1

Справа № 11а-463-2006 року                  Головуючий у 1 інстанції Мельник О.В.

Категорія: ч.2 ст. 187, ч.З ст. 189,          Доповідач: Сачук В.І.

ч.І ст. 187 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

31   жовтня 2006 року                                                                    м. Рівне

Колегія судців судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Рівненської області в складі: Головуючого Омельяненка В.І. Суддів : Сачука В.І, Збитковської Т.І. з участю прокурора Корчак С.А. засудженого  ОСОБА_1 розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Рівненського міського суду від 24 травня 2006 року.

Цим вироком ОСОБА_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, українець, громадянин України, не одружений, освіта неповна середня, не працюючий, судимий 18 березня 2002 року Рівненським міським судом за ч.З ст. 185 КК України на три роки позбавлення вол; 27 липня 2004 року звільнений умовно-достроково за постановою Коломийського міськрайсуду на невідбутий строк 7 місяців 24 дні, засуджений

за ч.2 ст. 189 КК України до позбавлення волі на строк три роки;

-    за ч.З ст. 189 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на

чотири роки позбавлення волі з конфіскацією 1/4 частини майна, яке

є його власністю;.

- за ч.І ст. 187 КК України до позбавлення волі строком на три роки.

На підставі ст.70 КК України ОСОБА_1. призначено покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, у виді чотири роки позбавлення волі з конфіскацією 1/4 частини майна, , яке є його власністю, відповідно до ст. 71 КК України до призначеного покарання приєднано частину покарання, не відбуту за вироком Рівненського міського суду від 06 грудня 2002 року, і остаточно засудженому призначено чотири роки один місяць позбавлення волі з конфіскацією 1/4 частини   майна., яке є його власністю.

Прийнято рішення по речових доказах.

За вироком суду засуджений АДРЕСА_1. визнаний винним і засуджений за те, що на початку грудня 2004 року, шляхом вимагання, погрожуючи заподіяти тілесні ушкодження, незаконно отримав від ОСОБА_2 350 грн.

На початку січня 2005 року засуджений, повторно, вимагаючи від ОСОБА_2 гроші в сумі 550 грн., застосував насильство щодо потерпілого: завдав йому удари кулаками, заподіявши легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.

10 жовтня 2005 року близько 5 години 30 хвилин АДРЕСА_1. перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2, вчинив розбійний напад на ОСОБА_2 із застосуванням    ножа, внаслідок чого заподіяв  останньому  легкі  тілесні  ушкодження  з  короткочасним  розладом здоров'я, незаконно заволодівши майном потерпілого на загальну суму 519 грн.

В поданих апеляції засуджений АДРЕСА_1.. вважає що вирок суду побудований на висновках, які не підтверджені фактичними обставинами справи, грунтуються на неповному та однобічному досудовому та судових слідствах. Працівники міліції в ході досудового слідства на нього чинили фізичний та психологічний тиск. Просить вирок суду скасувати, прийняти законне процесуальне рішення.

Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію, міркування державного обвинувача про залишення вироку без змін, а апеляції без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого не підлягає задоволенню з таких підстав.

Винність ОСОБА_1 у вимаганні чужого майна з погрозою насильства та поєднане з насильством, небезпечним для життя, у розбійному нападі з метою заволодіння чужим майном, установлена сукупністю зібраних у справі доказів, яким суд першої інстанції дав правильну юридичну оцінку .

Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1. у вчиненні зазначених у вироку злочинних дій є обгрунтованими. Доводи засудженого про те, що попереднє слідство й судовий розгляд проведені не об'єктивно, неповно та упереджено, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи і грунтуються на припущеннях, є безпідставними.

При перевірці матеріалів справи встановлено, що органами попереднього слідства у справі додержано вимог ст. 22 КПК, спрямованих на встановлення у справі об'єктивної істини. Сформульовані у вироку висновки про винність ОСОБА_1 . у вимаганні чужого майна, повторно, та у розбійному нападі, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими в судовому засіданні та детально викладеними у вироку доказами, яким суд дав всебічну й об'єктивну оцінку в їх сукупності.

Суд першої інстанції ретельно перевірив доводи ОСОБА_1 , про те, що він не вчиняв даних злочинів і наведені у вироку мотиви визнання цих доводів безпідставними, спрямованими на ухилення від відповідальності за вчинені злочини, колегія суддів визнає обґрунтованими, такими, що відповідають матеріалам справи.

Засуджений АДРЕСА_1. у стадії досудового слідства визнав, що в кінці

2004 року він позичив у ОСОБА_2 350 та 500 грн. ( а.с. 89-90 ). Засуджений

як на досудовому слідстві так і у судовому засіданні визнав свою вину і в

нанесенні ОСОБА_2 ножем тілесних ушкоджень та в незаконному

заволодінні його майном .

Потерпілий ОСОБА_2 показав, що в кінці 2004 року та в січні 2005 року АДРЕСА_1. з погрозою насильства вимагав у нього 350 та 500 грн., 10 жовтня 2005 року він ножем спричинив йому тілесні ушкодження та відкрито заволодів його майном (а.с. 142-143 ).

З показань свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4. вбачається, що засуджений вимагав гроші від ОСОБА_2 (а.с. 144, 59,194))

За висновком   судово-медичної експертизи № 2797   від 15 листопада

2005 року у ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді гострого

правобічного гнійного посттравматичного мезотимпаніта. Дане тілесне

ушкодження могло виникнути в кінці грудня 2004 - на початку січня 2005 року і відноситься до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я             (а. с. 48-49 ).

Згідно висновку судово-медичної експертизи №3531/Е-2638 від 27 жовтня 2005 року на тілі ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді рани на другому пальці лівої кисті, рани на третьому пальці лівої кисті, рани на правому ліктьовому суглобі, поверхневої рани на лівому передпліччі, трьох поверхневих ран на правому передпліччі, садна на грудній клітці справа., які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я (а.с. 43-44).

За висновком експерта НОМЕР_1 на футболці та ножі вилучених при огляді місця події виявлені кров людини, походження якої від потерпілого ОСОБА_2 не виключається (а.с. 55-57).

Доводи ОСОБА_1 про необхідність скасування вироку у зв'язку з недоведеністю його участі в інкримінованих злочинах є безпідставними.

Не встановлено процесуальних порушень при збиранні, дослідженні й оцінці доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість висновків щодо винності засудженого, правильності кваліфікації його дій.

Доводи ОСОБА_1 про те, що до нього застосовувалися недозволені методи ведення слідства не заслуховують на увагу. 12 жовтня 2005 року він був затриманий працівниками міліції, а 13 жовтня 2005 року слідчим допущений до участі в досудовому слідстві адвокат ОСОБА_5. Всі слідчі дії виконувалися з участю його захисника.

Що стосується покарання, то суд врахував ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_1 злочинів, дані про особу засудженого, обставини, що пом'якшують покарання, у тому числі й ті, на які він посилається в апеляції. Суд призначив йому із застосуванням ст. 69 КК України більш м'яке покарання, ніж передбачено санкцією ч.З ст. 189 КК України.

За таких обставин колегія судців не знайшла підстав для пом'якшення призначеного ОСОБА_1. покарання.

Колегія суддів не вбачає підстав для скасування вироку.

На підставі    наведеного та   керуючись ст. ст. З65, 366 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Вирок Рівненського міського суду від 24 травня 2006 року стосовно засудженого ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію засудженого ОСОБА_1- без задоволення.