Справа № 0313/1184/2012 Провадження №11/0390/746/2012 Головуючий у 1 інстанції:Фазан О.З.
Категорія: ст. 419 КК України Доповідач: Пазюк О. С.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 грудня 2012 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Пазюка О. С.
суддів - Клока О.М., Опейди В.О.,
за участю прокурора -Зубача А.Л.,
засудженого - ОСОБА_1,
захисника - ОСОБА_2,
розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку кримінальну справу за апеляцією захисника засудженого на вирок Ратнівського районного суду від 14 вересня 2012 року, яким -
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с.Білоярівка Амвросіївського району Донецької області, мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, одружений, має на утриманні малолітню дитину, працює молодшим інспектором ДПС Луцького прикордонного загону, несудимий, засуджений:
- за ст. 419 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі.
На підставі ст.ст. ст. 52, 54, 55 КК України ОСОБА_1 позбавлено військового звання та права обіймати посади, пов'язані із забезпеченням охорони державного кордону строком на 2 (два) роки.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишено попередній -підписку про невиїзд.
Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати
В С Т А Н О В И Л А :
Вироком суду ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що 31 березня 2012 року близько 16 год.19 хв., будучи військовою службовою особою, яка входить до складу наряду із охорони державного кордону, виконуючи наказ на охорону державного кордону у місцевому пункті пропуску «Самари»в прикордонних нарядах «Огляд транспортних засобів»і «Вартовий біля шлагбауму -кордон», в порушення вимог ст. 19 Конституції України та ст.ст. 11,16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, пунктів 156, 157, 175, 176 Інструкції з організації оперативно-службової діяльності відділу прикордонної служби ДПС України ( частина II), затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 29.12.2009 року №1040, пунктів 2-5 наказу Адміністрації ДПС України №260 від 22.04.2011 року «Про організацію та здійснення огляду транспортних засобів і вантажів», пунктів 1, 2, 3.2.6, 3.2.7, Технологічної схеми пропуску осіб та транспортних засобів через державний кордон у місцевому пункті пропуску «Самари», затвердженої наказом начальника прикордонного загону від 22.02.2010 року №182, зареєстрованої в Головному управлінні юстиції у Волинській області від 04.03.2010 року № 8/1098, п.3 наказу начальника Луцького прикордонного загону ДПС України №1136 від 18.08.2008 року «Про використання обмежувачів руху транспортних засобів», не був пильним, не виконав службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, не виявив, що габарити автомобіля марки «DAF»р.н НОМЕР_1, який перетинав кордон України з Республікою Білорусь через місцевий пункт пропуску «Самари»по висоті більші ніж визначені обмежувачем руху у місцевому пункті пропуску «Самари»та у подальшому не вів спостереження за даним автомобілем і відповідно не вжив заходів щодо недопущення його незаконному в'їзду у пункт пропуску, а саме -не виявив та не запобіг підняттю даного обмежувача руху на висоту достатню для проїзду згаданого автомобіля, а також не провів належним чином візуальний огляд автомобіля марки «DAF»р.н. НОМЕР_1, а саме: зовнішній огляд вантажу, салону; не перевірив чи відсутній в ньому будь-який вантаж.
Внаслідок вказаних порушень ОСОБА_1, який входив до складу наряду з охорони державного кордону України, допущено порушення правил несення прикордонної служби, що спричинило тяжкі наслідки -стало можливим безперешкодне незаконне переміщення через державний кордон України з Республіки Білорусь великої кількості тютюнових виробів, а саме цигарок марок «ФЕСТ-7», «ФЕСТ», «PALL MALL BLUE» у кількості 65 тис. пачок на загальну суму 325 тис. грн., чим створено підвищену небезпеку охоронюваним державою інтересам у виді -грубого порушення встановленого порядку військової служби щодо охорони державного кордону, підірвано авторитет Державної прикордонної служби України та держави в цілому в очах її громадян, зриву виконання зміною прикордонних нарядів у пункті пропуску безпосередньо покладених на них обов'язків.
В подальшому вказаний вантаж з автомобіля марки «DAF» був затриманий оперативною групою Ратнівського МРВ УСБ у Волинській області.
Не погоджуючись з рішенням суду, захисник засудженого, посилаючись на неправильне застосуванням кримінального закону, неповноту судового слідства та істотного порушення кримінально-процесуального закону, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить вирок суду першої інстанції скасувати та направити справу на новий судовий розгляд. В доповненні до поданої апеляції висловлює прохання про виправдання засудженого ОСОБА_1 та закриття кримінальної справи у зв'язку з відсутністю у діях його підзахисного складу злочину. Вказує на те, що суд, при постановленні вироку, з незрозумілих причин не спростував показання засудженого з приводу того, що він був позбавлений можливості належним чином виконувати свої посадові обов'язки, порушення яких покладено у його вину. Крім того, на думку захисника, в основу вироку суду першої інстанції покладено неналежні докази -докази, які ґрунтуються на припущеннях, а призначене покарання є надто суворим.
В запереченні на апеляцію прокурор Зубач А.Л. виступає на підтримання законного рішення.
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку та доводи апеляції, засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, які підтримали апеляцію та просили її задовольнити, засуджений ОСОБА_1 в судових дебатах і в останньому слові просив визнати невинним , прокурора, який заперечив апеляцію та просив вирок залишити без зміни, перевіривши матеріали кримінальної справи за доводами апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція захисника засудженого підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 323 КПК України, вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим.
В силу ч.2 ст. 327 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановляється лише за умови, коли в ході судового розгляду винність підсудного у вчиненні злочину доведена.
Всупереч вищевказаних вимог закону, суд першої інстанції визнав ОСОБА_1 винним за ст.419 КК України, побудувавши свої висновки на припущеннях та суперечливих доказах, не перевіривши і не спростувавши доводи засудженого в своє виправдання.
З матеріалів справи вбачається, що підсудній ОСОБА_1, виконуючи свої посадові обов'язки під час несення служби 31 березня 2012 року перебував у двох прикордонних нарядах одночасно: «Вартовий біля шлагбаума -кордон»та «Огляд транспортних засобів». Суд першої інстанції належним чином не з'ясував, чи було це правомірним, яким розпорядчим документом це врегульовано і чи не було це основною причиною позбавлення ОСОБА_1 належного виконання своїх посадових обов'язків по несенню прикордонної служби.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи захисника засудженого в апеляції про необхідність скасування вироку суду першої інстанції через невідповідність висновків суду та дослідження усіх доказів по справі є слушними, що вплинуло на вирішення питання про винуватість засудженого, тому відповідно до ч. 1 ст. 367 КПК України вирок слід скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Під час нового судового розгляду суду належить постановити судове рішення з дотриманням усіх вимог кримінального та кримінально-процесуального законодавства ретельно дослідити усі обставини справи, вирішити питання про необхідність надання судового доручення органу досудового слідства, перевірити доводи, викладені в апеляції захисника засудженого про сумнівність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ст. 419 КК України.
Згідно з вимогами ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання.
За умови доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, відповідальність за який передбачена ст. 419 КК України, призначене йому покарання слід вважати тяжким.
З урахуванням вищевикладеного, апеляція захисника засудженого підлягає до частково задоволення.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію захисника засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Ратнівського районного суду від 14 вересня 2012 року щодо ОСОБА_1 скасувати, справу направити на новий судовий розгляду в цей же суд в іншому складі суду.
Головуючий
Судді