Справа № 923 2006 p. Головуючий у 1-й інстанції Циганій С.І.
Категорія ч.1 ст. 121 Доповідач Годун В.А.
КК України
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 2006 р. листопада місяця 7 дня
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого Годуна В.А.
Суддів: Дубченко А.П., Гемми Ю.М.
З участю прокурора Литвиненко О.О.
Засудженого ОСОБА_1 Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні кримінальну справу за апеляцією з доповненнями засудженого ОСОБА_1 на вирок Дніпровського районного суду міста Херсон від 30 травня 2006 року.
ВСТАНОВИЛА: Цим вироком
ОСОБА_1, громадянина України, в силу ст.. 89 КК України раніше не судимого засуджено за ч.1 ст. 121 КК України до позбавлення волі строком на п'ять років з поміщенням до кримінально-виконавчої установи.
Міра запобіжного заходу - взяття під варту з 6 жовтня 2005 року.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2. 500 гривень.
Вироком суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за вчинення злочину при наступних обставинах.
19 серпня 2004 року, близько 20-ї години, ОСОБА_1., знаходячись на розі вулиць 1ІНФОРМАЦІЯ_1, під час сварки, яка виникла на ґрунті особистих неприязних відносин з потерпілим ОСОБА_2., навмисно наніс останньому удар ножем в область грудної клітки, чим спричинив тяжке тілесне ушкодження по критерію небезпечності для життя в момент заподіяння.
В апеляції з доповненнями засуджений ОСОБА_1. вказує, що під час досудового та судового слідства не були допитані свідки захисту, які б підтвердили, що він захищався від ОСОБА_2., не проведено ставок віч-на-віч з потерпілим, не проведено відтворення обстановки та обставин події, чим порушено його право на захист. Експерт, який проводив експертизу тілесних ушкоджень потерпілого помилково вказав на наявність тяжкого тілесного ушкодження. Крім того, справа була сфабрикована, а саме з матеріалів кримінальної справи зникли покази свідків, які б вказували на його невинуватість. Просить вирок суду скасувати, справу направити на додаткове розслідування.
Заслухавши суддю доповідача, міркування прокурора, засудженого, який підтримав апеляцію з доповненнями, в тому числі і під час надання йому останнього слова, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчинені злочину, за який його засуджено, при обставинах викладених у вироку, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується перевіреними в судовому засіданні доказами, яким дана належна правова оцінка.
Так, потерпілий ОСОБА_2 допитаний як на досудовому слідстві так і в судовому засіданні пояснив, що 19 серпня 2004 року він відпочивав в кафе, розташованого біля магазину «Оса» в місті Херсоні. Коли туди зайшов засуджений, між ними виникла сварка із-за велосипеда. Після чого, ОСОБА_1. поїхав, а він пішов до ОСОБА_3 шукати його, щоб вирішити конфліктну ситуацію, яка склалася. Зайшовши у двір побачив ОСОБА_3 та засудженого, запропонував йому повернути велосипед і розійтись. Останній знову затіяв бійку, під час якої він вдарив засудженого палкою по тулубу. Від даного удару ОСОБА_1 присів, а він викинувши палицю пішов додому. По дорозі його наздогнав засуджений, який був з ножем та запропонував разом випити пляшку горілки. Він погодився. Після того, як вони розпили горілку, засуджений, нічого не пояснюючи, вдарив його пустою пляшкою по голові та наніс удар ножем по тулубу.
Допитаний під час проведення досудового слідства свідок ОСОБА_4 пояснив, що 19 серпня 2004 року, на розі вулиць ІНФОРМАЦІЯ_1, побачив конфлікт із-за велосипеда між потерпілим та засудженим, але не придав цьому значення і пішов далі. Трохи відійшовши почув скрик потерпілого, обернувшись побачив, як ОСОБА_1. вдарив чимосьОСОБА_5 в груди, а потім викинув той предмет через паркан. (а.с.24).
Допитана під час проведення досудового слідства свідок ОСОБА_6 пояснила, що 19 серпня 2004 року, ввечері, її батько ОСОБА_2 повернувся додому, у нього була різана рана. Останній повідомив її, що його вдарив ОСОБА_1. (а.с.27)
З висновку судово-медичної експертизи вбачається, що потерпілому ОСОБА_2 було спричинено проникаюче колото-різуче поранення грудної клітки, яке виникло від дії предмету типа клинка ножа і відноситься до тяжкого тілесного ушкодження по критерію небезпечності в момент заподіяння (а.с. 30)
За таких обставин, колегія суддів вважає, що дії засудженого ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч.1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Покарання ОСОБА_1 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України, судом враховано ступінь тяжкості вчинення злочину, а саме злочин відноситься до категорії тяжких, особу винного який характеризується посередньо. На думку колегії суддів призначене покарання є необхідним для його виправлення та попередження нових злочинів, підстав для пом'якшення покарання не вбачається.
Твердження апелянта, про те, що під час досудового слідства не були допитані свідки захисту, та те, що з матеріалів справи зникли покази свідків, які б підтверджували його покази є безпідставними, оскільки з матеріалів справи вбачається, що засуджений ОСОБА_1. після закінчення досудового слідства ознайомлювався з матеріалами справи, зауважень та заяв не мав. (а.с.98)
Крім того, під час проведення досудового слідства слідчим неодноразово було роз'яснено його права, про що в матеріалах справи міститься власноручний запис засуджено, (а.с. 42,44, 94)
Аналогічно безпідставними є твердження апелянта про те, що під час розгляду справи у суді не було розглянуто його клопотання про допит в судовому засіданні експерта, оскільки з протоколу судового засідання вбачається, що засуджений такого клопотання не заявляв і ознайомлюючись з матеріалами справи та протоколом судового засідання зауважень та клопотань не мав (а.с. 181)
Ставити під сумніви висновки судово-медичної експертизу у колегії суддів підстав не має, не було їх і в суду першої інстанції.
Доводи апеляції засудженого про те, що під час проведення досудового слідства не проведено певних слідчих дій, а саме відтворення обстановки та обставин події та ставок віч-на-віч також є необгрунтованими, оскільки з протоколу допиту обвинуваченого вбачається, що ОСОБА_1. відмовився від проведення будь-яких слідчих дій (а.с. 95)
Враховуючи вище викладене колегія суддів вважає, що під час досудового слідства та в суді право на захист ОСОБА_1 порушено не було, підстав для скасування вироку і направлення справи для проведення додаткового розслідування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію з доповненнями засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Дніпровського районного суду міста Херсон від 30 травня 2006 року щодо нього - без зміни.