Справа № 22-ас-320 2006 року                        Головуючий суддя у І інстанції - Гладюк Г.Л.

Суддя-доповідач в Апеляційному суді - Буцяк 3.І. ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

16 листопада 2006 року                                                                                                     місто Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області у складі:     головуючого Буцяка 3.1.

суддів Шимківа С.С., Ковалевича С.П.;

секретар судового засідання Іванова І.С.,

з участю сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду в м. Рівному адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Служби безпеки України в Рівненській області на постанову Рівненського міського суду від 7 червня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Рівненській області про призначення пенсії за вислугу років,

встановила:

Постановою Рівненського міського суду від 7 червня 2006 року задоволено позов ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Рівненській області про призначення пенсії за вислугу років.

У поданій на цю постанову апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на пору­шення місцевим судом при вирішенні спору норм матеріального права, і, зокрема, пунк­ту "б" ст. 12 та ст. 50 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з вій­ськової служби, та деяких інших осіб", просить апеляційний суд її скасувати й ухвалити нову про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явилися в судове засідання, перевіривши подані докази та доводи апелянта, колегія су­ддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких під­став.

З матеріалів справи вбачається, що задовольняючи позов, суд першої інстанції ке­рувався пунктом "б" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції, що діяла на час звернення позива­ча до суду, і при цьому вважав, що пенсія за вислугу років таким як позивач особам при­значається незалежно від віку, якого вони досягли на день звільнення зі служби, за умови наявності у них страхового стажу більше 25 років, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба.

Проте погодитися з таким висновком місцевого суду не можна, оскільки на час прийняття судом першої інстанції постанови у справі редакція пункту "б" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких ін­ших осіб" Законом № 3591-ІУ від 4 квітня 2006 року була змінена, і ці зміни суд першої інстанції при вирішенні справи зобов'язаний був врахувати.

Тому відповідно до п. 4 ст. 202 КАС України прийнята ним постанова підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нової постанови про відмову у задоволен­ні позову.

Пунктом "б" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" із змінами, внесеними Законом № 3591-ІУ від 4 квітня 2006 року, встановлено, що пенсія за вислугу років призначається особам офі­церського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової слу­жби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних ро­ків і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, дер­жавній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій мі­ліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України.

Таким чином, відповідно до закону обов'язковими умовами для призначення пен­сії за вислугу років таким особам як позивач після внесення 04.04.2006 р. змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких ін­ших осіб" є не лише наявність у них страхового стажу більше 25 років, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах циві­льного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, але й досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку.

Між тим, зі справи видно, що позивач на день звільнення зі служби в органах СБУ, тобто станом на 12 грудня 1990 року, досяг лише 32-річного віку, а тому права на пенсію за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за вислугу років не набув.

З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 11, 138, 195, 198, 202, 205 КАС України, колегія суддів

постановила :

Апеляційну скаргу Управління Служби безпеки України в Рівненській області за­довольнити.

Постанову Рівненського міського суду від 7 червня 2006 року скасувати.

ОСОБА_1 у задоволенні позову до Управління Служби безпеки України в Рівненській області про призначення пенсії за вислугу років відмови­ти за безпідставністю.

Постанова Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду Украї­ни протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.