Справа № 0314/1232/2012 Провадження №11/0390/734/2012 Головуючий у 1 інстанції:Сіліч І.І.

Категорія:ч.3 ст.185 КК України Доповідач: Пазюк О. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2012 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Пазюка О. С.

суддів - Клока О.М., Опейди В.О.,

при секретарі - Білоус І.О.,

за участю прокурора -Старчука В.М.

засудженого - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду кримінальну справу за апеляцією захисника засудженого ОСОБА_2 на вирок Рожищенського районного суду Волинської області від 14 вересня 2012 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с.Переспа Рожищенського району Волинської області, житель АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з середньою освітою, одружений, непрацюючий, згідно ст.89 КК України не судимий, засуджений -

за ч.3 ст.185 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі;

На підставі ст. 96 КК України до ОСОБА_1 застосовано примусове лікування від алкоголізму.

Міру запобіжного заходу з підписки про невиїзд змінено на взяття під варту в залі суду.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 470,40 грн. (чотириста сімдесят грн. 40 коп.) судових витрат за проведення експертизи.

Вироком вирішено долю речових доказів.

Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати, -

В С Т А Н О В И Л А :

Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за вчинення злочину за таких обставин.

В кінці жовтня 2011 року, приблизно о 22 год., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в с.Раймісто Рожищенського району, шляхом прикладання фізичного зусилля, що виразилось у відчиненні вхідних дверей приміщення літньої кухні по вул.Зеленій, 22, проник в середину приміщення, звідки умисно, таємно викрав 13 керамічних тарілок діаметром 20 см. за ціною 7 грн. за 1 шт. на загальну суму -91 грн.; 5 керамічних тарілок діаметром 24 см. За ціною 10,50 грн. за 1 шт. на загальну суму -52, 50 грн.; 4 металеві тарілки діаметром 23 см. за ціною 16,25 грн. за 1 шт. на загальну суму -65 грн., які привласнив, чим спричинив потерпілій ОСОБА_3 майнову шкоду на суму 208,50 грн.

У поданій апеляції та доповненні до неї захисник ОСОБА_2, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_1, вважає призначене йому покарання надто суворим. Вказує на те, що ОСОБА_1 має постійне місце проживання, одружений, сприяв слідству у розслідуванні справи, визнав вину та щиро розкаявся у вчинених злочинах, викрадене майно повернуто потерпілій. Просить врахувати усі ці обставини та пом'якшити призначене місцевим судом покарання із застосуванням ст. 75 КК України та згідно ст. 96 КК України виключити з вироку суду призначення примусового лікування відносно ОСОБА_1

Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку та доводи апеляції, пояснення засудженого та його захисника, які просили задовольнити апеляцію та пом'якшити призначене покарання, засуджений в судових дебатах та останньому слові просив суворо не карати, прокурора, який погодився з апеляцією захисника засудженого, провівши часткове судове слідство, перевіривши доводи апеляції за матеріалами кримінальної справи, колегія суддів вважає, що апеляція до задоволення підлягає з наступних підстав.

Висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна, поєднаному з проникненням у житло, кваліфікація його дій за ч. 3 ст. 185, КК України -правильні, відповідають фактичним обставинам справи і засудженим та його захисником в апеляції не оспорюються.

У відповідності статті 65 КК України, суд призначає покарання в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, яке повинно бути необхідне і достатнє для виправлення винної особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Так, зокрема, суд першої інстанції врахував та у вироку зазначив про те, що ОСОБА_1 визнав свою вину та щиро розкаявся у вчиненому.

Врахувавши ці та інші обставини у їх сукупності, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність призначення ОСОБА_1 покарання, передбачене санкцією статті, з а якою він засуджений.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що конкретні обставини справи та дані про особу засудженого, а саме: ненастання тяжких наслідків, незначна сума викраденого, добровільне відшкодування завданих збитків; те, що з часу скоєння цього злочину пройшов значний проміжок часу; ОСОБА_1 щиросердечно розкаявся у вчиненому; має постійне місце проживання, одружений, на момент вчинення злочину не судимий, колегія суддів знаходить за можливе застосувати ст.75 КК України, звільнивши ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням. При цьому, покласти на ОСОБА_1 обов'язки згідно п.п.2,3,4 ст.76 КК України, що дозволить здійснювати контроль за його поведінкою з боку органів кримінально-виконавчої інспекції.

Таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Водночас рішення суду про направлення ОСОБА_1 на примусове лікування від алкоголізму на підставі ст.96 КК України не ґрунтується на законі, у зв'язку з чим вирок щодо нього у цій частині підлягає зміні.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування "№7 від 03.06.2005 р. - алкоголізм та наркоманія не належать до хвороб, що становлять небезпеку для здоров'я інших осіб, а є соціально небезпечними захворюваннями.

Отже, суд не мав підстав для застосування до засудженого ст. 96 КК України. Тому колегія суддів вважає за необхідне виключити це рішення як незаконне з вироку суду щодо нього.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1 -задовольнити.

Вирок Рожищенського районного суду від 14 вересня 2012 року щодо ОСОБА_1 в частині призначеного покарання змінити.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 2 (два) роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього згідно п.п.2,3,4 ст. 76 КК України обов'язки, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи та навчання; періодично з'являтись для реєстрації в ці органи.

Міру запобіжного заходу - утримання під вартою змінити на підписку про невиїзд, звільнивши ОСОБА_1 з-під варти негайно в залі суду.

В час відбуття покарання ОСОБА_1 зарахувати час знаходження його під вартою з 14.09.2012 по 30.11.2012 року.

Виключити застосування до засудженого ОСОБА_1 положень ст.96 КК України.

В решті вирок залишити без зміни.

Головуючий

Судді

Згідно

Згідн