У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Дело № 11/0191/40/2012 Доповідач : Іщенко В. І.
25.12.2012 Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Автономної Республіки Крим міста Феодосіі у складі:
ГоловуючогоІщенка В.І.,
СуддівЗінькова В.І., Караваєва К.М.,
За участю прокурораБубен К.В.,
захисника ОСОБА_5,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії апеляцію засудженого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_5 на вирок Кіровського районного суду АР Крим від 01 жовтня 2012 року, яким
ОСОБА_6, народження ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Озера Коростишевського району
Житомирської області, громадянина України, з вищою
освітою, працюючого лікарем Судацького Територіального
медичного об`єднання, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
засудженого за злочин, передбачений ч.1 ст. 140 КК України, до покарання у виді виправних робіт строком на один рік з утриманням в дохід держави щомісячно 10% заробітної плати, звільнено від призначеного покарання у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, кримінальну справу закрито. Цивільний позов Старокримської лікарні залишено без розгляду,
ВСТАНОВИЛА:
Відповідно до вироку суду, ОСОБА_6, працюючи лікарем-хірургом відділення Територіального медичного об`єднання Судацької міської Ради 25 жовтня 2003 року біля 20 години, будучи черговим лікарем, без погодження з завідуючим хірургічним відділенням, одноособово прийняв рішення про проведення пункції м`яких тканин верхньої треті лівого плеча та подальшого хірургічного втручання відносно хворого ОСОБА_7, який перебував на лікуванні з діагнозом «Посттравматична гематома лівого плеча з пошкодженням судинно-нервового пучка, синдром розтрощування м`яких тканин лівого плеча», в результаті зазначених дій потерпілому заподіяно ушкодження лівої пахової артерії, що призвело до зовнішньої кровотечі, внаслідок чого біля 00-55 годин 26 жовтня 2003 року настала смерть ОСОБА_7
Постановою Кіровського районного суду АР Крим від 02 жовтня 2012 року внесено зміни до вироку від 01 жовтня 2012 року та вказано в описовій та резолютивній частинах речення «Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 залишити без розгляду», а речення «Цивільний позов прокурора в інтересах Старокримської лікарні підлягає залишенню без розгляду, що не позбавляє права звернення до суду в цивільному порядку, взагалі прибрати.
Не погодившись з вироком суду, засуджений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_5 подали апеляцію, в якій, посилаючись на порушення судом норм кримінального та кримінально-процесуального закону та невідповідність висновків суду обставинам справи, просили вирок Кіровського районного суду АР Крим від 01 жовтня 2012 року скасувати та направити кримінальну справу на новий судовий розгляд.
Апелянти вказують на те, що суд першої інстанції, в порушення вимог ст. 57 КК України, не врахував пенсійний вік засудженого і застосував відносно нього покарання у виді виправних робіт та не дав належної оцінки доказам у справі.
Вважають, що суд в основу вироку поклав покази свідків, які заперечували необхідність екстреного хірургічного втручання ОСОБА_6, в той час як на попередніх засіданнях підтверджували вказану необхідність.
Зазначають на те, що пройшли всі строки притягнення до відповідальності ОСОБА_6 та, що судове слідство було неповним, оскільки не допитані судові експерти судово-медичної комісії з м. Запоріжжя, що вважають грубим порушенням закону, а також звертають увагу на відсутність у обвинуваченні конкретизації дій ОСОБА_6
25 грудня 2012 року подали доповнення до апеляції в якій просили, скасувати вирок Кіровського районного суду АР Крим від 01 жовтня 2012 року, та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутності в діянні складу злочину на підставі п.2 ч.1 ст.6 КПК 1960 року, винести окрему ухвалу щодо фальсифікації матеріалів досудового слідства, а саме підроблення невідомими особами медичних карт на ім'я ОСОБА_7 та висновку судово медичної експертизи за матеріалами кримінальної справи № 82279.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_6, захисника ОСОБА_5, які підтримали апеляцію, думку прокурора, який не заперечував проти задоволення апеляції в частині призначення покарання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно з п. 3, 4 ч. 1 ст. 367 КПК 1960 року підставами для скасування судового рішення при розгляді справи в апеляційному суді є неправильне застосування кримінального закону і невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.
Загальні засади призначення покарання регламентовані нормами ст. 65 КК України.
Виходячи з положень ч. 2 ст. 57 КК України, виправні роботи не застосовуються до осіб, які досягли пенсійного віку.
Згідно з ч.1 ст. 12 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком мають чоловіки після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років.
Призначаючи покарання у виді виправних робіт ОСОБА_6, суд не врахував вимог зазначених норм законів та те, що на час постановлення вироку засудженому виповнилося шістдесят дев`ять років і призначив покарання, яке за законом не може бути йому призначене.
Відповідно до ч. 1 ст. 334 КПК 1960 року мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину.
Вимоги ч. 1 ст. 334 КПК 1960 року при постановленні вироку судом першої інстанції не були виконані.
В вироку суд зазначив, що дії підсудного ОСОБА_6 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.140 КК України, так як він неналежно виконував свої професійні обов'язки медичного працівника, що спричинило тяжкі наслідки.
Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ч.1 ст. 140 КК України, полягає в невиконанні чи неналежному виконанні медичним або фармацевтичним працівником своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого.
Диспозиція ч.1 ст. 140 КК України носить бланкетний характер, а тому у кожному конкретному випадку необхідно встановлювати, які саме професійні обов'язки покладено на винну особу і, які з цих обов'язків не були виконані взагалі або виконані неналежним чином, а також вимоги яких конкретно нормативних актів (інструкцій, правил, вказівок тощо) порушено винним.
Проте, суд першої інстанції у вироку не зазначив, які саме обов'язки медичного працівника були неналежно виконані, відповідно до посадової інструкції лікаря-хірурга хірургічного відділення, а також які стандарти лікування затверджені Міністерством охорони здоров'я України ним порушено, в зв'язку з чим, у формулюванні обвинувачення відсутні обов'язкові ознаки об'єктивної сторони інкримінованого злочину та не розкрита об'єктивна сторона складу злочину.
Доводи апеляції про відсутність конкретизації дій ОСОБА_6 заслуговують на увагу, оскільки об'єктивна сторона злочину, передбаченого ч.1 ст. 140 КК України, не розкрита ні в обвинувальному висновку, ні у вироку суду.
Крім того, на відсутність конкретизації дій обвинуваченого ОСОБА_6 було зазначено в ухвалі Апеляційного суду АР Крим від 07 червня 2012 року.
Проте, зазначені в ухвалі Апеляційного суду АР Крим від 07 червня 2012 року порушення закону не були усунуті судом першої інстанції при розгляді справи, і без усунення яких неможливо постановити вирок.
За таких обставин висновок суду про правильність юридичної кваліфікації дій ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 140 КК України є передчасним.
Оскільки, підлягає скасуванню вирок Кіровського районного суду АР Крим від 01 жовтня 2012 року то підлягає скасування і постанова Кіровського районного суду АР Крим від 02 жовтня 2012 року про внесення змін до вироку, оскільки внесення змін до вироку судом першої інстанції не передбачено нормами кримінально-процесуального закону, а ст. 411 КПК 1960 року, на яку послався суд, регулює порядок вирішення питань, зв'язаних з виконанням вироку.
Виходячи з такого, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_5 підлягає частковому задоволенню, а вирок Кіровського районного суду АР Крим від 01 жовтня 2012 року та постанова Кіровського районного суду АР Крим від 02 жовтня 2012 року скасуванню, а справа поверненню на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.
Керуючись статтями 365, 366, 367, 374 КПК 1960 року, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_5 задовольнити частково.
Вирок Кіровського районного суду АР Крим від 01 жовтня 2012 року та постанову Кіровського районного суду АР Крим від 02 жовтня 2012 року скасувати.
Кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч.1 ст.140 КК України повернути на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.
Повний текст ухвали буде оголошено 27 грудня 2012 року о 09 годині.
Судді:
Зіньков В.І. Іщенко В.І. Караваєв К.М.