АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________________________________________________________________________________________________
Справа № 2001/5146/2012 Суддя 1-Ї інстанції Усенко С.І.
Провадження № 33/2090/787/2012 Суддя-доповідач Шабельніков С.К.
Категорія ст. 172-2 КУпАП
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2012 року суддя Судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Харківської області Шабельніков С.К., за участю: захисника адвоката ОСОБА_2 та прокурора Бєлашова А.М.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову судді Балаклійського районного суду Харківської області від 20 листопада 2012 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 172-2 КУпАП, ч. 1 ст. 6 ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції»,-
В С Т А Н О В И В:
20 листопада 2012 року постановою судді Балаклійського районного суду Харківської області притягнуто ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-2 КУпАП, ч. 1 ст. 6 ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції»та накладено стягнення в виді штрафу на користь держави в сумі 1020 гривень, без конфіскації незаконно одержаної неправомірної вигоди матеріального характеру.
ОСОБА_3 не погодився з ухваленою постановою, подав на неї апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову судді від 20 листопада 2012 року скасувати, у зв'язку з її незаконністю та необґрунтованістю, а провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення захисника адвоката ОСОБА_2, яка просила задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_3, думку прокурора, перевіривши доводи апеляційної скарги з дотриманням норм ст. 294 КУпАП, вважаю, що підстави для її задоволення відсутні, виходячи з наступного.
Як встановлено при судовому розгляді у районному суді та підтверджується даними протоколу та інших матеріалів справи, ОСОБА_3 є посадовою особою органу державної влади (мисливського господарства), тобто суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, визначеним у п.п. "ж" п. 1 ст. 4 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції".
Перевіркою встановлено, що в ніч з 31.08.2012 року на 01.09.2012 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були затримані єгерською службою в мисливських угіддях Балаклійського району Харківської області. На місце затримання був викликаний мисливствознавець Держлісгоспу ОСОБА_3, який в діянні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виявив порушення правил полювання та використання незареєстрованої мисливської зброї.
За порушення правил полювання ОСОБА_3 склав 2 протоколи про адміністративні правопорушення від 31.08.2012 року (№ 000032 відносно ОСОБА_5 та № 000031 відносно ОСОБА_4).
При цьому, усвідомлюючи необхідність повідомлення про факт виявлення незареєстрованої мисливської зброї органи внутрішніх справ, ОСОБА_3 цього не зробив, заходи щодо припинення користування нею не вжив.
Натомість, в ході розмови з ОСОБА_4, яка відбулась 04.09.2012 року в службовому кабінеті ОСОБА_3 в приміщенні ДП «Балаклійський лісгосп», ОСОБА_3 роз'яснив останньому можливі варіанти зменшення суми сплати штрафів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за вчинені ними порушення правил полювання та повідомив про можливість не інформування службових осіб Балаклійського РВ ГУ МВС України в області про факт виявлення незареєстрованої мисливської зброї.
Також ОСОБА_3 повідомив, що за зменшення суми штрафів та не інформування службових осіб Балаклійського РВ ГУ МВС України в області про факт виявлення незареєстрованої мисливської зброї ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повинні передати йому 1500 грн.
Крім того, в ході розмови під виглядом стягнення штрафів ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_4 та ОСОБА_5 грошові кошти у сумі 208 грн.
Згідно відповіді ДП «Балаклійський лісгосп»№ 218 від 12.09.2012 року штрафи за винесеними постановами № 000031 та № 000032, складені відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відповідно, не сплачені.
Вищевказане підтверджується поясненнями, наданими ОСОБА_4 12.09.2012 року, який також повідомив, що усі розмови з ОСОБА_3 ним особисто були зафіксовані на власний мобільний телефон, копії записів яких надав для проведення перевірки.
За результатами проведеного НДЕКЦ ГУ МВС України в Харківській області вивчення запису розмов між ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 (висновок спеціаліста від 16.10.2012 року № 25) встановлено відсутність ознак переривання запису та електронного монтажу, а також здійснено вивчення і роздруківку змісту розмов.
Вивченням змісту аудіо-записів розмов ОСОБА_3 з ОСОБА_4 встановлено, що вони повністю підтверджують пояснення, надані ОСОБА_4 та є взаємоузгодженими.
Апеляційні доводи ОСОБА_3 про його непричетність до вчинення корупційного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 172-2 КУпАП, не спростовують вищенаведені факти та обставини.
Апеляційні доводи ОСОБА_3 та його захисника про неповноту та необґрунтованість оскаржуваної постанови судді носять суб'єктивний характер та спростовуються висновками судді з приводу оцінки наявних у справі даних, в тому числі стосовно наявності у діях правопорушника складу адміністративного правопорушення та наявності підстав щодо його відповідальності (а.с. 53-55). При цьому належить врахувати, що ОСОБА_3, згідно апеляційних доводів, намагаючись не виключати свою причетність до події правопорушення, тобто не оспорюючи свого перебування на місці події у час, вказаний у протоколі про адміністративне корупційне правопорушення (а.с. 2 - 3), вказує на неправильність оцінки доказів судом та всіх обставин справи, що належить враховувати як спробу ухилитися від адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення.
Висновки судді районного суду щодо оцінки наявних у справі доказів - є обґрунтованими, оскільки встановлені, досліджені та перевірені під час судового розгляду, в якому приймав участь ОСОБА_3 Також належить врахувати, що докази, на яких ґрунтується висновок судді про винуватість правопорушника у вчиненні корупційного правопорушення, походять з різних джерел, а тому не можуть вважатися однобічними і необ'єктивними.
За таких обставин належить вважати, що суддя районного суду дійшов обґрунтованого висновку про винність ОСОБА_3 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-2 КУпАП, і в межах санкції зазначеної частини статті, з урахуванням всіх обставин справи, з дотриманням вимог ст.ст.1,23,33-35, 283,284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, призначив справедливе стягнення у виді штрафу, що є достатнім для виконання його мети - виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, що також сприятиме запобіганню вчинення особою нових правопорушень.
Беручи до уваги наведене, правових підстав для скасування постанови судді Балаклійського районного суду Харківської області від 20 листопада 2012 року, з урахуванням доводів апеляційної скарги, не вбачається.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 -залишити без задоволення.
Постанову судді Балаклійського районного суду Харківської області від 20 листопада 2012 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 172-2 КУпАП, ч. 1 ст. 6 ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції»та накладення стягнення в виді штрафу на користь держави в сумі 1020 гривень, без конфіскації незаконно одержаної неправомірної вигоди матеріального характеру -залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в порядку Кодексу України про адміністративні правопорушення не підлягає.
Суддя