АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
88000, м. Ужгород, вул. О.Довженка, 7___________________ тел/факс: (0312) 61-53-83____
Справа №22-1411/06 Головуючий у 1 інстанції - Розман М.М.
Доповідач - Павліченко С.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ЗО жовтня 2006 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючого - Павліченка С.В. суддів - Фазикош Г.В., Куштана Б.П. при секретарі - Талпа C.M. розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тячівського районного державного підприємства технічної інвентаризації про поновлення на роботі та стягнення моральної шкоди з участю позивачки ОСОБА_1, представника Тячівського районного державного підприємства технічної інвентаризації Кузів Ярослава Михайловича, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1, звернулася з апеляційною скаргою на рішення Тячівського районного суду від 22 лютого 2006 року, яким в задоволенні зазначеного вище позов ОСОБА_1 відмовлено. В апеляційній скарзі зазначається, що судом першої інстанції дано неналежну оцінку зібраним по справі доказам та його висновки не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема вказується, що звільнення позивачки відбулося з порушенням вимог чинного законодавства. Крім того, не відповідає фактичним обставинам справи висновок суду про те, що адміністрацією підприємства при вивільненні позивачки з числа працівників обґрунтовано не було запропоновано іншої роботи, як цього вимагає ч.2 ст.40 КЗпП України, зокрема, що вона не відповідає кваліфікаційним вимогам на посаду головного інженера. Посилаючись на вказані обставини просила рішення суду скасувати та постановити нове рішення про задоволення позову.
ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала вимоги, викладені в апеляційній скарзі та просила її задовольнити. Представник відповідача Кузів Я.М. просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Судом першої інстанції встановлено, що управління підприємством технічної інвентаризації входить до повноважень директора, який затверджує штати підприємства, здійснює прийом і звільнення з роботи працівників, тобто рішення про скорочення штатів і звільнення позивачки здійснено в межах повноважень адміністрації відповідача та проведено з дотриманням вимог ст.ст.40, 43, 49-2 КЗпП України і підстав для задоволення її вимог про поновлення на роботі немає.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі скорочення чисельності або штату працівників.
З матеріалів справи вбачається, що у відповідача мало місце скорочення штатів з скороченням у штатному розписі посади приймальника замовлень, про що під розписку повідомлено позивачку (а.с.20-22). Рішенням профкому Тячівського районного державного підприємства технічної інвентаризації від 8 липня 2005 року надано згоду на звільнення позивачки з роботи.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.307, 308, 314-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Тячівського районного суду від 22 лютого 2006 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо Верховного Суду України.