ПОСТАНОВА  СУДДІ

АПЕЛЯЦІЙНОГО  СУДУ

ЗАКАРПАТСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

19  жовтня  2006  року                                                                                  м.Ужгород

суддя апеляційного суду закарпатської області животов Животов Г.О., при секретарі Долгош С.І., з участю старшого прокурора відділу підтримання державного обвинувачення в судах прокуратури Закарпатської області Фрицюк В.В., провівши попередній розгляд справи про вирішення питання виконання на території України, у відповідності до Європейської конвенції про передачу провадження у кримінальних справах, 1972 року (далі - конвенція), покарання призначеного вироком суду Чеської Республіки громадянам України ОСОБА_1 та  ОСОБА_2,

встановив:

З    вироку   крайового   суду    в   Усті-на-Лабі    від   5    січня    2002 року вбачається,    що   ОСОБА_1,    та   ОСОБА_2    засуджені    на   23 роки позбавлення    волі    кожний    за   вчиненні    в   Чеській   Республіці    у   2001 році вбивство  двох  осіб  та  розбійний  напад.

Розгляд справи у вищезазначеному іноземному суді відбувся за відсутності  підсудних  внаслідок  їх  втечі,  як  тепер  з'ясувалось,  в  Україну.

Оскільки засуджені мешкають в м.Іршаві, Чеська Республіка передала Україні провадження у цій кримінальній справі, яке міністерство юстиції України направило апеляційному суду Закарпатської області для вирішення питання про виконання покарання на території України, відповідно до п.2 (в листі  зазначено  -  "ч.2")  ст.8  конвенції. Здійснивши    попередній    розгляд    справи,     під час    якого    прокурор висловив  думку  про  необхідність   повернення   матеріалів міністерству  юстиції України,   суддя  апеляційного  суду  визнає,   що  справа  не може  бути призначена до  судового  розгляду  з  таких  підстав.

У відповідності до вимог статей б, 7, 8, 9, 16 конвенції та пунктів 5.5, 5.5.1, 5.5.3, 5.6 розділу 5 інструкції про- порядок виконання європейських конвенцій з питань кримінального судочинства від 29 червня 1999 року (далі - інструкція), в порядку передбаченому зазначеною Конвенцією запитуючою державою передаються запитуваній державі провадження у кримінальних справах для порушення кримінального переслідування, проведення досудового та судового слідства, у відповідності до процедур встановлених в запитуваній державі, з ухваленням відповідного рішення, а не розв'язуються питання виконання покарання призначеного громадянам України іноземними судами  за  злочини  вчиненні  на  їх  території.

Справа:  №5-39 2006 рік

в п.2 ст. 8 Конвенції йдеться про те, що в разі остаточного засудження підозрюваної особи в Договірній Державі, остання може звернутись із клопотанням, знову ж таки, про передачу провадження у справі, а не про виконання призначеного покарання таке звернення можливе за умови, коли інша Договірна Держава не визнає принципу виконання вироку, постановленого іноземною державою,  або  відмовляється  виконати  такий.

Україна не визнає принцип виконання вироку постановленого іноземною державою за відсутності підсудного, що зазначено в п."б" ст.1 Закону України від 26 вересня 2002 року "про ратифікацію європейської конвенції про міжнародну дійсність кримінальних вироків", отже порушене міністерством юстиції  України  питання  не  може  бути  предметом  судового  розгляду.

Питання про передачу провадження в даній кримінальній справі міністерство юстиції України перед судом не порушує, переклад (окрім деяких документів) самого провадження відсутній. Окрім того, це питання повинно розв'язуватись в інший спосіб, встановлений Конвенцією та пунктами 5.5, 5.5.1, 5.5.3, 5.6 розділу 5 Інструкції, а саме: шляхом направлення провадження Генеральній прокуратурі України для порушення кримінального переслідування, розслідування та подальшого спрямування справи на розгляд в порядку, встановленому кримінально-процесуальним законодавством України, та у відповідності до вимог ст.7 КК України про чинність закону про кримінальну відповідальність  щодо  злочинів,  вчинених  громадянами України  за її  межами.

Отже, порушене міністерством юстиції України питання про виконання на території України вищезазначеного вироку чеської Республіки, постановленого  за  відсутності  підсудних,  не  підлягає  судовому  розгляду.

керуючись статтями. 9, 124, 129 конституції України, статтями б, 7, 8, 9, 16 Європейської конвенції про передачу провадження у кримінальних справах, 1972 року, та пунктами 5.5, 5.5.1, 5.5.3, 5.6 розділу 5 Інструкції про порядок виконання європейських конвенцій з питань кримінального судочинства  від  29  червня  1999  року,  суддя

постановив:

відмовити у прийнятті до судового розгляду направлених міністерством юстиції України в порядку, передбаченому п.2 ст.8 Європейської конвенції про передачу провадження у кримінальних справах, 1972 року, матеріалів про вирішення питання виконання на території України покарання призначеного вироком Крайового суду в Усті-на-лабі чеської Республіки від 5 січня 2002 року громадянам України ОСОБА_1 та ОСОБА_2, за відсутності цих підсудних в судовому засіданні, у виді 23 років позбавлення волі кожному за вчиненні у 2001 році в чеській Республіці вбивство  двох  осіб  та  розбійний  напад.

Повернути  ці  матеріали  Міністерству  юстиції  України.

на  постанову  можуть  бути  подані   через  апеляційний  суд  закарпатської області    касаційні   скарги  та   подання   до   Верховного   Суду   України   протягом одного місяця з моменту її проголошення.

Суддя                                                                                           Г.О.Животов