УХВАЛА
АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Апеляційний суд закарпатської області в складі суддів :
Дорчинець С.Г. (головуюча), Животова Г.О. та Лізанця П.М., з участю прокурора Фотченка С.І., та засудженої ОСОБА_1,
розглянув 8 листопада 2006 року у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь в її розгляді судом першої інстанції, на вирок Свалявського районного суду Закарпатської області від 17 серпня 2006 року, яким засуджена
ОСОБА_1, несудима, громадянка України,
за ч.З ст.212 із застосуванням ст.75 КК України на п'ять років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням протягом дворічного іспитового строку та покладенням обов'язку повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.
Питання про речові докази вирішено у відповідності до вимог ст.81 КПК України.
як визнав місцевий суд, ОСОБА_1 будучи особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, з 1 січня 2003 року по 31 грудня 2005 року шляхом приховування об'єктів оподаткування умисно ухилилась від сплати податків на додану вартість та з доходів фізичних осіб внаслідок чого до бюджету не надійшли кошти в особливо великому розмірі - 1 022 390 гривень 51 копійка.
в апеляції прокурора порушено питання про скасування вироку і повернення справи до того ж місцевого суду на новий судовий розгляд, оскільки призначене засудженій покарання не відповідає, внаслідок його м'якості, ступеню тяжкості вчиненого злочину.
Справа: № 11-688
категорія: ч. З ст.212 КК України
головуючий у першій інстанції: Вінер е.а. доповідач: Животов Г.О.
Заслухавши доповідь судді, промови прокурора, який підтримав подання, та засудженої ОСОБА_1, яка просила залишити вирок без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, суд визнає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.
Визнавши ОСОБА_1 винуватою у вчиненні умисного корисливого тяжкого злочину, внаслідок якого до бюджету держави не надійшли кошти в особливо великому розмірі - більш, як на мільйон гривень, суд безпідставно застосував ст.75 КК України і звільнив засуджену від відбування покарання з випробуванням.
при цьому суд послався на щире каяття ОСОБА_1, в той час як остання не визнала, що діяла умисно, отже - не визнала себе винуватою. Зважаючи на зазначене суд помилково вказав у вироку, що ОСОБА_1 розкаялась.
необгрунтованим є і висновок місцевого суду про активне сприяння підсудної розкриттю злочину.
Зважаючи на зазначене, вирок підлягає скасуванню у відповідності до вимог ст.372 КПК України, оскільки призначене покарання є явно несправедливим внаслідок його м'якості.
за змістом ст.378 КПК України та п.З постанови пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 1 "Про практику постановлення вироків (постанов) при розгляді кримінальних справ в апеляційному порядку" апеляційний суд не може постановити свій вирок тоді, коли в апеляції порушено питання про скасування вироку суду першої інстанції з підстав, передбачених ч.І вищезазначеної статті, але висловлено прохання повернути справу на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Оскільки апелянт просить скасувати вирок та повернути справу на новий судовий розгляд, а головуючий у суді першої інстанції не знайшов підстав для визнання цієї позиції суперечливою і такою, що не узгоджується з вимогами пунктів 2, 3 ч.І, ч.2 ст.374, ч.І ст.378 КПК України, постановлення свого вироку апеляційним судом в даній справі унеможливлено.
Отже, справа підлягає поверненню до того ж місцевого суду на новий судовий розгляд.
керуючись ст.ст.365 та 366 КПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляцію прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити, вирок Свалявського районного суду Закарпатської області від 17 серпня 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати,
Справу повернути до того ж місцевого суду на новий судовий розгляд.