Справа № 1324/2442/12

номер провадження №1-кп/457/1/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2013 року м. Трускавець

Трускавецький міський суд Львівської області

в складі: головуючої -судді Василюк Т.В.

з участю: прокурора Павича С.В.

представника потерпілого ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

секретаря Луцької І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Трускавці матеріали кримінального провадження № 12012360590000010 про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Борислав Львівської області, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого 13.11.1996 року Бориславським міським судом за ч.1 ст.140 КК України (1960р.) до виправних робіт терміном 4 місяці, 06.10.1999 року Бориславським міським судом за ч.3 ст.81, ч.2 ст.140 КК України (1960р.) до позбавлення волі на термін 3 роки з відстрочкою виконання вироку на 2 роки, 22.05.2002 року Бориславським міським судом за ч.2 ст.185 КК України до позбавлення волі строком 1 рік 6 місяців, 28.12.2007 року Бориславським міським судом за ст.15 ч.2 ст.186, ч.1 ст.164, ст.70 КК України до позбавлення волі строком 1 рік 2 місяці, звільнений 06.03.2009 року згідно Закону України «Про амністію»,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, суд -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3, 28.11.2012 року близько 14 години 00 хвилин, шляхом вільного доступу, зайшов до підсобного приміщення КП «Парк курортний», що розташований по бульвару Торосевича у м. Трускавець, де працював робітником благоустрою, звідки повторно таємно викрав 10 літрів бензину марки А-95, вартістю 114,90 грн. та 5 літрів дизельного палива, вартістю 52,95 грн., чим заподіяв Комунальному підприємству «Парк курортний» шкоди на загальну суму 167,85 грн.

Обвинувачений винним себе визнав повністю, послідовно та в повній мірі підтвердив обставини вчиненого ним злочину, зокрема суду пояснив, що 28.11.2012 року майстром було привезено до підсобного приміщення КП «Парк курортний»10л. бензину та 5л. дизпалива, які він залишив йому на зберігання. Оскільки йому потрібні були гроші для лікування дружини, він вирішив викрасти це пальне. Взявши пальне він пішов в напрямку курортного парку м. Трускавця, де зустрів свого знайомого на ім'я ОСОБА_4, якому він запропонував придбати пальне. Звідки у нього пальне він ОСОБА_4 не повідомляв. ОСОБА_4 погодився на цю пропозицію та сказав йому зачекати поки він принесе гроші. Після цього він повернувся до підсобного приміщення, звідки його забрали працівники міліції. Щиро розкаявся у вчиненому, просив суд його суворо не карати.

Крім визнання вини обвинуваченим, його вина доведена зібраними матеріалами кримінального провадження, які учасники судового провадження не оспорювали та вважали їх дослідження в судовому засіданні недоцільним. Судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності та істинності їх позицій відсутні.

Заслухавши думку учасників судового провадження, роз'яснивши їм зміст ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин і визнає фактичні обставини справи доведеними наявними у матеріалах кримінального провадження доказами.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого у вчиненому повністю доведена, а його неправомірні дії слід кваліфікувати за ч.2 ст.185 КК України, оскільки він повторно вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

При призначенні покарання ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а саме те, що він раніше неодноразово судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, а також обставини, що пом'якшують покарання, до яких суд відносить щире каяття обвинуваченого, сприяння у розкритті злочину та відшкодування потерпілому спричиненої шкоди. Суд також враховує думку представника потерпілого, який просив обвинуваченого суворо не карати.

Обставин, які обтяжують обвинуваченому покарання судом не встановлено.

Суд приходить до висновку, що обвинуваченому слід обрати покарання у виді позбавлення волі, звільнивши від відбуття покарання з іспитовим терміном на підставі ст.75 КК України, оскільки його виправлення та перевиховання можливі без ізоляції від суспільства, з застосуванням вимог ст.76 КК України.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України,

суд -

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого

ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді у виді позбавлення волі строком два роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з іспитовим строком один рік, якщо він протягом встановленого іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 такі обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Речовий доказ -пластикову баклажку із речовиною світло-жовтого кольору та каністру із речовиною жовтого кольору, які передані на зберігання представнику потерпілого ОСОБА_1 -залишити потерпілому Комунальному підприємству «Парк курортний».

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через Трускавецький міський суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: Т. В. Василюк