Справа № 2-о-13/11

У Х В А Л А

"29" серпня 2012 р. Дубенський міськрайонний суд Рівненської області Суддя Юзьвяк Б.Г.

вивчивши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання права власності на 1/2 частину квартири та 1/2 частину приміщення магазину, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні суду знаходиться вказана цивільна справа, яка розглядається по суті. До суду звернулась із заявою про забезпечення позову відповідач ОСОБА_1 Вказує, що предметом розгляду по справі є квартира, що належить їй на праві приватної власності. На даний час позивач ОСОБА_2 без її відома поміняв замки у квартирі і не пускає її у квартиру, у квартирі проживає епізодично, ключі передав іншим людям, які використовують її для зустрічей із жінками та розпивання спиртних напоїв. Стан квартири катастрофічно погіршується і до кінця розгляду справи квартира може стати непридатною для проживання.

За цих підстав відповідач ОСОБА_1 просить суд вжити заходів забезпечення позову, а саме - накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 та заборонити ОСОБА_2 і ОСОБА_1 проживати в ній до вирішення питання в суді. А також зобов'язати ОСОБА_2 виселитися із спірної квартири на період вирішення питання в суді.

Вивчивши заяву про забезпечення позову та матеріали справи, приходжу до висновку, що заява не підлягає до задоволення.

За змістом ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

В даному випадку, спір іде про визнання права спільної власності подружжя на вказану квартиру. З метою подального забезпечення виконання рішення суду, судом накладено арешт на спірну квартиру за ухвалою від 17 січня 2011 року, щоб не допустити її відчудження третім особам. Отже в цій частині судом вже вжито заходів забезпечення позову.

Що стосується заходів забезпечення у вигляді заборони проживання у спірній квартирі та зобов'язання виселення з квартири, то суд вважає, що такі заходи є неспіврозмірними із заявленими вимогами як це передбачає ч.3 ст.152 ЦПК України і не можуть бути застосовані як заходи забезпечення позову. На думку суду заборона проживання, а у данному випадку фактично йдеться про виселення із квартири та зобов'язання виселення з квартири може вирішуватись лише після вирішення справи по суті і такі питання суд може вирішувати на підставах передбачених Житловим Кодексом України.

Керуючись ст.ст.151-153 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову -відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Рівненської області протягом п'яти днів з дня отроимання копії ухвали, через Дубенський міськрайонний суд.

Суддя Б. Г. Юзьвяк