Справа № 22-1177 2006 року                    Головуючий суддя у І інстанції - Коваленко В.М.

Суддя-доповідач в Апеляційному суді - Буцяк 3.І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРА ЇНИ

16 листопада 2006 року                                                                                                    місто Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області у складі:     головуючого Буцяка 3.І.

суддів Шимківа С.С., Ковалевича С.П.

з участю секретаря судового засідання Іванової І.С.,

сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду в м. Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рі­шення Млинівського районного суду від 11 липня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу освіти Млинівської райдержадміністрації про понов­лення на посаді, стягнення різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної ро­боти та відшкодування моральної шкоди,

встановила:

Рішенням Млинівського районного суду від 11 липня 2006 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову до Відділу освіти Млинівської райдержа­дміністрації про поновлення на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 Довгошиївської ЗОШ, про стягнення різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи та про відшкодування моральної шкоди.

В поданій на це рішення апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального і процесуального права, просить апеляційний суд його скасувати й ухвалити у справі нове рішення про задоволення його позову. Зазначає, що місцевий суд відмовив йому у задоволенні позовних вимог одночасно з двох взаємо-виключних підстав - як за безпідставністю, так і у зв"язку з пропуском ним без поваж­них причин строку звернення до суду за вирішенням трудового спору. Вважає, що від­повідач незаконно звільнив його за ст. 38 КЗпП України ще до закінчення встановленого законом двотижневого строку попередження про звільнення і на підставі заяви, яку він написав під примусом відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явилися в судове засідання, перевіривши подані докази та доводи апелянта, колегія су­ддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач працював ІНФОРМАЦІЯ_1. 28 квітня 2005 року він подав відповідачу заяву про фактичне пе­реведення його у цій же школі з посади ІНФОРМАЦІЯ_1 на посаду ІНФОРМАЦІЯ_2 з педагогіч­ним навантаженням 0,5 ставки, починаючи з 4 травня 2005 року (а. с. 27).

Цю заяву позивач написав відповідачу власноручно, в присутності інших осіб, і лише після того, як 15 квітня 2005 року загальні збори трудового колективу школи ви­словили йому недовіру.

Тому з урахуванням наведеного апеляційний суд рахує, що доводи апелянта про те, що відповідач примусив його подати таку заяву, є непереконливими.

Відповідно до поданої позивачем заяви відповідач своїм наказом НОМЕР_1 ОСОБА_1 з роботи не звільнив за ст. 38 КЗпП України, як це помил­ково вважає позивач, а з 4 травня 2005 року перевів його за його ж згодою з посади ІНФОРМАЦІЯ_1 на посаду ІНФОРМАЦІЯ_2 цієї школи на 0,5 ставки, що цілком узгоджується з правилами ст. 32 КЗпП України (а. с. 8).

Пізніше позивача, знову ж таки, на підставі особисто поданої ним заяви відпові­дач додатково прийняв ще й на посаду ІНФОРМАЦІЯ_2 Пітушківської ЗОНІ за сумісницт­вом.

Зважаючи на викладене, доводи апелянта про недотримання відповідачем щодо нього правил ст. 38 КЗпП України на увагу не заслуговують.

Разом з тим, висновки місцевого суду в ухваленому рішенні стосовно поважності (неповажності) причин пропуску позивачем строків звернення до суду за вирішенням трудового спору з тексту судового рішення підлягають виключенню, оскільки поваж­ність причин пропуску заявником звернення до суду за вирішенням трудового спору має значення і застосовується лише щодо порушеного права особи, яке підлягає захисту.

У даній же справі позовні вимоги позивача судом першої інстанції обгрунтовано визнані безпідставними.

На підставі викладеного та керуючись ст. 234 КЗпП України, ст.ст. 10, 60, 303, 307, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Висновки місцевого суду в ухваленому рішенні стосовно поважності (неповажно­сті) причин пропуску позивачем строків звернення до суду за вирішенням трудового спору з рішення Млинівського районного суду від 11 липня 2006 року виключити.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без зміни, а подану апеляційну скаргу відхилити.

Стягнути з ОСОБА_1 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, що пов"язані з розглядом справи, перерахувавши їх на розрахунковий ра­хунок Апеляційного суду Рівненської області № 37313005001930 ЗКПО 02893096 в Управлінні Державного казначейства України в Рівненській області МФО 833017.

Рішення Апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.