2/1312/1015/2012
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" червня 2012 р. Личаківський районний суд м. Львова
в складі:
головуючого-судді Мартинишина Я.М.
при секретарі судових засідань Здибель І.І.
при участі: позивача ОСОБА_2
представника позивача ОСОБА_3
представника відповідача Праскович М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк Надра»про стягнення грошових коштів, суд -
встановив:
Позивач звернувся в суд із зазначеним позовом, в якому просить зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк Надра»повернути йому банківський вклад у сумі 16 000 Євро та процентну ставку по вкладу за користування вкладом в розмірі 7,2% річних за період з 27.01.2007 року по 23.01.2012 року.
Свої вимоги мотивує тим, що між ним та ВАТ «Надра», в особі начальника відділення №40 філії ВАТ КБ «Надра»Львівське РУ ОСОБА_5, правонаступником якого є ПАТ «Комерційний банк Надра», укладено договір строкового банківського вкладу (Депозиту) «Класичний»№564077/04-Д, на підставі якого позивач передав грошові кошти в сумі 16 000 Євро. Незважаючи на закінчення строку дії вказаного договору грошові кошти йому до цього часу не повернуті. Вироком Франківського районного суду м. Львова від 30.12.2009 року № 1-399/09 ОСОБА_5 засуджено до покарання у вигляді 8 років позбавлення волі за вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 366 КК України. Даним вироком, серед іншого, встановлено, що ОСОБА_5, працюючи на посаді начальника філії №40 ВТ КБ «Надра»Львівське РУ привласнила його грошові кошти в сумі 16 000,00 Євро, чим йому заподіяно шкоди. Просить стягнути з відповідача вказану суму вкладу та проценти за користування грошовими коштами, у розмірі передбаченому договором.
В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_3 позов підтримали, дали пояснення аналогічні фабулі позовної заяви.
Представник ПАТ «Комерційний банк Надра»- Праскович М.І. в судовому засіданні позов заперечив, подав письмові заперечення на позовну заяву та заяву про застосування строку позовної давності. Зазначив, що предметом позовних вимог в даній справі є відшкодування шкоди, завданої працівником ПАТ «Комерційний банк Надра». Завдання такої шкоди підтверджено вироком Франківського районного суду м. Львова. Правовою підставою позову позивачем визначено ст. 1172 ЦК України. Зазначає, що на дані правовідносин поширюється позовна давність у 3 роки, перебіг якої розпочинається з спливом строку виконання. Оскільки ОСОБА_5 завершила привласнення коштів позивача 03.08.2007 року то строк позовної давності щодо вимоги позивача про відшкодування з ПАТ «Комерційний банк Надра»шкоди завданої діями ОСОБА_5 сплив 03.08.2010 року. Викладене є підставою для відмови у позові. Щодо стягнення відсотків зазначає, що оскільки договір банківського вкладу припинив дію 23.04.2007 року, відсотки понад строк дії договору стягуватися не можуть, а підстав для стягнення відсотків як упущеної вигоди немає. Просить в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, які з'явилися, дослідивши та перевіривши зібрані по справі докази, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.
Судом встановлено, що 23.01.2007 року між позивачем та ВАТ КБ «Надра», в особі начальника відділення №40 філії ВАТ КБ «Надра»Львівське РУ ОСОБА_5, правонаступником якого є ПАТ «Комерційний банк Надра»(а.с. 26-29), укладено договір строкового банківського вкладу (депозиту) «Класичний»№564077/04-Д. Згідно з умовами вказаного договору ОСОБА_2 передає, а ВАТ КБ «Комерційний банк Надра»приймає грошову суму і зобов'язується виплатити вкладникові суму вкладу та проценти на умовах та в порядку, визначеному цим договором. Сума вкладу -16 000 Євро, строк вкладу 3 місяці, дата повернення 23.04.2007 року, процентна ставка по вкладу встановлюється в розмірі 7,2% річних. (а.с. 34, 35).
Вироком Франківського районного суду м. Львова від 30.12.2009 року ОСОБА_5 визнано винною у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.191, ч.4 ст.191, ч.5 ст.191, ч.2 ст.364, ч.1 ст.366, ч.2 ст.366 КК України та призначено покарання у виді 8 років позбавлення років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов'язками на 3 роки. Вказаний вирок набрав законної сили.(а.с.6-9).
Вказаним вироком Франківського районного суду м. Львова встановлено, що ОСОБА_5, працюючи на посаді начальника філії №40 ВТ КБ «Надра»Львівське РУ, будучи службовою та матеріально-відповідальною особою, зобов'язаною забезпечувати схоронність переданих їй на зберігання та інші цілі готівки, в період з 21.05.2007 року по 03.08.2007 року привласнила грошові кошти ОСОБА_2 з його депозитного рахунку шляхом підроблення підписів останнього на заявах про видачу готівки від 21.05.2007 року, від 04.06.2007 року, від 07.06.2001 року, від 15.06.2007 року, від 19.06.2007 року, від 16.06.2007 року та від 03.08.2007 року. Загальна сума привласнених ОСОБА_5 грошових коштів ОСОБА_2 становить 16 000 Євро.
У відповідності до ч.4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, суд вважає встановленим факт завдання шкоди позивачу працівником ПАТ «Комерційний банк Надра»- ОСОБА_5 під час виконання нею трудових (службових) обов'язків. Даний факт визнається сторонами спору.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
У відповідності до ч.1 ст. 1166, ч.1 ст.1172 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
З аналізу наведених статей слідує, що обов'язок відшкодування шкоди завданої ОСОБА_5 покладається на відповідача - ПАТ «Комерційний банк Надра».
Заперечення представника відповідача про пропуск позивачем позовної давності не заслуговують на увагу.
Так, у відповідності до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Вирок Франківського районного суду м. Львова від 30.12.2009 року № 1-399/09, яким встановлено обставини заволодіння грошовими коштами позивача та особу винну у такому заволодінні, тобто факт порушення прав позивача та особи, що порушила такі права набрав законної сили.
Тому суд вважає, що перебіг позовної давності необхідно обчислювати з дати набрання чинності вироку суду, з врахуванням дати звернення до суду з позовом -26.02.12 року, позивач не пропустив строк позовної давності, встановлений статтею 257 Цивільного кодексу України.
Щодо відшкодування процентів за користування грошовими коштами то такі задоволенню не підлягають оскільки не є шкодою у розумінні ст. 1172 ЦК України, тому при вирішенні питання про відшкодування шкоди у деліктних правовідносинах стягненню не підлягають.
Визначаючи розмір заподіяної шкоди, яка становить 16 000 Євро суд, враховуючи приписи ст. 11, 61 ЦПК України, ст.ст. 192, 533 ЦК України, виходив із вироку Франківського районного суду м. Львова від 30.12.2009 року. Представником відповідача сума завданої шкоди не заперечується.
При цьому як роз'яснено Верховним Судом України у Постанові Пленуму «Про судове рішення у цивільній справі», згідно з частиною першою статті 192 ЦК ( 435-15 ) законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. У зв'язку з цим при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України - гривні.
У разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.
Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом.
Враховуючи, що правовідносини між сторонами спору виникли на підставі деліктних зобов'язань, суд вважає за необхідне стягнути грошові кошти в національній валюті -гривні з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.
На день ухвалення рішення (22.06.2012 року) офіційний курс Євро до гривні встановлений Національним Банком України становить 1012,6498 грн. за 100 Євро. Таким чином еквівалент 16 000 Євро становить 162 023,97 грн.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Тому, з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 1 620,24 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 60, 61, 209, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 22, 1166, 1172 ЦК України, Законом України «Про банки і банківську діяльність», Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», суд -
вирішив:
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк Надра»повернути в користь ОСОБА_2 викрадений працівником банку вклад у сумі 16 000 Євро, що еквівалентно 162 023 (сто шістдесят дві тисячі двадцять три) грн. 97 коп.
В решті позовних вимог про стягнення процентної ставки в розмірі 7,2% річних відмовити за безпідставністю.
Стягнути із Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк Надра»в користь держави судовий збір в розмірі 1 620 (одна тисяча шістсот двадцять) грн. 24 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: