Справа № 22-ц-1337 2007р. Головуючий у 1-й інстанції Плотнікова Н.Б.
Категорія 41 Суддя-доповідач Данильченко Л.О.
РІШЕННЯ
іменем України
23 жовтня 2007 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області у складі:
головуючого - Смирнової Т.В.
суддів - Данильченко Л.О., Ільченко О.Ю.
з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.
та осіб, які беруть участь у справі - представника відповідача П'яткової О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Охтирського міськрайонного суду від 04 вересня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1до Відкритого акціонерного товариства «Нафтопроммаш» про стягнення заробітної плати та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
В липні 2007 року ОСОБА_1. звернувся до суду з зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він з 1969 року по квітень 2007 року працював на ВАТ «Нафтопроммаш» водієм, а з квітня 2007 року працює охоронцем. Зазначив, що з вересня 2006 року по теперішній час йому не виплачувалась заробітна плата, заборгованість по якій склала 3571, 73 грн. В ході розгляду справи позивач змінив позовні вимоги та просив стягнути на його користь заборгованість по зарплаті у сумі 1286, 86 грн.
Крім того, позивач зазначив, що невиплатою заробітної плати йому спричинена моральна шкода, яку він оцінює в 1500 грн., а також просив стягнути з відповідача витрати на правову допомогу фахівця у галузі права у сумі 672 грн.
Рішенням Охтирського міськрайонного суду від 04 вересня 2007 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ВАТ «Нафтопроммаш» на користь ОСОБА_1. заборгованість по заробітній платі в розмірі 1286, 86 грн., моральну шкоду в розмірі 100 грн. та судові витрати на правову допомогу в сумі 100 грн., а всього 1486, 86 грн.
Стягнуто з ВАТ «Нафтопроммаш» в доход держави судовий збір в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить змінити рішення суду першої інстанції в частині розміру стягнутої моральної шкоди та витрат на правову допомогу та стягнути з ВАТ «Нафтопроммаш» на користь позивача витрати на
правову допомогу в розмірі 672 грн. та стягнути моральну шкоду в розмірі 1500 грн. Вважає, що суд порушив норми матеріального і процесуального права.
Апелянт зазначає, що суд не провів повного дослідження доказів, і не врахував, що дві години ОСОБА_2. витратив на підготовку та написання позовної заяви, а також не врахував, що він на протязі 1, 5 години брав участь у двох судових засіданнях, причому активну участь, а не малоактивну, як зазначив суд.
Крім того, апелянт вважає, що розмір стягнутої моральної шкоди 100 грн. не відповідає обсягу тих моральних страждань, яких він зазнав у зв'язку з невиплатою зарплати, оскільки йому необхідно утримувати дружину-пенсіонера, дочку, яка не має роботи, а також у нього утворилась значна заборгованість по комунальним платежам.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача Пяткової О.С. , яка не згодна з доводами апелянта, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - зміні в частині розміру витрат на правову допомогу з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення в частині стягнення заборгованості по заробітній платі сторонами не оскаржується.
Що стосується доводів апелянта з приводу збільшення розміру стягнення суми відшкодування спричиненої моральної шкоди, то колегія суддів не може погодитися з цими доводами і вважає, що рішення суду першої інстанції в цій частині є обґрунтованим. Дана сума судом першої інстанції визначена вірно, в межах розумності і справедливості. Підстави для збільшення зазначеної суми відсутні.
В той же час з рішенням суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомоги у розмірі 100 грн. погодитись не можна, і в цій частині колегія судів приймає до уваги доводи апелянта.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Відповідно до п. 2 ч.3 ст. 79 ЦПК України, до судових витрат, серед інших, належать і витрати на правову допомогу.
Статтею 84 ЦПК України встановлено, що витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.
Ухвалюючи рішення про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 100 грн., суд першої інстанції враховував час, затрачений на складання позовної заяви, на участь у судових засіданнях, невелику складність справи.
Однак колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції і вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував в цій частині обставини, що мають значення для справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 ЦПК України, правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.
З матеріалів справи вбачається, що між позивачем ОСОБА_1. та фахівцем у галузі права ОСОБА_2. було укладено угоду про надання юридичної допомоги при ведення цивільної справи в суді (а.с. 5), за надану юридичну допомогу позивачем сплачено за квитанцією 672 грн. (а.с. 6).
Апеляційному суду апелянт надав відповідний документ, якими підтверджується статус Собини П.М. як фахівця у галузі права, а саме: копію диплому про вищу повну освіту за спеціальністю «Правоохоронна діяльність», кваліфікацією юрист (а.с. 49).
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_2. є фахівцем у галузі права, про що свідчить його диплом про вищу юридичну освіту, і за законом він має право на надання правової допомоги.
З укладеної між позивачем та ОСОБА_2. угоди (а.с. 5) вбачається, що ОСОБА_2. надавав правову допомогу саме як фахівець у галузі права, а не як представник позивача.
Також про це свідчать копія свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_2. (а.с. 18), копія свідоцтва про сплату єдиного податку (а.с. 19), тобто вбачається, що ОСОБА_2. офіційно і на постійній основі займається таким видом підприємницької діяльності як надання юридичних послуг.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що є підстави для стягнення з відповідача на користь позивача витрат, понесених ним в зв'язку оплатою правової допомоги фахівця в галузі права.
Відповідно до ч. 2 ст. 84 ЦПК України, граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
На даний час це питання врегульоване Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави».
Так, граничний розмір витрат, пов'язаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено рішення у цивільній справі у випадку, якщо компенсація сплачується іншою стороною, не повинен перевищувати суму, що обчислюється з огляду на те, що зазначеній особі виплачується 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.
Правова допомога надавалась позивачу в липні - вересні 2007 року.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з відповідними змінами, розмір мінімальної заробітної плати в період з 01 липня 2007 року по 01 жовтня 2007 року становив 440 грн.
Таким чином, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 440 грн., за годину роботи фахівця в галузі права виплачується 40% від 440 грн., що становить 176 грн.
З акту приймання-передачі виконаних робіт із погодинним розрахунком вартості роботи (а.с. 47), вбачається, що на підготовку позовної заяви, її написання та подання до суду фахівцем ОСОБА_2. затрачено дві години.
Дана обставина підтверджується апелянтом, який заявляє, що позов складався у його присутності, і не спростована відповідачем, тому колегія погоджується з тим, що фахівцем витрачено 2 години на підготовку, складання та подання позову.
Однак ствердження апелянта про те, що ОСОБА_2. на участь у судових засіданнях затратив півтори години, спростовуються наявними у справі протоколами судових засідань (а.с. 12, 27-28).
Так, з вищевказаних протоколів судових засідань вбачається, що попереднє судове засідання 21 серпня 2007 року тривало з 8-30 години до 8-45 год., тобто 15 хвилин (а.с. 12), а судове засідання 04 вересня 2007 року тривало з 9-30 год. до 10-00 год., тобто 30 хвилин (а.с. 27-28).
Таким чином, вбачається, що ОСОБА_2. затратив часу на участь у двох судових засіданнях всього 45 хвилин.
За таких обставин, колегія суддів не може погодитись з погодинним розрахунком, що наданий апелянтом, і вважає, що час, затрачений ОСОБА_2. на участь у судовому засіданні становить 45 хвилин, а не півтори години.
Таким чином, загальний час роботи фахівця в даній справі складає 2 години 45 хвилин (це приблизно 2, 75 години)
При цьому граничний розмір витрат на правову допомогу не може перевищувати 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину роботи фахівця у галузі права, тобто 176 грн. за одну годину роботи.
Таким чином, виходячи з того, що фахівцем у галузі права ОСОБА_2. було затрачено 2, 75 години роботи для надання правової допомоги ОСОБА_1., то граничний розмір витрат на правову допомогу, що підлягає стягненню з відповідача, не може перевищувати 2, 75 год. х 176 грн. = 484 грн.
Позивач просив стягнути на його користь з відповідача витрати на правову допомогу в сумі 672 грн., в той час як дана сума перевищує граничний розмір витрат, тому колегія суддів вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню в сумі 484 грн.
Таким чином, відповідно до п.1 ч. 1 ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині розміру стягнутих витрат на правову допомогу, з постановлениям в цій частині нового рішення про стягнення 484 грн., а не 100 грн., як визначив суд першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів:
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково.
Рішення Охтирського міськрайонного суду від 04 вересня 2007 року змінити в частині розміру стягнутих витрат на правову допомогу.
Позовні вимоги ОСОБА_1про стягнення витрат на правову допомогу задовольнити частково та стягнути з ВАТ «Нафтопроммаш» на користь ОСОБА_1витрати на правову допомогу у розмірі 484 грн., а не 100 грн., як зазначив суд першої інстанції.
В іншій частині рішення Охтирського міськрайонного суду від 04 вересня 2007 року в даній справі залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.