Справа № 10-144      2006 p.                          Головуючий в 1-й інстанції

Ігнатенко П.Я.

Категорія «санкція» Доповідач: Черства Є.О.

КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ 2006 р. листопада місяця "03" дня

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого                  - Раєнка В.І.

Суддів: Черствої Є.О., Сажинова В.В.

З участю прокурора     - Кривенок Н.В.

адвоката                         - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_1 на постанову Суворовського районного суду м.Херсона від «28» жовтня 2006 року. -

встановила:

Цією постановою щодо:

ОСОБА_2, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ст. 187 ч.2 КК України, обрано запобіжний захід - взяття під варту.

В апеляції адвокат ОСОБА_1 посилається на те, що суд при обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, не прийняв до уваги, що ОСОБА_2 має постійне місце проживання, де зареєстрований, характеризується тільки з позитивного боку, одружений, має двох неповнолітніх дітей, при цьому жінка та діти знаходяться на його утриманні; фактично працевлаштований, а також, що суд не мав ніяких доказів того, що ОСОБА_2, знаходячись на свободі, буде перешкоджати встановленню істини по справі та продовжувати злочинну діяльність. Крім того, ОСОБА_2 винним себе по ч.2 ст. 187 КК України не визнав, у зв'язку з чим, вона вважає, що слідство завчасно прийшло до висновків відносно причетності ОСОБА_2 до розбійницького нападу, поскільки відсутній склад злочину, передбачений ч.2 ст. 187 КК України, а обвинувачення його побудовано виключно на показах потерпілого. Просить постанову суду скасувати як необґрунтовану і обрати ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.

Вислухавши доповідача по справі, думку прокурора, який вважає апеляцію адвоката ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 не підлягаючою задоволенню, адвоката ОСОБА_1., яка підтримала свою апеляцію та просила її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає апеляцію підлягаючою задоволенню зі слідуючих підстав.

Відповідно до ст.ст. 148, 150, 155 КПК України, запобіжні заходи застосовуються за наявних підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений будуть намагатися ухилитися від слідства і суду, або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини по справі чи продовжувати злочинну діяльність.

Сам факт вчинення злочину тяжкого не є безумовною підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, без наявності доказів, які підтверджують можливість підозрюваного (обвинуваченого) ухилятися від слідства і суду.

При розгляді подання слідчого щодо ОСОБА_2 про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, судом були порушені вимоги закону, оскільки суд належним чином не мотивував своє рішення.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 має постійне місце проживання, де мешкає з дружиною та двома дітьми, будь-яких даних про те, що він покине місце свого проживання та буде ухилятися в подальшому від слідства, немає, не надані такі дані і під час розгляду справи.

З протоколу судового засідання від 28.10.2006 року вбачається, що ОСОБА_2 сам пішов до органів міліції, щоб довести свою невинуватість у злочині, в скоєнні якого його підозрюють.

У п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 р. роз'яснюється, що при розгляді подання про взяття під варту суддя не вправі досліджувати докази і давати їм оцінку, розглядати та вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті обвинувачення.

Суд у своїй постанові вказує, що «ОСОБА_2 «обґрунтовано підозрюється» у злочині, тим самим вже визнавши по суті винуватим його по ст. 187 ч.2 КК України.

При розгляді подання судом також залишено поза увагою, що згідно постанови слідчого від 23.10.2006 р. була порушена кримінальна справа по факту розбійного нападу на гр.ОСОБА_3.

Як видно з матеріалів справи, підозрюючи ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ст. 187 ч2, слідчий не перевірив належним чином ці обставини і не вирішив питання про порушення, або відмову кримінальної справи щодо конкретної особи, що дає змогу слідству маніпулювати справами на свій розсуд.

На думку колегії суддів, суд при розгляді подання не брав до уваги рішення Конституційного Суду України від 8 липня 2003 року у справі № 1-23/2003, згідно якого запобіжний захід у вигляді взяття під варту не може бути застосований лише з мотиву тяжкості злочину, оскільки це суперечить Конституції України, і може бути застосований лише у разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його перепинити (ст.ст.29, 62 Конституції України), тобто тільки за наявності виняткових обставин.

На підставі наведеного, у зв'язку з допущеними судом при розгляді справи грубими порушеннями норм КПК України, Конституції України, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа поверненню на новий судовий розгляд. Апеляційний суд не може вирішити питання про обрання щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу, оскільки місцевим судом допущені такі порушення закону, які підлягають вирішенню лише при новому розгляді справи з додержанням вимог закону.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію адвоката ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Постанову місцевого Суворовського районного суду м.Херсона від 28 жовтня 2006 року щодо ОСОБА_2 - скасувати.

Справу повернути на новий розгляд в той же суд, в іншому складі - суддів.