Справа №2-1611/07
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.11.2007 року Московський районний суд м. Харкова в складі головуючого
судді - Майстренко О.М., при секретарі Росликовій Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Комінтернівського РВК та ПЖРЕП № 2 Московського району м. Харкова про стягнення суми та відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до Комінтернівського РВК та ПЖРЕП № 2 Московського району м. Харкова про стягнення суми та відшкодування моральної шкоди.
В обгрунтування позовних вимог позивач та представник позивачів, який діє на підставі довіреності пояснив, що на підставі рішення Комінтернівського РВК м. Харкова № 207-1 від 07.07.1998р. їм було видано ордер № 081791 на право заняття житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1. При вселенні в зазначену квартиру 09.07.1998р. було встановлено, що на кухні відсутня газова піч і про це комісією ЖЕД «43 - ХОЛДИНГ» було складено акт. Позивачі неодноразово зверталися до адміністрації ЖЕД, з проханням надати та встановити в їх квартирі газову піч, що згідно ст.. 24 ЖК України є обов'язком відповідача. 29.09.1998 р. позивачі направили відповідачу претензію, однак відповіді на неї не отримали та газова піч їм встановлена не була. Ураховуючи бездіяльність відповідача, позивачі були вимушені придбати газову піч та духову шафу за власні кошти на загальну суму 3517 гривень 27 копійок.
Крім того, діями відповідача, позивачам завдано моральну шкоду. У зв'язку з відсутністю газової пічці, вони відчували ряд незручностей, не могли приготувати гарячу їжу, вимушені були турбувати сусідів, щоб підогріти продукти харчування, нагріти чай, а так як сусіди не завжди були вдома, позивачі були позбавлені цієї можливості. Таке положення тривало довгий час та привело до загострення у позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виразкової хвороби шлунку. Цим було порушено звичайний життєвий ритм позивачів. На придбання газового обладнання, позивачі витратили сімейні збереження, у зв'язку з чим погіршилося їх матеріальне становище. Позивачі були вимушені відмовляти собі у придбанні якісних продуктів харчування та інших необхідних та звичних для них речей. Вчинену позивачам моральну шкоду вони оцінюють у 6000 гривень.
У процесі судового розгляду, за клопотанням представника позивача, відповідно до ухвали апеляційного суду від 30.11.06 p., було виключено з кола відповідачів відповідача КПЖРЕП № 2 Московського району м. Харкова.
В судовому засіданні представник позивачів позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений заздалегідь і належним чином, про причини неявки суд не повідомив, у матеріалах справи є дані про належне його повідомлення. Відповідно до ст. 224 ЦПК України суд за згодою позивача вважає можливим ухвалити заочне рішення.
Суд, вислухавши пояснення позивача - представника позивачів, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 підлягає задоволенню з наступних підстав:
На підставі рішення Комінтернівського РВК м. Харкова № 207-1 від 07.07.1998р., ордер № 081791 від 08.07.1998 р. на житлове приміщення було видано ОСОБА_1 на склад сім'ї 4 чоловіка на право заняття житлового приміщення - 4-х кімнатної ізольованої квартири АДРЕСА_1 (л.с.8). у квартирі зареєстровано 4 чоловіка: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4.
Як вбачається з Акту державної приймальної комісії про прийомку у експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту від 30.12.1996 р. - житловий будинок АДРЕСА_1 прийнятий в експлуатацію (а.с. 42-44). Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 31.12.1996 р. № 1300 затверджено акт прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту (а.с. 37).
Також встановлено, що під час заселення мешканців до житлового будинку АДРЕСА_1, був присутній представник ЖЕД «43 - ХОЛДИНГ», який видавав
2
ключі від квартири від квартири та був присутній при заселенні мешканців. При заселенні позивачів до квартири № 89, було вказано представнику ЖЕД на відсутність газової плити та лінолеуму у двох кімнатах, про що складено відповідний акт.
З акту від 09.07.98р., складеного комісією ЖЕД «43 - ХОЛДИНГ», вбачається, що квартира № 89, будинку АДРЕСА_1 розташована на 5-му поверсі 9-ти поверхового будинку. Під'їзд охороняємий. На вхідній двері відсутня (зірвана) печатка ЖЕД. На кухні відсутня газова плита. Відсутній лінолеуму в кімнатах 18,8 кв.м. та 12,9 кв.м. (а.с. 6).
Позивачем ОСОБА_1 29.09.1998р. на ім'я начальника ЖЕД «43 - ХОЛДИНГ» була подана претензія про відсутність у наданій йому квартирі газової плити та лінолеуму у двох кімнатах. Про те, що вказана претензія була отримана, вбачається з відмітки на самої претензії, а також з поштового повідомлення про вручення замовленого листа (а.с. 7).
З довідки ДП»ЖЕД» концерну «ХОЛДИНГ» № 160 від 25.06.02р. п.5, вбачається, що ордер на квартиру № 89 виданий 08.07.98р., в сусідніх квартирах встановлені газові плити № 1470 невстановленого виробництва, а документи з інвентаризації незаселених квартир житлового будинку по АДРЕСА_1- відсутні.
З копії паспортів на газову поверхню, духову шафу та копії чеків від 17.08.1999р. вбачається, що вартість газової плити ARFM 640 MS складає 1348 грн. 20 коп., а вартість плити ARFM 87 F складає 2169 грн. 07 коп. (а.с. 4, 14-15).
Відповідно ст.. 440 ч.І ЦК України (1963р.) - шкода, завдана особі або майну громадянина, а також шкода, вчинена організації, підлягає відшкодуванню особою, вчинившою шкоду, у повному обсязі, з виключенням випадків, передбачених законодавством.
Задовольняючи позовні вимоги про стягнення моральної шкоди, суд бере до уваги, що у
зв'язку з відсутністю газової плити, позивачі відчували ряд незручностей, не могли приготувати гарячу їжу, вимушені були турбувати сусідів, щоб підогріти продукти харчування, нагріти чай, а так як сусіди не завжди були вдома, позивачі були позбавлені цієї можливості. Таке положення тривало довгий час та привело до загострення у позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виразкової хвороби шлунку. Що підтверджується витягом з історії хвороби № 2948 ОСОБА_1 від 12.05.2000р., довідкою кафедри терапії № 3 про те, що у ОСОБА_1 на протязі останніх трьох років загострюється виразкова хвороба дванадцятиперсткової кишки. Цим було порушено звичайний життєвий ритм позивачів. На придбання газового обладнання, позивачі витратили сімейні збереження, у зв'язку з чим погіршилося їх матеріальне становище. Позивачі були вимушені відмовляти собі у придбанні якісних продуктів харчування та інших необхідних та звичних для них речей.
У абз. 1 і 2 п. З Ухвали Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про
судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнового) шкоди» (далі по
тексту - ППВС України № 4) вказано, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру унаслідок моральних або фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживань у зв'язку з погіршенням здоров'я, в порушенні права власності (зокрема інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, в порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного суспільного життя, порушенні відносин з навколишніми людьми, при настанні інших негативних наслідків.
При визначенні судом розміру відшкодування завданої позивачам моральної шкоди суд виходить з вимог розумності та справедливості та враховує обставини, викладені вище. Суд оцінює моральну шкоду, причинену позивачам у розмірі 4000 гривен. Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позовних вимог позивачів.
Відповідно до ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом судової справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: витрати на інформаційно-технічне забезпечення, Судові витрати в справі визначаються судом виходячи з положень ст. 88 ЦПК України.
Суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 51 гривен, витрати, пов'язані з інформаційно-технічним забезпеченням розгляди справи у розмірі 30 гривен.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 1166 ч.1, 1167 ч.1, ЦК України, ст.ст. 10,11, 79, 88,209, 212, 214, 215, 218, 224 ЦПК України, суд, -
3
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити. Стягнути з Виконавчого комітету Комінтернівської районної ради м. Харкова на користь ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, витрати з придбання газової печі та духової шафи у сумі 3517 гривень 27 коп.
Стягнути з Виконавчого комітету Комінтернівської районної ради м. Харкова на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі по 1000 гривень 00 коп. на кожного з позивачів, а всього 7517 (сім тисяч п'ятсот сімнадцять) грн.. 27 коп.
Стягнути з Виконавчого комітету Комінтернівської районної ради м. Харкова на користь держави судовий збір у сумі 51 гривен, витрати, пов'язані з інформаційно-технічним забезпеченням розгляди справи у розмірі 30 гривен.
Відповідачем, який не приймав участі у розгляді справи, протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення, відповідно до вимог ст. 299 ЦПК України.
Заочне рішення може бути оскаржене особами, які брали участь у розгляді справи до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження через Фрунзенський районний суд м. Харкова з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції або шляхом подачі апеляційної скарги у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення відповідачами, які не приймали участі у розгляді справи, якщо заяву про перегляд заочного рішення не було подано, у разі відсутності заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.