Справа № 22Ц-2414/2007 Головуючий у 1 ін ст. Міланіч A.M.
Категорія 01, 26 Доповідач у 2 інстанції Назарчук Р.А.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого Приходька К.П.,
суддів: Березовенко Р.В., Назарчука Р.А.,
при секретарі Бобко О.В., розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бородянського районного суду від 27 вересня 2006 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: Бородянська держнотконтора, Бородянський райвідділ земельних ресурсів про визнання часково недійсним свідоцтва про право на спадщину, надання додаткового строку на прийняття спадщини, визнання недійсним сертифікату на право на земельну частку (пай), визнання права на Уг частину спадкового майна,
ВСТАНОВИЛА:
В травні 2006 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до свого брата ОСОБА_1 про визнання частково недійсним свідоцтва про право , на спадщину, надання додаткового строку на прийняття спадщини, визнання недійсним сертифікату на право на земельну частку (пай), визнання права на Уг частину спадкового майна, посилаючись на те, що після смерті в ІНФОРМАЦІЯ_1їх батька ОСОБА_3 відкрилась спадщина на 3, 77 га земельного паю про який вона не знала, а відповідач , приховавши від нотаріуса існування її як спадкоємця першої черги, одержав свідоцтво про право на спадщину і переоформив пай на себе.
Рішенням Бородянського районного суду від 27 вересня 2006 року позов, за винятком вимог про визнання права на 1/2 частину спадкового майна, було задоволено, однак рішенням Апеляційного суду Київської області від 8 лютого 2006 року зазначене рішення було скасоване і ухвалено нове про відмову в позові.
6 червня 2007 року Верховним Судом України рішення Апеляційного суду Київської області було скасовано, а справу направлено на новий апеляційний розгляд.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга на рішення
Бородянського районного суду від 27 вересня 2006 року підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка є спадкоємцем після померлого 29.05.1998 року батька ОСОБА_3
Судом установлено, що після смерті ОСОБА_33алишилась спадщина у вигляді 3, 77 га земельного паю. Також достовірно установлено, що позивачка не знала про наявність у батька права на пай, що фактично визнав сам відповідач /а.с. 78 /, та що переоформляючи в нотаріальному порядку сертифікат на земельний пай на себе, він не повідомив нотаріуса про наявність інших спадкоємців, зокрема позивачки.
За такої ситуації, суд підставно вважав причини пропуску позивачкою-строку на прийняття спадщини поважними.
Викладені в апеляційній скарзі доводи ОСОБА_1 про те, що суд безпідставно не позбавив позивачку права на спадщину, не можуть братись до уваги, оскільки таких позовних вимог ніхто не заявляв.
Рішення суду в цій частині є обгрунтованим, проте суд при вирішенні спору в цій частині помилково послався на норми ЦК України в редакції 2003 року, оскільки відповідач прийняв спадщину в період, коли діяв ЦК України в редакції 1963 року, а тому суд, визнавши поважними причини пропуску позивачкою строку на прийняття спадщини, незважаючи на те, що позивачка просила захистити її права на підставі ст. 1272 ЦК України, повинен був продовжити його на підставі ст. 550 ЦК України в редакції 1963 року.
Рішення суду в частині відмови визнати за позивачкою права на 1/2 частину спадкового майна колегія суддів вважає законним і обгрунтованим і підстав для його скасування немає.
Що стосується рішення суду в частині визнання частково недійсними свідоцтва про право на спадщину та сертифікату на право на земельну частку, виданих відповідачеві, то колегія суддів вважає його помилковим, оскільки позивачка лише домагається продовження строку для прийняття спадщини і права на спадкове майно ще немає, а тому рішення в цій частині підлягає скасуванню.
Оскільки в справі достатньо матеріалів для вирішення спору в цій частині, колегія суддів вважає можливим постановити нове рішення про відмову в позові.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 209, 307, 308, 309 ЦПК України, ст 550 ЦК України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити часково.
Рішення Бородянського районного суду від 27 вересня 2007 року в частині визнання частково недійсними свідоцтва про право на спадщину та сертифікату на право на земельну частку /пай/, виданих ОСОБА_1, скасувати і в позові ОСОБА_2 відмовити.
Ч. 4 резолютивної частини рішення змінити і викласти в такій редакцій: „Продовжити ОСОБА_2 строк на прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька - ОСОБА_3.
В решті позовних вимог рішення залишити без змін.
Рішення набуває законної сили з моменту його оголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.