Справа №1-816/08

                                                              ПОСТАНОВА

10 вересня 2008  року  суддя  Печерського  районного суду   м. Києва Смик С.І., розглянувши  скаргу ОСОБА_1  про порушення кримінальної справи відносно     ОСОБА_2  за  ст. 125  КК України , 

                                                          В С Т А Н О В И В :

               ОСОБА_1   звернувся до суду зі скаргою   в якій просить суд  порушити кримінальну справу   за  ст. 125  КК України  відносно ОСОБА_2, посилаючись на те, що  він 28.07.2008 року ,працюючи в своєму робочому кабінеті  за адресою м. Київ, вул. ІВ.Кудрі,38,кв.2 , піддався нападу зі сторони директора ТОВ  АГРОСИСТЕМА ОСОБА_2, якій наніс йому декілька ударів по голові та тулубу, чим завдав умисні  легкі тілесні ушкодження. Крім того ОСОБА_2  незаконно в скрив в його робочому кабінеті сейф та вчинив крадіжку, викравши його посвідчення  інваліда 2-ї групи, яке знаходилося в його кабінеті на столі.

            Відповідно до  частини першої ст. 27 КПК України  справи про злочини, передбачені статтею 125, частиною 1 статті 126 КК України, а також справи про злочини, передбачені ст. 236 КК України щодо дій, якими  заподіяно шкоду правам та інтересам окремих громадян, порушуються не  інакше, як за скаргою потерпілого, кому і належить в такому разі право  підтримувати обвинувачення.

           Відповідно до ст. 251 КПК України  скарга потерпілого повинна відповідати вимогам , які цим Кодексом встановлені щодо обвинувального висновку ( статті 223 і 224  цього Кодексу).

           Відповідно до ст. 223 КПК України  обвинувальний висновок складається з описової і резолютивної частини.  В описовій частині зазначаються:  обставини справи як їх встановлено на попередньому слідстві, місце, час, способи, мотиви і наслідки злочину, вчиненого кожним з обвинувачених, а також докази, які зібрані по справі і відомості про потерпілого , і т.і. В резолютивній частині наводяться відомості про особу обвинуваченого, коротко викладається суть пред'явленого обвинувачення з зазначенням статті кримінального закону, яка передбачає даний злочин.

          Відповідно до ст. 224 КПК України до обвинувального висновку додається список осіб, що підлягають виклику в судове засідання, з зазначенням їх адреси.

            Подана   скарга   не відповідає вимогам , які встановлені що до обвинувального висновку у відповідності до ст. ст. 223, 224 КПК України .

            В поданій скарзі  не зазначено час вчинення злочину,  мотиви злочину та докази зібрані по справі , а також  данні про потерпілого. Резолютивна частина не відповідає вимогам  ст. 223 КПК України:  не зазначені відомості про особу  обвинуваченого, коротко суть пред'явленого звинувачення. В порушення вимог ст. 224 КПК України до скарги не додано список осіб, що  підлягають виклику в судове засідання, з зазначення їх адреси.

            Відповідно до ст. 251 КПК України судді, одержавши від потерпілого скаргу з проханням порушити кримінальну справу, приймає одне із рішень, в тому числі залишає скаргу без розгляду, якщо вона не відповідає  вимогам, зазначеним у частині першої цієї статті, та повертає її особі, яка подала скаргу.

          Виходячи з того, що скарга не відповідає вимогам ст.ст. 223-224 КПК України, а відповідно до ст.94 КПК України , справа може бути  порушена тільки  в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину, подану потерпілою скаргу необхідно повернути.

            На підставі викладеного та керуючись ст.  251    КПК  України, -

                                               ПОСТАНОВИВ:

            Скаргу ОСОБА_1  про порушення кримінальної справи відносно   ОСОБА_2  ст. 125    КК України  залишити без розгляду   та повернути заявнику .

            Постанова оскарженню не підлягає.

            Суддя