Справа № 1326/4995/12 Головуючий у 1 інстанції: Мартьянова С.М.

Провадження № 11/1390/1362/12 Доповідач: Марітчак Т. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2012 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючогоМарітчака Т.М.,

суддів апеляційного судуПешкова М.І. та Вовка А.С.,

за участю прокурораШахрайчук Н.І.,

засудженогоОСОБА_5

та його захисникаОСОБА_6.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляцію засудженого ОСОБА_5 на постанову Франківського районного суду м. Львова від 01 листопада 2012 року, -

встановила:

постановою Франківського районного суду м. Львова від 01 листопада 2012 року засудженому за ч. 1 ст. 367 КК України вироком Франківського районного суду м. Львова від 28 грудня 2010 року ОСОБА_5 відмовлено у відновленні строку на апеляційне оскарження цього вироку за безпідставністю.

Вироком Франківського районного суду м. Львова від 28 грудня 2010 року ОСОБА_5 визнаний винним за те, що він 18 квітня 2007 рок, працюючи у відповідності до наказу Управління МВС України у Львівській області за № 425 о/с від 26 серпня 1998 року на посаді помічника оперуповноваженого оперативно-пошукового відділення карного розшуку Львівського міського Управління МВС України у Львівській області, маючи спеціальне звання «старшина міліції», виконуючи функції представника влади - працівника правоохоронного органу, тобто будучи службовою особою, неналежно виконував свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, яке виражалося у тому, що він несвоєчасно повідомив керівництво про злочин, який мав місце 18 квітня 2007 року близько 08.30 год. за участю ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у маршрутному таксі за № 83, яке рухалося по вул. Сахарова у напрямку до центру м. Львова, де дані особи за попередньою змовою групою осіб викрали чуже майно, завдавши потерпілому ОСОБА_9 матеріальної шкоди на 1 145 грн. Крім того службова недбалість виявлялась у несвоєчасному написанні рапорту на затриманих осіб, не встановленні та невідібрані пояснень у потерпілого.

Не погоджуючись з вироком Франківського районного суду м. Львова від 28 грудня 2012 року засуджений ОСОБА_5 15 квітня 2011 року подав на нього апеляцію, в якій просить оскаржуваний вирок скасувати, покликаючись на те, що судом першої інстанції не було встановлено в чому саме полягає істотна шкода за ч. 1 ст. 367 КК України, хоча спричинення такої, настання такої і встановлення такої є обов'язковим для визначення складу злочину, передбаченого ст. 367 КК України.

Одночасно засуджений ОСОБА_5 подав клопотання про поновлення строку на подання апеляції на вирок Франківського районного суду м. Львова від 28 грудня 2010 року стосовно нього покликаючись на те, що вирок було проголошено в його відсутності, а йому не вручено копію вироку, яку він отримав лише 05 квітня 2012 року.

Постановою Франківського районного суду м. Львова від 14 липня 2011 року засудженому ОСОБА_5 відмовлено у відновленні строку на подання апеляції на вирок Франківського районного суду м. Львова від 28.12.2012 року, а його апеляція визнана такою, що не підлягає розгляду.

На вищезазначену постанову засуджений ОСОБА_5 подав апеляцію, однак ухвалою колегії суддів від 27 вересня 2011 року засудженому відмовлено в її задоволенні.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ скасовано рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а справу за клопотанням засудженого ОСОБА_5 направлено на новий розгляд.

Постановою Франківського районного суду м. Львова від 1 листопада 2012 року засудженому ОСОБА_5 повторно відмовлено у відновленні строку на подання апеляції. На цю постанову захисник засудженого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_11 подав апеляцію, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати, поновити строк на апеляційне оскарження вироку Франківського районного суду від 28 грудня 2012 року. В мотивах апеляції захисник покликається на те, що оскаржуваний вирок суду першої інстанції проголошено без участі його підзахисного і, всупереч вимог ст. 344 КК України, копія вироку під розписку його підзахисному не вручалась, жодної почтової кореспонденції за цей час він не отримував, про що свідчить довідка про доставку поштової кореспонденції засудженому ОСОБА_5, а копію вироку засуджений отримав від свого попереднього захисника лише 05 квітня 2011 року.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_6 про скасування оскаржуваної постанови Франківського районного суду м. Львова, думку прокурора про скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції і визнання апеляції засудженого ОСОБА_5 такою, що підлягає розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція захисника засудженого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_11 підлягає до задоволення із наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 344 КК України копія вироку вручається засудженому в триденний строк після проголошення вироку суду.

Однак, як убачається з матеріалів справи, суд першої інстанції цих вимог закону не виконав так, як у справі відсутні будь-які дані про вручення засудженому ОСОБА_5 копії вироку щодо нього.

При таких обставинах колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду винесена з порушенням закону і її необхідно скасувати, а апеляцію засудженого на вирок Франківського районного суду м. Львова від 28 грудня 2010 року необхідно визнати такою, що підлягає розгляду.

Керуючись ст. ст. 362, 365 -377 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

апеляцію захисника засудженого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_11 задовольнити, а постанову Франківського районного суду м. Львова від 01 листопада 2012 року скасувати.

Апеляцію засудженого ОСОБА_5 на вирок Франківського районного суду м. Львова визнати такою, що підлягає розгляду, а справу направити в Франківський районний суд м. Львова для виконання вимог ст. 351 КПК України.