Справа №11-5 82\06 Ст. 162 ч. 1 КК України
Головуючий в 1 інстанції Каліновська B.C. Доповідач Матвіснко Н.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м.Луцьк 10 листопада 2006 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Матвієнко Н.В.
суддів Опейди В.О., Пазюка О.С.
з участю прокурора Смолюка Б.С. засуджених ОСОБА_1., ОСОБА_2. захисника ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_1. на вирок Луцького міськрайонного суду від 14 червня 2006 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Зазначеним вироком ОСОБА_2, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_1 мешканець АДРЕСА_1, з середньою спеціальною освітою, працює ІНФОРМАЦІЯ_2 у ВАТ «Волиньцукробуд» одружений, не судимий, - засуджений за ст. 162 ч. 1 КК України на 1 рік виправних робіт з відрахуванням 10% від заробітку в доход держави.
ОСОБА_1, уродженка ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканка АДРЕСА_1, з середньою освітою, працює ІНФОРМАЦІЯ_5, одружена, не судима, - засуджена за ст. 162 ч. 1 КК України на 1 рік виправних робіт з відрахуванням 10% від заробітку в доход держави.
Стягнуто із засуджених ОСОБА_2. та ОСОБА_1. солідарно в користь потерпілої ОСОБА_41000 грн. у відшкодування завданих матеріальних збитків.
За вироком суду ОСОБА_2. та ОСОБА_1. визнані винними у тому, що 28 вересня 2005 року, незаконно, не маючи будь-яких законних підстав, шляхом зламу замка проникли в квартиру АДРЕСА_2, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4., під час її відсутності, провели там огляд, перенесли свої особисті речі з метою подальшого там проживання, чим незаконно позбавили потерпілу житла.
В особистій апеляції засуджена ОСОБА_1. вказує, що в її діях та діях ОСОБА_2. відсутній склад злочину, оскільки в даному випадку мають місце цивільно-правові відносини. Зокрема звертає увагу на те, дана квартира спірна, потерпіла ОСОБА_4 будь-яких прав на дане житло немає, а документи на право власності на квартиру АДРЕСА_2 підлягають скасуванню. Окрім того, стверджує що про належність даної квартира потерпілій на момент проникнення їй не було відомо. Просить кримінальну справу щодо неї і її чоловіка ОСОБА_2. закрити за недоведеністю вини і скасувати вирок в частині задоволення цивільного позову потерпілої ОСОБА_4.
Аналогічного змісту засудженою ОСОБА_1. подано доповнення до апеляції.
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку першої інстанції, повідомив ким і в якому об'ємі він оскаржений, заслухавши пояснення засуджених ОСОБА_1. та ОСОБА_2., їх захисника ОСОБА_3, які підтримали апеляцію, міркування прокурора про залишення вироку без змін в частині засудження ОСОБА_1. та ОСОБА_2., а в частині вирішення цивільного позову вирок скасувати, перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила, що апеляції засудженої ОСОБА_1. підлягає до задоволення частково.
Висновки суду про вчинення ОСОБА_1. та ОСОБА_2. злочину при зазначених у вироку обставинах ґрунтуються на перевірених в судовому засіданні доказах.
Самі засуджені як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні не заперечували того, що зірвали на дверях кімнати НОМЕР_1 замок і внесли в неї свої речи, не маючи на це будь-яких правових підстав, щоб припинити там ремонтні роботи, які проводились, тому що їх сім'я потребувала розширення житла. Засуджена ОСОБА_1. не заперечувала також того, що чула про те, що спірна кімната передається ОСОБА_4(а.с.205-206).
З оголошених в судовому засіданні показань потерпілої ОСОБА_4 вбачається, що квартира АДРЕСА_2 належить їй на праві приватної власності, будь-якого дозволу ІНФОРМАЦІЯ_4 на вселення вона не давала.
Показання потерпілої об'єктивно підтверджені свідоцтвом про право власності на житло від 22.09.2006 року, витягом з реєстрової книги про реєстрацію права власності на нерухоме майно та технічним паспортом, у відповідності до яких квартира АДРЕСА_2 належить ОСОБА_4, (а.с.16-165)
Свідок ОСОБА_5. в судовому засіданні ствердила, що повідомляла ОСОБА_2. та ОСОБА_1 про протиправність їх дій щодо вселення в чужу квартиру, однак вони не реагували і продовжували заносити речі навіть в присутності дільничного інспектора, (а.с.213-214).
Свідок ОСОБА_7., показання якої оголошені в ході судового слідства ствердила, що ОСОБА_2. приходив до неї 28 вересня 2006 року і просив ключ від квартири 16а, пояснив, що хоче внести туди свої речі і там жити, на що свідок проінформувала останнього, що дана квартира належить ОСОБА_4. Показала також, що замок зрізав ОСОБА_2., а потім подружжя ІНФОРМАЦІЯ_4 разом заносили в квартиру НОМЕР_1 речі.
З оголошених в судовому засіданні показань співробітників міліції ОСОБА_7 та ОСОБА_9 вбачається, що на момент їхнього приходу в будинок АДРЕСА_2 знаходились ІНФОРМАЦІЯ_4. З'ясувавши, що дана квартира дійсно належить ОСОБА_4., ОСОБА_2. та ОСОБА_1. було запропоновано звільнити чуже житло, на що останні відмовились, і не звільняли квартиру аж до приїзду слідчо-оперативної групи.
Наведеними вище доказами спростовується доводи апелянта про те, що вона не знала, що квартира НОМЕР_1 належить потерпілій, та версія засуджених про непричетність до інкримінованого злочину ОСОБА_2.
За таких обставин, враховуючи те, що квартира АДРЕСА_2 дійсно належала на момент вчинення злочину на праві приватної власності ОСОБА_4., потерпіла дозволу на вселення засудженим не давала, свідки ОСОБА_5. та ОСОБА_7. повідомляли ІНФОРМАЦІЯ_4 про належність даної квартири потерпілій та про протиправність їх дій, направлених на незаконне вселення, подальшу поведінку засуджених, які навіть на вимогу правоохоронців відмовлялись залишити чуже житло, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про вчинення ОСОБА_1. та ОСОБА_2. умисного незаконного проникнення, огляду чужого житла, незаконного позбавлення житла потерпілої.
Тому колегія суддів знаходить юридичну оцінку дій ОСОБА_2. та ОСОБА_1. за ч. 1 ст. 162 КК України вірною, а обране засудженим покарання таким, що відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України.
Отримання потерпілою ОСОБА_4 свідоцтва про право власності на квартиру НОМЕР_1 від 22.09.2005 року лише в січні 2006 року та незаконність, на думку апелянта, приватизації даної квартири, на що посилається засуджена ОСОБА_1., не має значення для доведеності вини засуджених у вчиненні злочину.
Разом з тим, колегія суддів знаходить, що вирок суду підлягає скасуванню в частині вирішеного цивільного позову з направлення справи на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства, оскільки, як встановив сам же суд першої інстанції, про що вказано в мотивувальній частині вироку, позов потерпілої ОСОБА_4 про матеріальні збитки, заподіяні їй при проникненні в її житло, не підкріплений документально.
На підставі вищевикладеного і керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати в кримінальних справах, -
УХВАЛ ИЛА:
Апеляцію засудженої ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Луцького міськрайонного суду від 14 червня 2006 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в
частині кваліфікації їх дій і призначеного покарання залишити без змін.
Цей же вирок в частині цивільного позову скасувати, а справу в цій частині направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.
Головуючий: підпис /--------- / Матвієнко Н.В.
Судді: 1. підпис /----------- / Опейда В.О. 2. підпис /------------ / Пазюк О.С.
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Волинської області
Н.В.Матвієнко