Справа №: 1118/3174/12
ВИРОК
Іменем України
"05" липня 2012 р.
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
судді - Чохонелідзе Л.М.,
при секретарі - Семеновій О.В.,
за участю прокурора - Сторожука В.С.,
за участю захисника - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Петрове, Кіровоградської області, українця, громадянина України, освіта професійно-технічна, одруженого, маючого на утриманні неповнолітнього сина, непрацюючого, не військовозобов'язаного, який проживає у АДРЕСА_1, раніше судимого: 01.02.2010 р. Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч. 1 ст. 309, ст. 75, ст. 76 КК України до 1 року позбавлення волі іспитовий строк 1 рік;17.03.2011 р. звільнений від покарання Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області;
у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 у 1996 році незаконно придбав 91 патрон калібру 5,6 мм, отримавши їх в порушення встановленого порядку, які залишилися після смерті його рідного діда - ОСОБА_3 і які останній незаконно зберігав у кладовці за місцем свого проживання, а саме: АДРЕСА_1.
У лютому 2011 року ОСОБА_2 незаконно переніс патрони у кількості 91 шт. калібру 5,6 мм до іншого місця проживання, а саме: АДРЕСА_2 та незаконно зберігав у період з лютого 2011 р. по 04 травня 2011 р. на підвіконні вікна, що розташовано у кухні.
Крім того, у 2010 році ОСОБА_2 незаконно придбав та незаконно переніс банку з вибуховою речовиною до місця проживання, а саме: АДРЕСА_2 та незаконно зберігав у період з 2010 р. по 04 травня 2011 р. у кімнаті квартири.
Вищезазначена квартира належить ОСОБА_4
04 травня 2011 р. на підставі постанови Ленінського районного суду м. Кіровограда від 29 квітня 2011 р. було проведено обшук під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_2 у АДРЕСА_2, працівниками УСБУ в Кіровоградській області було виявлено та вилучено 91 патрон калібру 5,6 мм, які згідно висновку експерта №108 від 04.08.2011 р. - є боєприпасними, спортивно-мисливськими патронами, калібру 5,6 мм, кільцевого запалювання, до спортивної і мисливської нарізної вогнепальної зброї калібру 5,6 мм (пістолет Марголіна, карабіни ТОЗ-11, ТОЗ-21, ТОЗ-8м та інш.), виготовлені заводським способом. Представлені патрони придатні до стрільби, вистріляний снаряд володіє достатньою вражаючою енергією (2,40 Дж/мм2).
Також під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_2 у АДРЕСА_2, працівниками УСБУ в Кіровоградській області було виявлено та вилучено металеву банку циліндричної форми з речовиною зеленуватого кольору, яка згідно висновку експерта №28/939 від 05.08.2011 р. - є вибуховою речовиною - бездимним мисливським порохом «Сокіл». Маса речовини 40,56 грама. Відповідно до класифікації вибухових речовин, пороха відносяться до 3 групи - вибухові речовини метальної дії. Надана речовина (бездимний порох «Сокіл») придатна до вибухового перетворення.
Таким чином, ОСОБА_2 скоїв носіння, зберігання, придбання бойових припасів та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.
У судовому засіданні ОСОБА_2 визнав себе у пред'явленому обвинуваченні повністю, про обставини вчиненого пояснив так, як це викладеного в мотивувальній частині вироку, правильно розуміючи обставини справи і у суду немає сумнівів в істинності та добровільності його позиції.
Суд, керуючись ст. 299 КПК України та враховуючи думку учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та дійшов висновку, що підсудний винний у вчиненні злочину передбаченого за ч. 1 ст. 263 КК України.
Суд вважає недоцільним досліджувати докази в відношенні фактичних обставин справи, роз'яснивши підсудному, що він при таких обставинах позбавляються права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Виходячи із наданих матеріалів і пояснень підсудного, суд кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 263 КК України, оскільки він скоїв носіння, зберігання, придбання бойових припасів та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.
Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами» від 26 квітня 2002 р. №3, вказує, що при вирішенні питання, чи є незаконними носіння, зберігання, придбання, виготовлення, ремонт, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), а також носіння, виготовлення, ремонт або збут холодної зброї, бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв, судам необхідно керуватися Положенням про дозвільну систему (затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. № 576 з наступними змінами), Iнструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів (затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 р. № 622; зі змінами, внесеними наказом від 13 квітня 1999 р. № 292) та іншими нормативними актами.
Під незаконним зберіганням вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв розуміються умисні дії, які полягають у володінні (незалежно від тривалості в часі) без відповідного дозволу або із простроченням його дії будь-яким із зазначених предметів, що знаходиться не при особі, а в обраному нею місці.
При призначенні покарання суд враховує, що злочин середньої тяжкості, особу підсудного, який характеризується добре, раніше судимий, його молодий вік, відсутність негативних наслідків скоєння злочину.
В якості обставин, які пом'якшують відповідальність суд визнає щире каяття.
Обтяжуючих відповідальність обставин не встановлено.
Суд вважає, що підсудному має бути призначене покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Вказане свідчить про те, що підсудний заслуговує покарання у вигляді позбавлення волі.
Вісім ножів, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Олександрійського МВ УМВС України в Кіровоградській області, квитанція №0019 від 13.01.2012р. не є речовими доказами, так як не підпадають під кваліфікуючу ознаку ч. 1 ст. 263 КК України - зберігання холодної зброї та в обвинувальному висновку відсутнє посилання на зберігання ножів, тому необхідно повернути ОСОБА_5, яка є дружиною ОСОБА_2.
Речові докази, а саме: патрони, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Олександрійського МВ УМВС України в Кіровоградській області, квитанція №0019 від 13.01.2012р. - знищити.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити - підписку про невиїзд.
Керуючись ст. ст. 321-324 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити покарання у вигляді - 2 (двох) років позбавлення волі.
Вісім ножів, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Олександрійського МВ УМВС України в Кіровоградській області, квитанція №0019 від 13.01.2012р. не є речовими доказами, так як не підпадають під кваліфікуючу ознаку ч. 1 ст. 263 КК України - зберігання холодної зброї та в обвинувальному висновку відсутнє посилання на зберігання ножів, повернути ОСОБА_5, яка є дружиною ОСОБА_2.
Речові докази, а саме: патрони, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Олександрійського МВ УМВС України в Кіровоградській області, квитанція №0019 від 13.01.2012р. - знищити.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити - підписку про невиїзд.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Кіровоградської області, протягом 15 діб з моменту оголошення, через Олександрійський міськрайонний суд.
СУДДЯ: Л.М. ЧОХОНЕЛІДЗЕ