У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Дело № 11/0191/28/2012 Доповідач : Іщенко В. І1

06.12.2012 Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Автономної Республіки Крим міста Феодосіі у складі:

ГоловуючогоНеклеси В.І.,

СуддівІщенка В.І., Копиляна В.А.,

За участю прокурораЛесіна С.Л.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді справи у суді першої інстанції, на вирок Ленінського районного суду АР Крим від 04 вересня 2012 року, яким ОСОБА_5, народження ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Новосибірськ, громадянина України, з середньо-технічною освітою, не працюючого, раніше судимого: 12.08.1987 року Ленінським районним судом АР Крим за ч.3 ст.101, ч.3 ст.142, 42 КК України до 12 років позбавлення волі; 08.05.1991 року Івано-Франківським окружним судом за ч.3 ст.187,43 КК України до 7 років 4 місяців позбавлення волі; 07.08.1992 року Хмельницьким окружним судом за ч.2 ст.69-1,43,26 КК України до 12 років позбавлення волі; 04.06.2010 року Ленінським районним судом АР Крим за ч.2 ст. 185, ч.1 ст.185, ст.70 КК України до 2 років позбавлення волі, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, засуджено за злочин, передбачений ч.1 ст. 310 КК України до штрафу у розмірі 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 6800 грн. Стягнуто в дохід держави судові витрати на проведення експертизи в сумі 514 грн. 92 коп. Вирішено питання про речові докази. Зпобіжний захід - підписка про невиїзд,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за те, що на початку червня 2012 року на присадибній ділянці домоволодіння АДРЕСА_1, де він проживає, маючи намір на вирощування конопель, шляхом залишення в ґрунті рослин роду коноплі, незаконно здійснював за ними догляд шляхом поливу та очищення від бур'янів і виростив 13 кущів рослин роду коноплі, які 25 червня 2012 року приблизно о 13 годинні 30 хвилин, при проведенні працівниками міліції, у встановленому законом порядку, огляду території домоволодіння були виявлені і вилучені, і які, згідно висновку експерта сектора ЕКОР КГУ НІЕКЦ при ГУ МВС України в АР Крим № 148 від 29 червня 2012 року, є нарковмісними рослинами роду коноплі (каннабіс).

В апеляції прокурор просив вирок суду скасувати та постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.310 КК України, та призначити покарання у виді 1 року обмеження волі. Апелянт посилається на неправильне застосування судом кримінального закону при призначенні покарання, яке не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі і є надмірно м'яким. Вважає, що суд помилково визнав, як пом'якшуючу обставину - активне сприяння в розкритті злочину, оскільки, своєї провини у вчиненні злочину ОСОБА_5 не визнав. Суд не врахував непогашені попередні судимості за умисні, тяжкі злочини.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляцію, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду щодо правильності встановлення фактичних обставин справи та кваліфікації дій ОСОБА_5 за ч.1 ст. 310 КК України у апеляції не оспорюються.

При призначенні покарання, суд послався на обставини злочину, кількість рослин, особу підсудного, вимоги ст. 65 КК України, згідно якої особі, що вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів і суд вважав за можливе його виправлення та перевиховання тільки в умовах реального відбуття покарання і достатнім покарання у вигляді штрафу.

Обставиною, яка пом'якшує покарання суд визнав - активне сприяння розкриттю злочину, а обставиною, яка обтяжує покарання - рецидив злочинів.

З висновками суду першої інстанції не може погодитися колегія суддів апеляційного суду.

Виходячи із закріплених статтями 50, 65 КК України загальних засад призначення покарання та роз'яснень, які містяться в пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», висновок суду про можливість призначення покарання у виді штрафу і визначення розміру відповідного покарання має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці як даних про особу засудженого, що обтяжують і пом'якшують покарання, так і ступеню суспільної небезпеки скоєного злочину, а також має враховуватися його майновий стан, наявність на його утриманні неповнолітніх дітей, батьків похилого віку тощо.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 ніде не працює і не має постійних законних джерел доходу, що не було враховано судом при призначенні покарання.

Доводи апелянта про безпідставне визнання судом пом'якшуючою обставиною - активне сприяння розкриттю злочину, заслуговує на увагу, оскільки з матеріалів справи і протоколу судового засідання вбачається, що ОСОБА_5 фактично не визнав свою провину в скоєнні злочину, передбаченому ч.1 ст. 310 КК України.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає висновок суду про можливість призначення покарання у виді штрафу, як достатнє для виправлення ОСОБА_5 та попередження вчинення ним нових злочинів, зроблений без об'єктивної оцінки наведених у вироку даних про особу засудженого та без врахування ступеня тяжкості вчиненого ним злочину і є помилковим.

При призначенні покарання суд не врахував відсутність пом'якшуючих обставин та визнавши обставиною, яка обтяжує покарання - рецидив злочинів, не врахував її при призначенні покарання і не врахував особу засудженого ОСОБА_5, який неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, після звільнення з місць позбавлення волі 14.06.2011 року ніде не працює.

Також, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції справа розглянута з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, оскільки вирок не відповідає вимогам ст. 334 КПК України, в частині мотивів прийнятого рішення та у зв'язку з м'якістю призначеного покарання.

Колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідно до ч.2 ст.374 КПК України, вирок Ленінського районного суду АР Крим від 04 вересня 2012 року підлягає скасуванню, а справа поверненню на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції були допущені такі істотні порушення кримінально-процесуального закону, які виключають можливість постановлення нового вироку апеляційним судом.

Керуючись статтями 366, 367, 372, 374, 378 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи у суді першої інстанції, задовольнити частково.

Вирок Ленінського районного суду АР Крим від 04 вересня 2012 року скасувати, повернути справу на новий судовий розгляд.

Запобіжний захід ОСОБА_5 залишити без змін - підписку про невиїзд.

Судді:

Неклеса В.І. Іщенко В.І. Копиляна В.А.