^{Апеляційний суд міста Севастополя}

Справа № 22ц-1175/2006р.                                     Головуючий у першій

інстанції Нестерук В.В.

Категорія 23           Доповідач Клочко В.П.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

„09 листопада" 2006 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Севастополя в складі:

головуючого   - Куцеконя І.П.

суддів        - Клочка В.П., Колбіної Т.П.

при секретарі - Соменко С.П.

за участю     - ОСОБА_1., ОСОБА_2.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_3 на рішення місцевого суду Гагарінського району м. Севастополя від 21 серпня 2006р. по справі за позовом ВАТ „Севастопольський рибоконсервний завод" до ОСОБА_1., ОСОБА_3., ОСОБА_2. про виселення,

ВСТАНОВИЛА:

Відкрите акціонерне товариство „Севастопольський рибоконсервний завод" в січні 2006 року звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1., ОСОБА_3., ОСОБА_2. про виселення з кімнати №АДРЕСА_1 в м. Севастополі, мотивуючи вимоги тим, що відповідачі в трудових відносинах з позивачем не перебувають, ордер на вселення в приміщення гуртожитку їм не надавався, тобто, вони вселились в приміщення самовільно і підлягають виселенню без надання іншого приміщення.

Рішенням суду позов задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3., ОСОБА_1. просять рішення суду скасувати через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом вимог матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.

Постановляючи рішення, суд виходив з того, що ВАТ „Севастопольський рибоконсервний завод" вправі вимагати виселення відповідачів з приміщення гуртожитку, його позов ґрунтується на вимогах закону, що й стало причиною для виселення відповідачів зі спірного приміщення.

Однак, з такими висновками не може погодитись колегія суддів, оскільки вони зроблені з порушенням вимог матеріального права та не відповідають фактичним обставинам справи.

Згідно зі ст.18 Житлового Кодексу України, управління житловим фондом здійснюється власником або уповноваженим ним органом в межах, визначених власником.

З матеріалів справи вбачається, що гуртожиток „ІНФОРМАЦІЯ_1" по вул. АДРЕСА_1 в м. Севастополі належить до державного житлового фонду, приміщення якого на підставі договору зберігання від 01 червня 2002 року було передано уповноваженим на управління державним майном органом - регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Севастополю на зберігання відкритому акціонерному товариству „Севастопольський рибоконсервний завод".

При цьому пунктом 1.2 даного договору передбачено, що зберігач не вправі користуватись переданим йому на зберігання майном (а.с.5,6).

За таких обставин ВАТ „СРКЗ" не міг не тільки використовувати гуртожиток, але й звертатись до суду з позовом про виселення відповідачів зі спірного приміщення.

Дані обставини судом належно оцінені не були, що призвело до постановления неправосудного рішення, яке підлягає скасуванню з винесенням нового рішення про відмову в позові в повному обсязі.

На підставі ст.18 ЖК України, керуючись ст.ст.303-315 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_3 - задовольнити.

Рішення місцевого суду Гагарінського району м. Севастополя від 21 серпня 2006р. - скасувати, постановити нове рішення, яким в позові ВАТ „Севастопольський рибоконсервний завод" до ОСОБА_1., ОСОБА_3., ОСОБА_2. про виселення відмовити.

Рішення набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.