ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

19.08.08                                                                                           Справа  № 3/66

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого -судді  -  О.Л. Мирутенко

суддів                           -  Г.М. Гнатюк

                                     -  Н.М. Кравчук

Розглянувши апеляційну скаргу ДПІ у м. Рівне

на рішення господарського  суду Рівненської  області від 27.05.2008 року.   

у справі № 3/66

за позовом: СПД ФООСОБА_1

до: ДПІ у м. Рівне

про: стягнення 2163,93 грн.

З участю представників :

від позивача  -не з'явився.

від відповідача -не з'явився.

                                                    Встановив :

Рішенням господарського суду Рівненської області від 27.05.2008р., суддя Мамченко Ю.А., позов СПД ФО ОСОБА_1 було задоволено. Стягнуто з ДПІ у м. Рівне на користь СПД ФО ОСОБА_1 заборгованість по оплаті послуг арбітражного керуючого за проведення ліквідаційної процедури та відшкодуванню витрат ліквідатора в розмірі 2163 грн. 93 коп.;  102,00 грн. витрат на оплату державного мита та 118,00 грн. на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

          З даним рішенням не погодився відповідач - ДПІ у м. Рівне і оскаржив його в апеляційному порядку з тих підстав, що господарським судом порушено норми матеріального та процесуального права.

СПД ФО ОСОБА_1 подала суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розгляд справи відкладався в зв'язку з неявкою позивача.

          Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Рівненської області від 27.05.2008р. у справі №3/66 без змін, враховуючи наступне.

          Як вбачається з матеріалів справи, господарським судом Рівненської області за заявою Державної податкової інспекції в м. Рівне, у 2007 році було порушено провадження у справі №4/22 про банкрутство  Товариства з обмеженою відповідальністю “УкрТАТ - сервіс”, відповідно до ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника  або визнання його банкрутом”.

Постановою господарського суду Рівненської області № 4/22 від 23 жовтня 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю “УкрТАТ - сервіс” визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором призначено  - ОСОБА_1(ліцензія серіїНОМЕР_1, видана державним департаментом з питань банкрутства), при цьому встановлено оплату послуг ліквідатора в розмірі двох мінімальних заробітних плат щомісячно. В вищевказаній постанові зазначено, що відповідач, як ініціюючий кредитор, не надав згоди на здійснення ним ліквідаційної процедури банкрута. Позивача призначено ліквідатором за поданням Рівненського обласного сектора з питань банкрутства.

Вищевказаною ухвалою господарського суду Рівненської області ліквідатора зобов'язано провести аналіз і оцінку фінансово-господарського стану банкрута; після ліквідаційної процедури скласти звіт про роботу, ліквідаційний баланс та подати на розгляд і затвердження господарського суду.  

Здійснюючи визначені Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” повноваження, позивачем подано до господарського суду Рівненської області звіт ліквідатора по проведеній роботі, звіт про оплату послуг та відшкодування витрат ліквідатора і ліквідаційний баланс підприємства - банкрута.

Ухвалою господарського суду Рівненської області №4/22 від 09.01.2008 року затверджено звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора про оплату послуг у сумі 1840,00 гривень і відшкодування витрат ліквідатора у сумі 323,93 гривень за період з 23.10.2007 року по 18.12.2007 року; а провадження у справі №4/22 припинено.

Відповідно до статті 3-1 Закону надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого відбувається на платній основі.

Відповідно до частини 10 статті 3¹ вказаного Закону оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

           Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею.

Згідно з частиною 14 статті статті 3¹ Закону звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду.

Відповідно до положень Закону, у разі відсутності коштів на оплату праці ліквідатора - арбітражного керуючого та у випадку відсутності розробленого та затвердженого зборами кредиторів механізму відшкодування таких коштів та порядку і строків їх виплати, арбітражний керуючий має право на їх отримання в будь-який момент протягом виконання своїх повноважень в межах провадження у справі про банкрутство, і лише після припинення провадження у справі про банкрутство чи припинення повноважень арбітражного керуючого, у нього, в разі невиплати йому винагороди на оплату праці, виникає право на позов про стягнення таких коштів в судовому порядку.

Згідно зі ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

У матеріалах справи відсутні докази недобросовісного виконання позивачем-ліквідатором обов'язків, передбачених нормами Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Апелянт - Державна податкова інспекція в м. Рівне не надала суду доказів оплати послуг та відшкодування витрат ліквідатора у справі № 4/22.

         Заборгованість відповідача, як ініціюючого кредитора, перед позивачем складає 2 163 грн. 93 коп..

За таких обставин справи апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про підставність і обгрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.

Що ж стосується посилання апелянта на ту обставину, що податковий орган є органом владних повноважень, а тому справи за участю податкового органу підвідомчі адміністративному суду, а відтак даний спір не підсудний господарському суду, то апеляційний суд визнає його безпідставним, таким, що не ґрунтується на знанні чинного законодавства, а тому відхиляє.

Норма ст.17 КАСУ визначає, що компетенція адміністративних судів поширюється на: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено перелік суб'єктів владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, причому ці функції повинні здійснюватися відповідним суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює зазначених владних управлінських функцій (щодо іншої особи, яка є учасником спору), то такий суб'єкт не перебуває “при здійсненні управлінських функцій”і не має встановлених нормами КАС України ознак суб'єкта владних повноважень, а тому спір за участю останнього може  вирішуватися в межах господарського судочинства.

Оскільки, предметом даного спору є стягнення з відповідача коштів по оплаті послуг арбітражного керуючого за проведення ліквідаційної процедури та відшкодуванню витрат ліквідатора, що не пов'язано з виконанням ДПІ владних повноважень (всі кредитори в процесі банкрутства мають однакові права та статус), тому даний спір підлягає розгляду в господарських судах України за нормами господарського судочинства.

З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Рівненської області від 27.05.2008р. ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального і процесуального закону, а тому відсутні підстави для його скасування.         

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

Рішення Господарського суду Рівненської області від 27.05.2008 року у справі № 3/66 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Матеріали справи скеровуються в господарський суд Рівненської області.

Головуючий-суддя                                                                           О.Л. Мирутенко

Судді:                                                                                               Г.М. Гнатюк

                                                                                                                      Н.М. Кравчук