідності до вимог ст.65 КК України з врахуванням ступені тяжкості вчиненого ним злочину та обставин, що пом'якшують покарання. Обставин, які б обтяжували покарання, судом не встановлено.

Твердження прокурора про м'якість обраного засудженому покарання та необхідність обрання більш суворого не ґрунтується на вимогах матеріального права, не узгоджується з мотивацією місцевого суду про наявність обставин, які в своїй сукупності істотно пом'якшують призначене винному покарання і дають підстави визнати їх такими, що суттєво знижують ступінь тяжкості вчиненого та ґрунтуються на вимогах кримінального закону про загальні засади призначення такого.

Апеляційна інстанція, перевіряючи доводи апелянта, вважає, що мотивація місцевого суду про призначення засудженому покарання у вигляді арешту строком на 3 місяці аргументована повно і вірно, а врахування щирого каяття, активного сприяння розкриттю злочину, позитивну характеристику з місця проживання, відшкодування збитків, прохання потерпілих не позбавляти винного волі, утримання ним похилого віку хворої бабки та його важке захворювання( інвалід 11 групи з дитинства), переконує судову палату в справедливому прийнятті рішення.

За таких обставин підстав до скасування вироку, постановлення нового з обранням засудженому більш суворого покарання, колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК (1960 р.) та п.п. 11, 15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України, колегія суддів судової палати ,-

у х в а л и л а:

вирок Хмельницького міськрайонного суду від 03 жовтня 2012 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляцію прокурора - без задоволення.

Головуючий -суддя /підпис/

Судді /підписи/

З оригіналом згідно:

суддя апеляційного суду

Хмельницької області М.І. Суслов