АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА іменем    України

14 листопада 2006 року.                                                                                         м. Луцьк

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі головуючого судді Расевича СІ., судців Русинчука М.М. та Стрільчука В.А. при сек­ретарі Царук О.В. розглянула у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Ковельської міжрайонної прокуратури, прокуратури Волинської області, Державного казначейства України про відшкодування моральної шкоди за апеляційними скаргами ОСОБА_1, представника Ковельської міжрайонної прокуратури Волинської області, Державного казначейства України на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 4 вересня 2006 року.

Особи, які беруть участь у справі: позивач - ОСОБА_1; представник позивача - ОСОБА_2;

відповідачі - Ковельська міжрайонна прокуратура, прокуратура Волинської області, Держа­вне казначейство України;

представники відповідачів - Гайдашук Діана Анатоліївна, Зізюкіна Юлія Леонідівна, Тарасюк Ніна Борисівна.

Колегія суддів

встановила:

Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 4 вересня 2006 року позов ОСОБА_1 до Ковельської міжрайонної прокура­тури, прокуратури Волинської області, Державного казначейства України про відшкодуван­ня моральної шкоди задоволено частково.

Визначено відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 спричиненої йому незаконними діями органів прокуратури у розмірі 7000 грн.

Постановлено провести стягнення за рахунок коштів Державного бюджету Украї­ни Державним казначейством України шляхом списання в безспірному порядку на користь ОСОБА_1 встановленої до відшкодування суми з єдиного казна­чейського рахунку Державного бюджету України.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1, покликаючись на неправильне за­стосування судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обста­вин, що мають значення для справи, які суд вважає доведеними, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким його позо­вні вимоги задовольнити повністю.

Справа № 22ц-1024/06                                                                      Головуючий в 1 інстанції Миронюк М.Г.

Категорія - слори про відшкодування                                          Доповідач Расевич СІ.

шкоди, завданої незаконними рішеннями,

діями чи бездіяльністю органу дізнання,

досудового слідства, прокуратури або суду

Державне казначейство України, покликаючись на неправильне застосування су­дом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухва­лити нове, яким в позові відмовити.

В апеляційній скарзі відповідач Ковельська міжрайонна прокуратура покликаю­чись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, про­сить скасувати рішення суду та ухвалити нове по суті позовних вимог.

Апеляційні скарги підлягають відхиленню з таких підстав.

18 березня 2004 року Ковельською міжрайонною прокуратурою відносно ОСОБА_1 була порушена кримінальна справа за ознаками ч. 1 ст. 364 КК України, а 29 березня того ж року перекваліфіковано на ч. 2 ст. 364 КК України.

Вироком Ковельського міськрайонного суду від 28 січня 2005 року ОСОБА_1 було визнано невинним в пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 2 ст. 364 КК України і виправдано на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України - за відсутністю в його діях складу зло­чину.

Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 29 березня 2005 року вирок Ковельського міськрайонного суду від 28 січня 2005 року залишено без змін.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі вна­слідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальнос­ті, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду.

Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями орга­нів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.

В апеляційних скаргах відповідачі Ковельська міжрайонна прокуратура, Держав­не казначейство України вказують на те, що суд першої інстанції безпідставно часткового задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1. Однак з такими твердженнями не можна пого­дитися з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України „Про порядок відшкодування шко­ди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, проку­ратури і суду" встановлено, що відповідно до положень цього Закону підлягає відшкодуван­ню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного притяг­нення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведен­ня в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незакон­ного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 2 вищезазначеного Закону право на відшкоду­вання шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у разі закриття кримінальної справи за відсутністю події злочину, відсутністю у діянні складу злочину або недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину.

Судом встановлено, що згідно відповідних судових рішень суду Ковельського міськрайонного суду та апеляційного суду Волинської області кримінальна справа за обви­нуваченням позивача ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 364 КК України була закрита у зв'язку з відсутністю у його діяннях складу злочину. Тому, враховуючи положення наведеного Зако­ну, позивач має право та підстави для відшкодування моральної шкоди, про що і зазначив суд першої інстанції в своєму рішенні.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 посилається на те, що суд першої інстанції задовольнивши його позовні вимоги частково, не врахував всі обставини справи, зокрема стан його здоров'я, застосування під час слідства мір запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд, проведення обшуку тощо.

Відповідно до частин 4, 5 ст. 4 Закону України „Про порядок відшкодування шко­ди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, проку­ратури і суду" відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії орга­нів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадяни­нові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додат­кових зусиль для організації свого життя.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших не­гативних наслідків морального характеру.

Визначаючи розмір моральної шкоди суд першої інстанції врахував акт НОМЕР_1 судово-психологічної експертизи ОСОБА_1, згідно якої він виявляє ознаки морального страждання у вигляді власних емоційних переживань тощо, що відно­ситься до моральних втрат середнього ступеня. Крім того судом враховано факт порушення нормальних життєвих зв'язків позивача внаслідок незаконних дій прокуратури, що вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що судом не враховано стан його фізичного здоров'я, а саме його інвалідність, не може бути взяте до уваги, оскільки доказів причинного зв'язку з незаконними діями прокуратури позивачем не надано.

Враховуючи наведене, колегія судців вважає, що суд першої інстанції врахував всі обставини, що зазначені в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 бере­зня 1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайно-вої) шкоди" та вірно визначив розмір відшкодування моральної шкоди.

Доводи апеляційних скарг прокуратури та казначейства не спростовують виснов­ків суду, наведених у рішенні.

Рішення постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального пра­ва.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційні скарги позивача ОСОБА_1, представника Ковельської міжрайонної прокуратури Волинської області, Державного казначейства Украї­ни відхилити, а рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 4 вересня 2006 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення але може бути оскарже­на шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до судової палати у цивільних справах Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий /-/ /-/ Расевич С.І.,

Судді /-/ /-/ Русинчук М.М., Стрільчук В.А.,

Оригіналу відповідає                                                                             

Суддя апеляційного суду Волинської області          СІ.Расевич