Справа №22-1820 2007р.                                Рішення ухвалено під головуванням

Категорія: 13                                                     Грищенко І.Г.

Доповідач: Пащенко Л.В.

УХВАЛА

Апеляційного суду Вінницької області

від 21.08.2007 року

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Пащенко Л.В.

Суддів: Якути О.І.,  Медяного В.М.

При секретарі: Пшеничній Л.В.

Розглянувши у відкритому засіданні в м.  Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Вінницького районного суду від 15 червня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_3до ОСОБА_1про визнання недійсним договору дарування 1/2 частини будинковолодіння,  -

ВСТАНОВИЛА:

В січні 2007 року ОСОБА_3.  звернулась в суд з позовом до ОСОБА_1про визнання недійсним договору дарування. В заяві зазначала,  що 24.05.2006 року нотаріально було посвідчено договір дарування,  згідно якого вона - позивач подарувала,  а відповідач - її онук ОСОБА_4. прийняв у дар 1/4 частку будинковолодіння,  що знаходиться по АДРЕСА_2.

При укладенні цього договору вона була введена в оману своїм онуком -відповідачем та його матір'ю ОСОБА_2Останні обіцяли,  що будуть доглядати її,  надавати їй матеріальну та фізичну допомогу,  що забезпечать її житлом в будинку по АДРЕСА_1,  який фактично купила вона,  але оформила на ім'я дочки ОСОБА_2. - матері відповідача. У вказаному будинку вона - позивачка проживала з 2001 року,  прибудувала до нього кімнату,  веранду і літню кухню. Але 28.08.2006 року її дочка ОСОБА_2. о 9:00 год. вечора згрузила її речі на самоскид і вигнала її з будинку,  позбавивши її,  таким чином,  житла.

На її прохання надати її якесь житло відповідач відмовляється,  тому вона зрозуміла,  що відповідач ввів її в оману,  ніколи не мав наміру забезпечити її житлом та допомогою,  а вона вимушена тепер проживати у чужих людей.

Тому просила задоволити її вимоги та визнати договір дарування 1/4 частки будинковолодіння недійсним на підставі на підставі  ст.  ст.  229 ч. 1,  230 ЦК України.

Рішенням Вінницького районного суду від 15 червня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_3задоволено повністю.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати,  як постановлене з порушенням вимог закону.

Розглянувши матеріали справи,  дослідивши доводи скарги,  заслухавши пояснення позивачки,  колегія суддів вважає,  що апеляційна скарга підлягає до задоволення по слідуючих підставах.

Згідно ч. 1  ст.  213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Задоволюючи позов,  суд виходив з того,  що позивачка ОСОБА_3.  при вчиненні договору дарування від 24.05.2006 року помилилась щодо обставин,  які мають істотне значення,  і що вона була введена в оману відповідачем ОСОБА_4. та що за своїм віком і станом здоров'я вона зрозуміла це тільки після того,  коли була виселена з житла в м.  Вінниці,  в якому проживала на момент вчинення договору дарування,  в коли на її прохання онук ОСОБА_4. відмовився забезпечити її житлом та надати необхідну допомогу.

Проте,  такий висновок суду не можна визнати обгрунтованим,  оскільки суд дійшов до нього по неповно з'ясованим обставинам,  що мають значення для вирішення спору.

Так,  суд не уточнив у позивачки з яких саме підстав,  передбачених законом,  вона ставить питання про визнання договору дарування недійсним ( як вчиненого під впливом помилки чи під впливом обману),  належно не з'ясував щодо яких конкретно обставин,  які мають істотне значення,  позивачка помилялась чи була введена в оману відповідачем при вчиненні вказаного договору та не зазначив конкретно в рішенні такі обставини.

В порушення вимог  ст.  212 ЦПК України суд в своєму рішенні не вказав якими саме доказами,  дослідженими в судовому засіданні,  він обґрунтовує свої висновки та не навів мотивів,  з яких приймає ці докази до уваги.

Разом з тим,  врахувавши те,  що ОСОБА_4.,  до звернення позивачки з даним позовом до суду,  не оформив в КП " ВООБТІ" подаровану йому 1/2 частину будинковолодіння № АДРЕСА_2на своє ім'я,  не переоформив на своє ім'я рахунок по оплаті за електроенергію та земельну ділянку біля будинковолодіння,  суд не дав оцінки щодо належності цих доказів щодо предмету доказування.

Крім того,  поза увагою і оцінкою суду залишились факти та докази,  з яких вбачається,  що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 12.08.2005 року відповідач ОСОБА_4. є власником іншої 1/2 частки будинковолодіння № АДРЕСА_2( довідка - а.с.  7); що останній прописаний і проживає в цьому будинку (довідка - а.с.  40); що позивачка ОСОБА_3.  є власником цілого будинковолодіння АДРЕСА_3,  де і прописана,  тобто має інше житло (довідка -виписка із господарських книг - а.с.  31,  пояснення самої позивачки,  пояснення свідків ОСОБА_5.  - голова сільради,  ОСОБА_6.  - нотаріуса - а.с.  75-76),  але питання про вселення та проживання в ньому не ставить.

Суд в рішенні зазначив,  що позивачка за своїм віком і станом здоров'я потребує сторонньої допомоги,  проте в матеріалах справи відсутні будь-які медичні документи (довідка,  тощо),  які б підтверджували цю обставину.

Ретельно не перевірено судом доводи заперечення відповідача,  надані ним докази та не наведено мотивів,  за яких він їх не приймає.

За таких обставин рішення суду залишатись в силі може і підлягає скасуванню,  а справу направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись  ст.  ст.  307,  311,  314,  315 ЦПК України,  колегія суддів,  -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1задоволити.

Рішення Вінницького районного суду від 15 червня 2007 року скасувати,  а справу направити на новий розгляд в той же суд в іншому складі суду.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку у Верховний Суд України протягом двох місяців з дня її проголошення.