Номер провадження № 22-ц/1590/11295/12

Головуючий у першій інстанції Петрюченко

Доповідач Таварткіладзе О. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2012 м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого -Таварткіладзе О.М.

суддів: Каранфілової В.М., Троїцької Л.Л.

при секретарі: Корбі Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 31 жовтня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И Л А :

В вересні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на його утримання, посилаючись на те, що він є батьком ОСОБА_1 1983 року народження. Його матеріальне становище є вкрай нужденним, бо він, будучи пенсіонером, не працює, отримує пенсію в розмірі 1268 гривень і немає інших джерел доходів. Відповідач матеріальну допомогу йому не надає, хоча має можливість її надавати, оскільки працює в сфері торгівлі та має стабільний і високий заробіток, у зв`язку з чим просив щомісячно утримувати з відповідача по 500 гривень на його утримання, починаючи з дня подання заяви і до зміни матеріального та сімейного стану сторін.

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 31 жовтня 2012 року позовну заяву ОСОБА_2 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти у розмірі 200 гривень щомісячно, починаючи з 25 вересня 2012 року. Вирішено питання про судові витрати.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 31 жовтня 2012 року і ухвалити по справі нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів у повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду 1-ї інстанції обставинам справи та неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню на таких підставах.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із Законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних стосунків і закон, який їх регулює.

Частково задовольняючи позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, суд 1-ї інстанції виходив з того, що:

- позивач є: батьком відповідача, пенсіонером, отримує пенсію за вислугу років, інших джерел доходів немає, потребує матеріальної допомоги, має повнолітнього сина;

- відповідач є дочкою позивача, повнолітньою особою, тривалий час не працює

та стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти в сумі 200 грн. щомісячно починаючи з 25.09.2012 року.

Згідно ст. 202 СК України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Згідно ст. 204 СК України дочка, син можуть бути звільнені судом від обов'язку утримувати матір, батька та обов'язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов'язків.

У виняткових випадках суд може присудити з дочки, сина аліменти на строк не більш як три роки.

Згідно ст. 205 СК України суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій

грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін.

При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.

При з`ясуванні матеріального положення позивача районний суд дав вірну оцінку, що позивач є непрацездатною особою, досяг пенсійного віку, немає інших джерел доходу, перебуває на обліку в лікарні. В той же час призначаючи на утримання позивача аліменти, без стягнення додаткових витрат, суд 1-ї інстанції правильно виходив з того, що позивач не страждає на тяжку хворобу, не є інвалідом або немічним.

Судова колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про відсутність у суду 1- інстанції підстав вважати позивача особою, що потребує матеріальної допомоги, оскільки законодавчо не визначено критерії визнання непрацездатних батьків особами, які потребують матеріальної допомоги, внаслідок чого це поняття є оціночним.

В судовому засіданні встановлено, що позивач несе витрати на харчування, одяг, предмети гігієни, покупку ліків, утримання майна в належному стані, оплату комунальних послуг, що не спростовано відповідачем, тому висновок суду 1-ї інстанції про те, що позивач потребує допомоги відповідає обставинам справи.

Посилання апелянта на власний важкий матеріальний стан та відсутність тривалий час роботи та заробітку не є в розумінні ст. 204 ЦК України підставою звільнення від обов'язку утримувати матір, батька, а можуть бути у відповідності до ч. 1 ст. 205 враховані судом при визначенні розміру аліментів на бітьків.

Судовою колегією не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги про не перевірку судом 1-ї інстанції доводів відповідача про ухилення позивача від виконання батьківських обов`язків щодо неї, з огляду на таке.

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів. До клопотання про забезпечення доказів додається документ про сплату судового збору.

Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів.

Згідно ч. 1 ст. 135 ЦПК України заява про забезпечення доказів розглядається судом, який розглядає справу.

Позивач заперечував, що він ухилявся від виконання батьківських обов`язків щодо відповідача, тому відповідач не була звільнена від обов`язку подання доказів в тому числі забезпеченням явки свідків до суду або самостійно або наданням заяви про забезпечення доказів до суду.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем при розгляді справи в суді 1-ї інстанції заява про забезпечення доказів в розумінні ст. 133 ЦПК України із сплатою судового збору не подавалася, внаслідок чого свідки до суду не викликалися та в судовому засіданні не допитувалися. В той же час відповідачем (представником відповідача) не вжиті заходи щодо самостійного забезпечення явки свідків у судове засідання.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду 1-ї інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та стягнення на його утримання з ОСОБА_1 аліментів в сумі 200 грн. щомісячно і вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 317 ЦПК України, судова колегія -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -відхилити.

Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 31 жовтня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили ухвалою суду.

Головуючий О.М. Таварткіладзе

Судді: В.М. Каранфілова

Л.Л. Троїцька