Справа № 1-15/11 Провадження №11/0390/792/2012 Головуючий у 1 інстанції:Каліщук А.А.

Категорія:ч. 3 ст. 296 КК України Доповідач: Оксентюк В. Н.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2012 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого -судді Оксентюка В.Н.,

суддів - Польовий М.І., Силки Г.І.,

з участю прокурора -Кухтей-Хилюк Л.В.,

засудженого -ОСОБА_2,

захисника -ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 та його захисника -адвоката ОСОБА_3 на вирок Володимир-Волинського міського суду від 22 жовтня 2012 року, яким,-

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Володимира-Волинського, Волинської області, громадянин України, українець, освіта вища, непрацюючий, не одружений, житель АДРЕСА_1, раніше судимий вироком Володимир-Волинського міського суду від 26.12.2007 за ч. 1 ст. 296 КК України на 3 (три) роки обмеження волі, з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік.

засуджений за ч.3 ст. 296 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано не відбуте покарання за вироком Володимир-Волинського міського суду від 26.12.2007 р., що згідно ст. 72 КК України відповідає 3 місяцям позбавлення волі, і за сукупністю вироків остаточно до відбування ОСОБА_2 3 (три) роки 3 місяці позбавлення волі.

Речові докази: уламки скляного та керамічного посуду -постановлено знищити; кофта повернута потерпілому ОСОБА_4

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 залишено попередній - підписку про невиїзд.

Розглядаючи справу в порядку апеляційного провадження, колегія суддів судової палати, -

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно вироку суду ОСОБА_2 визнаний винним і засуджений за те, що 26.12.2008 р., близько 02 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в приміщенні кафе «Автосервіс», що розташоване по вул. Устилузькій, 8 в с. Федорівка, Володимир-Волинського району, Волинської області та є громадським місцем, діючи з хуліганських мотивів, взявши у руки стілець та використовуючи його як засіб для нанесення ударів, наніс стільцем удар потерпілому ОСОБА_4 в ділянку голови, внаслідок чого той впав на підлогу. Протиправні дії ОСОБА_2 підтримав ОСОБА_5, котрий вироком Володимир-Волинського міського суду від 05.08.2009 року засуджений за вчинення даного злочину. Присутній потерпілий ОСОБА_6, намагався припинити хуліганські дії ОСОБА_2 та ОСОБА_5, а саме став відтягувати ОСОБА_2 від потерпілого ОСОБА_4 У відповідь на це ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_5 продовжуючи свої хуліганські дії, умисно нанесли ОСОБА_6 численні удари ногами в різні ділянки тіла, тобто вчинили опір громадянину, що припиняв їх хуліганські дії. На зауваження та прохання інших присутніх осіб припинити хуліганські дії, ОСОБА_2 тривалий час не реагував, виражався нецензурними словами, кидав стільці, перекинув стіл із посудом, котрий розбився.

В процесі хуліганських дій ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді синців, садна обличчя, садна рук, забійної рани вуха, котрі відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, а також спричинив ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді синця й садна обличчя та лівої руки, неповного розриву лівого акроміально-ключичного сполучення, котрі відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, а також порушив спокій та відпочинок присутніх відвідувачів кафе, умисно пошкодив майно вказаного закладу.

Засуджений ОСОБА_2 та його захисник -адвокат ОСОБА_3 у поданій апеляції вказують на те, що бійку розпочав потерпілий ОСОБА_4, який першим наніс удар ОСОБА_2, а ОСОБА_2, лише будучи у стані необхідної оборони, захищався від дій ОСОБА_4 Тому в діях ОСОБА_2 відсутній хуліганський мотив. При постановленні вироку суд не взяв до уваги тих обставин, що вказана подія відбувалась о 02 годині ночі, тобто в час, коли кафе згідно графіка роботи не повинно було працювати, конфлікт виник на ґрунті особистих неприязних відносин і громадський порядок не порушувався. Просять вирок скасувати та постановити новий виправдувальний вирок.

Прокурор, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, у поданому на апеляцію запереченні зазначає, що кваліфікація дій ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 296 КК України є правильною, його вина повністю доведена зібраними у суді доказами. Призначене засудженому покарання є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів. Просить вирок суду залишити без змін, а апеляцію без задоволення.

Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку, доводи апеляції та заперечення на неї, заслухавши засудженого ОСОБА_2 та його захисника -адвоката ОСОБА_7, які подану апеляцію підтримали, прокурора, який апеляції не визнав і просив вирок суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів судової палати прийшла до висновку, що апеляція до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Суд вірно встановив фактичні обставини справи і цим обставинам дав правильну юридичну оцінку. Дії засудженого кваліфікував за ч. 3 ст. 296 КК України, як хуліганство, вчинене з особливою зухвалістю, групою осіб та особою раніше судимою за хуліганство, поєднане з опором іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії і така кваліфікація його дій є правильною. Винуватість ОСОБА_2 у вчиненому злочині повністю підтверджуються зібраними і перевіреними у суді першої інстанції доказами.

Вчинення ОСОБА_2 інкримінованого йому злочину при вказаних у вироку обставинах стверджено зібраними по справі доказами, які суд дослідив і дав їм належну оцінку.

Так, засуджений ОСОБА_2 в ході досудового слідства та у суді першої інстанції не заперечив, що вночі 26 грудня 2008 року в барі "Автосервіс", що в с. Федорівка Володимир-Волинського району, разом із засудженим за цим же фактом вироком Володимир-Волинського міського суду від 05 серпня 2009 року громадянином ОСОБА_5 побили потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_6

Твердження засудженого, що ініціаторами бійки були потерпілі, а він, перебуваючи у стані необхідної самооборони і змушений був захищатись від дій потерпілих, а також те, що дані дії вчинялись на ґрунті особистих неприязних відносин, без порушення громадського порядку, спростовується як показаннями потерпілих, так і свідків - очевидців злочину.

Зокрема, потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_6 в ході досудового слідства та у суді першої інстанції ствердили, що ОСОБА_2, який був у стані алкогольного сп'яніння, під малозначним приводом та через те, що ОСОБА_4 йому не подобається, розпочав з ним бійку, повалив на підлогу та разом з ОСОБА_5 став бити ногами. Потерпілий ОСОБА_6 намагався припинити бійку але у відповідь на це обидва засуджені побили того ногами та стільцем.

Показання потерпілих, щодо причини та ініціаторів бійки, повністю підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які були відвідувачами бару та очевидцями бійки, працівників бару ОСОБА_1 та ОСОБА_10 Дані свідки заперечили показання ОСОБА_2 про оборонний характер його дій. Ствердили, що ОСОБА_2, будучи в стані алкогольного сп'яніння спровокував бійку, в ході якої, нецензурно лаючись, разом з ОСОБА_5 побив ОСОБА_4 та ОСОБА_6, останнього за те, що той намагався припинити їх неправомірні дії. Крім того, ці свідки заявили, що підсудні в приміщенні бару поперекидали столи, стільці та побили посуд.

Показання зазначених свідків щодо наведених вище фактичних обставин справи об'єктивно підтверджено протоколами огляду місця події - приміщення бару "Автосервіс" та фототаблицями до нього (а.с.11-16 т. 1), згідно якого на підлозі приміщення виявлено поламані стілець, розбиті склянки, тарілки, бокали, плями, схожі на кров.

Згідно висновків судово-медичних експертиз встановлено, що в результаті дій засудженого ОСОБА_2 потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_6 заподіяно легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.

З матеріалів кримінальної справи виплаває, що до бійки ОСОБА_2 з потерпілими знайомий не був і жодних відносин з ними не підтримував, в ході виниклої бійки відвідувачі бару змушені були перервати відпочинок і покинути його приміщення, а для припинення хуліганських дій ОСОБА_2 працівники бару вимушені були викликати працівників міліції та власника даного закладу.

Тому доводи засудженого та його захисника про те, що конфлікт між засудженим і потерпілими виник на ґрунті особистих неприязних відносин і в процесі даного конфлікту громадський порядок порушений не був не заслуговують на увагу і повністю спростовуються наведеними вище доказами.

Жодних доказів того, що першим бійку розпочав потерпілий ОСОБА_4, а ОСОБА_2 захищався від його дій, тобто перебував у стані необхідної оборони, по справі не зібрано. Не наведено таких доказів і апелянтами у своїй апеляції. Винуватість ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 296 КК України повністю доведена зібраними у справі доказами, яким суд першої інстанції дав правильну юридичну оцінку.

Призначаючи ОСОБА_2 покарання, суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України врахував характер та суспільну небезпеку вчиненого злочину, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини та особу винного.

Зокрема те, що останній вчинив умисний злочин середньої тяжкості, пом'якшуючу покарання обставину - добровільне відшкодування завданої злочином шкоди, обтяжуючу обставину -вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

По відношенню до особи засудженого суд також врахував, його позитивну характеристику, стан здоров'я, а також те, що даний злочин він вчинив в період відбування покарання за вироком Володимир-Волинського міського суду від 26 грудня 2007 року.

За таких обставин прийшов до висновку, що виправлення та перевиховання засудженого можливе лише у місцях позбавлення волі, призначивши ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 296 КК України покарання у межах санкції цієї статті, а остаточне покарання за сукупністю вироків шляхом часткового складання призначених покарань.

Призначене засудженому покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Вирок суду першої інстанції є умотивованим.

Підстав для його скасування і постановлення щодо ОСОБА_2 виправдувального вироку за обставин, наведених у апеляції, колегія суддів судової палати не знаходить.

Керуючись п. 11 Перехідних положень КПК України від 13.04.2012 року, ст.ст. 365-366 КПК України в ред. 1960 року, колегія суддів судової палати в кримінальних справах, -

У Х В А Л И Л А:

Вирок Володимир-Волинського міського суду від 12 жовтня 2012 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляцію засудженого та його захисника -адвоката ОСОБА_3 -без задоволення.

Головуючий

Судді