Справа № 0308/20998/2012 Провадження №11-сс/773/1/13 Головуючий у 1 інстанції:Сівчук А.Є.

Категорія:запобіжний захід. Доповідач: Матвієнко Н. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 січня 2013 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Матвієнко Н. В.,

суддів - Клока О.М., Пазюка О.С.,

з участю прокурора - Ляшука О.О.,

захисника - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_2- ОСОБА_1 на ухвалу слідчого-судді Луцького міськрайонного суду від 23 грудня 2012 року про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Москви Російської Федерації, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, працюючого в Луцькому спец комбінаті "КПО" столяром, проживаючого в АДРЕСА_1, згідно ст.89 КК України не судимого, який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ст.115 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И Л А :

Даною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого СВ Луцького МВ УМВС України у Волинській області Маркевича І.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 2 місяці щодо ОСОБА_2, який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України. Постановлено рахувати строк тримання ОСОБА_2 під вартою з 18.00 годин 23 грудня 2012 року.

Не погоджуючись з даним рішенням, захисник підозрюваного ОСОБА_2 -адвокат ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на ухвалу слідчого судді суду першої посилається на те, що при обранні ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суддя порушив п.4 ч.1 ст.196, ч.4 ст.196, ч.1,2 ст.197 КПК України, не зазначивши в ухвалі докази, які обґрунтовують обставини зазначені в п.3 ч.1 ст.196 КПК України, дату закінчення обраного запобіжного заходу, не врахувавши термін фактичного затримання підозрюваного, перевищивши при цьому термін тримання під вартою. Крім того, при обранні запобіжного заходу суд не врахував вік і стан здоров'я ОСОБА_2, який є інвалідом 2 групи, наявність у нього постійного місця проживання та роботи. Вважає, що підстав для обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту немає, тому просить ухвалу суду скасувати, та обрати до його підзахисного запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.

Заслухавши доповідача, який доповів суть ухвали слідчого судді та доводи захисника, викладені в апеляційній скарзі, заслухавши захисника ОСОБА_1, який підтримав подану апеляційну скаргу, прокурора та слідчого, які її заперечили, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя відповідно до вимог ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.

Даних вимог закону при розгляді клопотання слідчого слідчим суддею суду першої інстанції не дотримано. Не дотримано також слідчим суддею вимог ч.4 ст.196, ч.1,2 ст.197 та ст.209 КПК України при зазначенні строку тримання ОСОБА_2 під вартою, не зазначено дати закинчення строку обраного запобіжного заходу та не врахований термін фактичного затримання підозрюваного, тому ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали.

Згідно ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим. Проте, даний запобіжний захід в разі доведення прокурором, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, може бути застосований до раніше несудимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні умисного вбивства. Наданими стороною обвинувачення доказами, а саме, протоколом огляду місця події, протоколами допиту свідків доведені обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

Згідно ст.12 КК України злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, відноситься до особливо тяжких злочинів, за яке передбачено покарання від 7 до 15 років. І хоча ОСОБА_2 являється інвалідом 2 групи та має постійне місце проживання та роботи, про що зазначається в апеляційній скарзі, і вважається несудимим згідно ст.89 КК України, проте обставини, при яких ним вчинений злочин, показання свідків щодо характеристики особи підозрюваного, вчинення ним злочину через короткий термін після закінчення іспитового строку, встановленого йому за попереднім вироком, свідчать про його негативну репутацію і про підвищену суспільну небезпечність його особи.

За таких обставин колегія суддів вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України і приходить до висновку про необхідність обрання щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном 60 днів у відповідності з вимогами ч.1 ст.197 КПК України.

Відповідно до ч.4 п.2 ст.183 КПК України, колегія суддів не визначає розміру застави, передбаченої ч.3 даної статті, оскільки ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину, яким спричинена загибель людини

Відповідно до ст.209 КПК України особа вважається затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд з уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному даною особою.

Як вбачається з протоколу допиту свідка ОСОБА_5, до них в квартиру працівники міліції прийшли 22 грудня 2012 року після 15 год. і запропонували її чоловікові ОСОБА_2 поїхати в Луцький МВ. Він погодився і разом з працівниками міліції поїхав в міліцію. Як вбачається з протоколу допиту ОСОБА_2 в якості свідка, він був допитаний слідчим в приміщенні Луцького МВ в 17 год. 15 хв. саме 22 грудня 2012 року. Тобто, виходячи з вимог ст.ст.197 ч.2, 209 КПК України колегія суддів вважає, що строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2 слід рахувати з 17 год.15 хв. 22 грудня 2012 року, з моменту його фактичного затримання і, враховуючи, що підозрюваному обирається запобіжний захід у вигладя тримання під вартою терміном 60 днів, датою закінчення дії обраного запобіжного заходу слід рахувати 17 год.15 хв. 19 лютого 2013 року.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 194,404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію захисника підозрюваного ОСОБА_2 -ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 23 грудня 2012 року про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_2, який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, скасувати.

Запобіжний захід ОСОБА_2 застосувати у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.

Рахувати строк тримання ОСОБА_2 під вартою з 17 годин 15 хвилин 22 грудня 2012 року.

Визначити дату закінчення дії обраного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою 17 годин 15 хвилин 19 лютого 2013 року.

Ухвала набирає чинності негайно та оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді