У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Дело № 11/0191/81/2012 Доповідач : Іщенко В. І1

11.12.2012 Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Автономної Республіки Крим міста Феодосіі у складі:

ГоловуючогоНеклеси В.І.,

СуддівІщенка В.І., Копиляна В.А.,

За участю прокурораБубен К.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи у суді першої інстанції, на постанову Нижньогірського районного суду АР Крим від 15 листопада 2012 року про направлення кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч.2 ст.185 КК України на додаткове розслідування,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Нижньогірського районного суду АР Крим суду від 15 листопада 2012 року кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч.2 ст.185 КК України направлено прокурору Нижньогірського району АР Крим для організації додаткового розслідування.

Прокурор подав апеляцію і, посилаючись на порушення судом норм кримінально-процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати постанову Нижньогірського районного суду АР Крим від 15 листопада 2012 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Апелянт вказує на те, що суддя повертаючи справу на додаткове розслідування, посилаючись на обставини викладені у ст.281 КПК України, не зазначив які обставини для правильного вирішення справи не були досліджені та в чому полягає неповнота та неправильність досудового слідства, та яким чином вона повинна бути усунута і помилково дійшов висновку про порушення органами досудового слідства вимог ст. 22 КПК України. Зазначає, що суд безпідставно поновив провадження у справі, оскільки місце знаходження ОСОБА_5 не встановлено.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляцію, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.

Повертаючи кримінальну справу на додаткове розслідування, суд першої інстанції виходив з того, що під час досудового слідства, в порушення вимог ст. ст. 22, 64 КПК України, не була вивчена у повній мірі особа обвинуваченого ОСОБА_5 та не були дослідженні або були поверхнево чи однобічно дослідженні обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційного суду з наступних підстав.

Відповідно до ст. 281 КПК України справа підлягає поверненню на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Відповідно до п.4 ч.2 ст. 368 КПК України досудове слідство в усякому разі визнається однобічним та неповним коли не були з'ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого.

Відповідно до матеріалів справи справа за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч.2 ст. 185 КК України надійшла до Нижньогірського районного суду АР Крим 25 листопада 2005 року.

Постановою судді від 07 грудня 2005 року справу прийнято до провадження суду і призначено до судового розгляду на 06 березня 2006 року.

Ухвалою суду від 06 березня 2006 року ОСОБА_5 об'явлено в розшук, змінена міра запобіжного заходу з підписки про невиїзд на утримання під вартою, провадження у справі зупинено до його розшуку.

Постановою суду від 12 листопада 2012 року провадження по справі відновлено.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 проживав за адресою: АДРЕСА_1 і за вказаною адресою, постановою слідчого був обраний запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.

Проте, ОСОБА_5 порушив дану ним підписку про невиїзд і на досудовому слідстві з 21 листопада 2002 року по 22 листопада 2005 року перебував у розшуку.

03 листопада 2005 року ОСОБА_5 було затримано і постановою слідчого від 22 листопада 2005 року знову було обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд за фактичним місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2.

Вказані обставини, при обрані запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд, не були в повній мірі враховані органами досудового слідства, а також прокурором, який затвердив обвинувальний висновок, і відповідно до вимог п.8 ч.1 ст.228 КПК України, не перевірив правильність обрання запобіжного заходу, що дало ОСОБА_5 змогу ухилитися від суду.

Суд першої інстанції після оголошення у розшук підсудного належним чином здійснював контроль за виконанням постанови суду про розшук для встановлення фактичного місця знаходження ОСОБА_5

З відповідей Нижньогірського РВ ГУ МВС України в АР Крим вбачається, що місцезнаходження ОСОБА_5 до теперішнього часу не встановлено.

Суд правомірно прийшов до висновку, що відповіді Нижньогірського РВ ГУ МВС України в АР Крим про розшук підсудного носять формальний характер, оскільки протягом шести років до суду не було надано належних даних про результати виконання ухвали суду від 06 березня 2006 року, що дало підстави для поновлення провадження у справі.

Доводи апелянта про безпідставність поновлення судом провадження у справі у зв'язку з не встановленням місця знаходження ОСОБА_5 є неспроможними, оскільки, суд діяв правомірно у відповідності до норм кримінально-процесуального закону.

Оскільки, суд першої інстанції здійснював належний контроль за виконанням постанови суду про розшук підсудного і встановлення його фактичного місця знаходження шляхом направлення запитів, винесення постанови про примусовий привід, оголошення у розшук із зміною запобіжного заходу, направлення нагадувань про необхідність виконання ухвали суду від 06 березня 2006 року, колегія суддів вважає постанову Нижньогірського районного суду АР Крим від 15 листопада 2012 року законною та обґрунтованою, такою, що відповідає вимогам норм кримінально-процесуального закону, а апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи у суді першої інстанції, такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 365, 366, 382 КПК України (в редакції 1960 року), колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Постанову Нижньогірського районного суду АР Крим від 15 листопада 2012 року залишити без змін, апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи у суді першої інстанції, залишити без задоволення.

Судді:

Неклеса В.І. Іщенко В.І. Копилян В.А.