У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Дело № 10/0191/47/2012 Доповідач : Іщенко В. І.

27.12.2012 Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Автономної Республіки Крим міста Феодосіі у складі:

ГоловуючогоІщенка В.І.,

СуддівКараваєва К.М., Зінькова В.І.,

За участю прокурораБубен К.В.,

захисника ОСОБА_5,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії апеляцію захисника ОСОБА_6 - ОСОБА_5 на постанову Нижньогірського районного суду АР Крим від 24 вересня 2012 року, якою надано дозвіл на затримання ОСОБА_6 та доставляння його в суд під вартою для вирішення питання про зміну запобіжного заходу,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Нижньогірського районного суду АР Крим від 24 вересня 2012 року оголошено у розшук підсудного ОСОБА_6, надано дозвіл на затримання та доставку підсудного в суд під вартою для вирішення питання про зміну запобіжного заходу.

Вказаною постановою доповнена постанова суду від 24 січня 2012 року, якою підсудного ОСОБА_6 оголошено у розшук та надано дозвіл на затримання і доставляння до суду для вирішення питання про зміну запобіжного заходу.

Захисник ОСОБА_6 - ОСОБА_5 подав апеляцію в якій, посилаючись на неправильне застосування судом кримінального закону та незаконність і необґрунтованість постанови Нижньогірського районного суду АР Крим від 24 вересня 2012 року, просив її скасувати.

Апелянт вказує на те, що підставою для винесення вказаної постанови стало клопотання державного обвинувача Осіпенко О.О. та вважає, що у відповідності до вимог ч.2 ст. 165-2 КПК України 1960 року державним обвинувачем повинно було бути подано подання.

На думку апелянта, суддею взагалі невірно застосована ст. 165-2 КПК 1960 року, оскільки вказана норма застосовується лише на стадії досудового слідства.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта ОСОБА_5, який підтримав апеляцію, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч.3 ст.286 КК України надійшла до суду 10 березня 2011 року і постановою судді від 29 березня 2011 року була прийнята до провадження суду.

16 січня 2012 року та 24 січня 2012 року підсудний ОСОБА_6 не з'явився у судове засідання, у зв'язку з чим постановою суду від 24 січня 2012 року його оголошено у розшук, провадження у справі зупинено, дано дозвіл на затримання та доставку в суд для вирішення питання про зміну запобіжного заходу.

31 серпня 2012 року на адресу суду подано клопотання державного обвинувача про доповнення постанови Нижньогірського районного суду АР Крим від 24 січня 2012 року і необхідності зазначення в ній в про доставку підсудного ОСОБА_6 під вартою, оскільки суд в ухвалі від 24 січня 2012 року не зазначав про доставку під вартою, у зв'язку з чим в подальшому буде перепона для оголошення його в міжнародний та міждержавний розшук.

17 вересня 2012 року провадження у справі було відновлено та призначено справу до судового розгляду на 24 вересня 2012 року.

Згідно з ч.2 ст. 165-2 КПК України 1960 року, якщо в поданні ставиться питання про взяття під варту особи, яка перебуває на волі, суддя вправі своєю постановою дати дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого і доставку його в суд під вартою.

Доводи апелянта, що судом невірно застосована ст.165-2 КПК України 1960 року, оскільки вказана норма застосовується лише на стадії досудового розгляду колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки судом зазначене питання розглядалося не в порядку, передбаченому ст.165-2 КПК України 1960 року при обранні запобіжного заходу, а при розгляді справи по суті.

Відповідно до ст. 274 КПК України 1960 року, під час розгляду справи суд, при наявності до того підстав, може своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо підсудного. При обранні запобіжного заходу у вигляді застави або тримання під вартою суд повинен керуватися відповідними статтями глави 13 цього Кодексу.

З клопотання прокурора від 31 серпня 2012 року вбачається, що він не ставить питання про взяття під варту підсудного ОСОБА_6, а просить доповнити постанову Нижньогірського районного суду АР Крим від 24 січня 2012 року, якою надано дозвіл на затримання ОСОБА_6 та доставляння його в суд для обрання йому запобіжного заходу, оскільки суд у вказаній постанові, в порушення вимог ч.2 ст. 165-2 КПК 1960 року не зазначив про доставку його під вартою в суд, що може бути перешкодою в виконанні зазначеної постанови від 24 січня 2012 року.

Доводи апелянта про те, що прокурор повинен був подати не клопотання, а подання не ґрунтується на вимогах кримінально-процесуального закону, оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 165-2 КПК 1960 року, подання може бути подано на досудовому слідстві відносно підозрюваного, обвинуваченого, а клопотання подано відносно підсудного ОСОБА_6 при розгляді справи у суді.

Окрім того, апелянтом не ставилося питання про скасування постанови суду від 24 січня 2012 року.

Виходячи з такого, колегія суддів вважає, що суд про вирішенні питання дотримався вимог кримінально-процесуального закону, а тому постанову Нижньогірського районного суду АР Крим від 24 вересня 2012 необхідно залишити без змін, а апеляцію захисника ОСОБА_6 - ОСОБА_5 - без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 365, 366, 382 КПК України 1960 року, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Постанову Нижньогірського районного суду АР Крим від 24 вересня 2012 року залишити без змін, апеляцію захисника ОСОБА_6 - ОСОБА_5 - без задоволення.

Судді:

Іщенко В.І. Зіньков В.І. Караваєва К.М.