Справа № 1328/4-399/11 Головуючий у 1 інстанції: Баєва О.І.

Провадження № 10/1390/122/12 Доповідач: Марітчак Т. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2012 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючогоМарітчака Т.М.,

суддів апеляційного судуГалин В.П., Березюка О.Г.,

за участю прокурораБенцарука Р.А.,

представника потерпілогоОСОБА_5

та скаржникаОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляцію прокурора відділу військової прокуратури Західного регіону України на постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 04.11.2011 року, -

встановила:

цією постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 04 листопада 2011 року скасовано постанову слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу військової прокуратури Західного регіону України від 16 вересня 2011 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_6 за фактом порушення ним правил безпеки дорожнього руху за ознаками злочину, передбаченого ст. 286 КК України, винесену за результатами розгляду скарги громадянина ОСОБА_6 на постанову слідчого від 16.09.2011 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно нього за відсутності в його діях складу злочину передбаченого ст. 286 КК України та передачу матеріалів за фактом ДТП до Жовківського відділу ДАІ УДАІ ГУМВСУ у Львівській області для застосування в установленому порядку заходів адміністративного стягнення щодо ОСОБА_6.

Обгрунтовуючи свою постанову Шевченківський районний суд м. Львова покликався на те, що при винесенні оскаржуваної постанови слідчий військової прокуратури Західного регіону України вийшов за межі своїх повноважень, а саме в тексті постанови зазначив, що саме в діях ОСОБА_6 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124, 130 КУпАП, а матеріали перевірки за фактом ДТП безпідставно скерував до Жовківського ВДАІ ГУ МВС України у Львівській області для застосування заходів адміністративного стягнення щодо ОСОБА_6.

На думку суду першої інстанції, вказані вище дії слідчого суперечать вимогам ст. 99 КПК України, за якою слідчому надано лише право надіслати матеріали перевірки компетентному органу для застосування в установленому порядку заходів адміністративного стягнення.

Не погоджуючись з постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 04 листопада 2011 року прокурор відділу військової прокуратури Західного регіону України подав апеляцію, в якій просить оскаржувану постанову Шевченківського районного суду м. Львова скасувати, а справу направити для нового розгляду до Шевченківського районного суду, в іншому складі суду.

Прокурор мотивує свою апеляцію тим, що рішення Шевченківського районного суду м. Львова прийняте 04.11.2011 року є необґрунтованим, оскільки слідчий із дотриманням вимог ст. 99 КПК України виніс 16.09.2011 року постанову про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_6 за ознаками злочину, передбаченого ст. 286 КПК України, в якій мотивуючи підстави передачі матеріалів до органів внутрішніх справ для застосування в установленому законом порядку заходів адміністративного стягнення, вказав, що в них містяться дані про наявність у діянні останнього адміністративних проступків.

У подальшому слідчий, на підставі ч. 2 ст. 99 КПК України передав матеріали, які містять дані про наявність у діях ОСОБА_6 складу адміністративного проступку, до Жовківського відділу УДАІ ГУМВСУ у Львівській області для застосування в установленому порядку заходів адміністративного стягнення щодо останнього.

Заслухавши доповідача, скаржника ОСОБА_6, представника потерпілого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_5 про залишення постанови Шевченківського районного суду м. Львова без змін, думку прокурора Р. Бенцарука про скасування постанови Шевченківського районного суду м. Львова, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи, наведені в апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає до задовольняння з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів досудової перевірки, 06.07.2011 року близько 17.40 год. у м. Львові на регульованому сигналами світлофорів перехресті вул. Городоцька, 300, та вулиці, що веде до торгівельного центру «Метро»відбулось зіткнення автомобіля «Mersedes-Benz»р. н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6 з автомобілем ВАЗ-2172 р. н. НОМЕР_2 під управлінням ОСОБА_7.

Внаслідок ДТП водії автомобілів жодних тілесних ушкоджень не отримали, а пасажири автомашини ВАЗ-2172 ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відповідно до актів судово-медичних досліджень за № 1742, 1743 від 11.07.2011 року отримали легкі тілесні ушкодження.

Із ст. 286 КК України вбачається, що кримінальна відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом наступає, якщо діями винного потерпілому спричинено середньої тяжкості тілесні ушкодження, тяжкі тілесні ушкодження чи смерть потерпілого.

Оскільки жодній особі внаслідок ДТП не спричинено середньої тяжкості тілесних ушкоджень, то на думку колегії суддів, слідчий у справі обґрунтовано відмовив в порушенні кримінальної справи за ознаками ст. 286 КК України.

За порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна наступає адміністративна відповідальність відповідно до ст. 124 КУпАП.

З вимог ч. 2 ст. 99 КПК України вбачається, що якщо в результаті перевірки заяви чи повідомлення, що надійшли, не встановлено підстав для порушення кримінальної справи, але матеріали перевірки містять дані про наявність у діянні особи адміністративного або дисциплінарного проступку чи іншого порушення громадського порядку, прокурор, слідчий, орган дізнання, суддя вправі, відмовивши в порушенні кримінальної справи, надіслати заяву або повідомлення на розгляд громадській організації, службі у справах дітей, трудовому колективу або власнику підприємства, установи, організації чи уповноваженому ним органу для вжиття відповідних заходів впливу або передати матеріали для застосування в установленому порядку заходів адміністративного стягнення.

Таким чином, на думку колегії суддів, слідчий в особливо важливих справах СВ військової прокуратури Західного регіону України, відмовивши в порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_6 та направивши матеріали до Жовківського відділу УДАІ ГУМВСУ у Львівській області для застосування в установленому порядку заходів адміністративного стягнення щодо останнього поступив у відповідності до закону, а тому підстави для скасування його постанови відсутні.

Покликання суду першої інстанції на те, що відповідно до змісту ч. 2 ст. 99 КПК України слідчому надано лише право надіслати матеріали перевірки компетентним органам для застосування в установленому порядку заходів адміністративного стягнення, на думку колегії суддів є надуманим, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 99 КПК України, якщо в результаті перевірки заяви чи повідомлення, що надійшли, не встановлено підстав для порушення кримінальної справи, але матеріали перевірки містять дані про наявність у діянні особи адміністративного проступку, то слідчий вправі відмовивши в порушенні кримінальної справи стосовно цієї особи, направити матеріали щодо неї для застосування заходів адміністративного стягнення.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції скасував постанову слідчого за надуманими підставами, а тому оскаржувана постанова суду підлягає до скасування.

Керуючись ст. ст. 362, 365 -366, 377 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -

ухвалила:

апеляцію прокурора військової прокуратури Західного регіону України задовольнити, а постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 04.11.2011 року про скасування постанови слідчого в особливо важливих справах СВ військової прокуратури Західного регіону України від 16 вересня 2011 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_6 за фактом порушення ним правил безпеки дорожнього руху за ознаками злочину, передбаченого ст. 286 КК України, скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд в цей же суд, в іншому складі суду.

Судді:

підпис підпис підпис

Марітчак Т.М. Березюк О.Г.. Галин В.П.

Копія відповідно до оригіналу.

Суддя апеляційного суду Т. Марітчак