ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.01.13 р. Справа № 5006/21/118/2012

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля», м. Добропілля, м. Білицьке Донецької обл.

до відповідача: Державного підприємства "Донецька залізниця", м. Донецьк

про стягнення 5 430,64 грн.

Суддя Матюхін В.І.

Представники:

позивача: Коровін П.О. - за дов.

відповідача: Ляшко Д.В. - пров. юр.

Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» до Державного підприємства "Донецька залізниця" пред'явлено позов про стягнення вартості нестачі вантажу (вугілля кам'яне), відправленого 15.05.2012р. (вантажовідправник Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Павлоградвугілля») за залізничною накладною на групу вагонів №46336533 у напіввагоні №56547334 у загальній сумі 5 430,64 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що вагон з вантажем на станцію Добропілля (станція призначення) прибув з недостачею, яка підтверджена складеним цією ж станцією комерційним актом БА 786547/20 від 19.05.2012р. Нестача, на його думку, виникла у зв'язку з незбереженням вантажу під час перевезення.

Залізниця, не заперечуючи факту нестачі, позов не визнала з посилання, зокрема, на те, що відповідно до ст.31 Статуту залізниць України придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами. На думку залізниці винним у нестачі є відправник, який завантажив вантаж у непідготовлений вагон.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:

15.05.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Павлоградвугілля», (вантажовідправник) на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» (вантажоодержувач) у напіввагоні №56547334 за залізничною накладною на групу вагонів №46336533 зі станції Ароматна Придніпровської залізниці на станцію Добропілля Донецької залізниці відвантажило вугілля кам'яне марки г-газовий.. За накладною вага нетто у зазначеному вагоні 52 800кг, брутто - не зазначено, тара - 22 400 кг.

В накладній також зазначено, що поверхня вантажу маркована вапном.

Згідно рахунку-фактури Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Павлоградвугілля» № 90020149 від 15.05.2012р., виставленого позивачеві, ціна 1т вугілля ДГМ 13-25 - 893,29 грн. без ПДВ.

На станцію Добропілля Донецької залізниці (станція призначення) вагон прибув 18.05.2012р., де був складений акт загальної форми № 81 від 18.05.2012р. Підстава складання акту загальної форми: під час огляду було виявлене заглиблення над 6-м і 7-м люками довжиною 1500мм, глибиною 500мм і на ширину вагону.

На цій же станції було здійснене переважування вагону, за результатами якого був складений комерційний акт БА 786547/20 від 19.05.2012р., згідно з яким:

- вагон в технічному відношенні справний;

- навантаження вугілля в вагоні рівномірне, по всій довжині кузову напіввагону нижче рівня бортів на 100мм, з нанесенням на поверхню вантажу захисого маркування вапном;

- над 6-м і 7-м люками виявлено заглиблення довжиною 1500мм, глибиною 500мм і на ширину вагону;

- в місці заглиблення маркування було відсутнє;

- торцеві двері, вивантажувальні люка напіввагонущільно зачинені;

- витікання ванатжу не було;

- зважування вагону проводилося на справних 150 т тензометричних вагах ПАТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ»;

- вага нетто зважування вантажу 47 600кг (брутто 70 000 кг, тари 22 400 кг), нестача вантажу складає 5 200кг проти даних залізничної накладної.

Комерційний акт підписаний належними особами, зокрема: з боку залізниці - начальником станції, заступником начальника станції, комерційним агентом, з боку одержувача - особою яка брала участь у зважуванні - начальником дільниці ТКП шахта «Добропільська ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля».

За таких обставин і зважаючи на те, що:

Відповідно до ст.909 Цивільного Кодексу України (ЦК) за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його уповноваженій на отримання вантажу особі.

Згідно п.2 ст.924 ЦК перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 ЦК обумовлено: у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Ст.23 Закону "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з ст.113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.

Згідно ст.26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Відповідно до ст.130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Згідно ст.133 Статуту залізниць України передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.

Статтею129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Факт нестачі за спірним перевезенням матеріалами справи підтверджений, зокрема комерційним актом.

Залізниця не довела, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин.

Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно ст.115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Сума недостачi з урахуванням норми недостачi (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) складає 5 430,64грн. із розрахунку: 4 672кг (нестача вантажу з урахуванням норми недостачі 1%) х 1 162,38 грн. (вартість 1т вугілля марки ДГМ 13-25, зданого до перевезення з ПДВ з приплатами і знижками).

Господарський суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст.ст.909, 920, 924 п.2 Цивільного Кодексу України, ст.ст.307, 314 Господарського кодексу України, ст.ст.23, 26 Закону України "Про залізничний транспорт", ст.113, ч.2 ст.114, ст.ст.115, 129 Статуту залізниць України, п.27 Правил видачі вантажів і керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Донецька залізниця" (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 68, п/р № 2600101511508, 2600101511508 у Донецькій філії Укрексімбанку, МФО 334817, п/р 260390600019 у Донецькій філії АБ "Експрес-банк", МФО 335838, код ЄДРПОУ 01074957) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» (85043, Донецька область, м. Добропілля, м. Білицьке, вул. Красноармійська, 1а, п/р 260059624941951 в ПАТ «ПУМБ», МФО 334851, код ЄДРПОУ 37014600) 5 430,64грн. основного боргу (вартість нестачі), 1 609,50 грн. - відшкодування витрат по оплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Суддя Матюхін В.І.

Повний текст рішення складено 08.01.2013р.

Надруковано примірників:

1 - до справи;

1 - позивачу;

1 - відповідачу.

Вик

Тел.381-91-18