22.03.2012

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа №22ц-2790-654/2012р. Головуючий в першій

(2-318/2011) інстанції Щербаков С.О.

Категорія 37 доповідач в апеляційній

інстанції Клочко В.П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Клочка В.П.,

суддів - Водяхіної Л.М., Сундукова В.М.,

при секретарі - Блох Д.Д.,

за участю представника позивача - ОСОБА_3,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Нахімовського районного суду м. Севастополя від 08 червня 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - Друга Севастопольська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_4 у березні 2010 року звернулась до суду з позовом до комунального підприємства Севастопольської міської ради «Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна» (далі - КП СМР «БТІтаДРОНМ»), третя особа - третя Севастопольська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на 1/5 частку домоволодіння АДРЕСА_1.

Вимоги мотивує тим, що вона є власником 2/5 часток вказаного домоволодіння, 2/5 часток якого також належить ОСОБА_5 1/5 частка домоволодіння належала на праві власності її дяді - ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 Вказує, що фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, несе витрати на утримання будинку та має право на спадкування 1/5 частки домоволодіння.

Ухвалою суду від 12.10.2010 р. допущена заміна неналежного відповідача - КП СМР «БТІтаДРОНМ» - на ОСОБА_5, співвласника спірного домоволодіння.

Рішенням Нахімовського районного суду м. Севастополя від 08 червня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про задоволення позовних вимог. Вказує, що судом порушені норми процесуального та матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення за вказаним позовом суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було надано суду належних доказів наявності обставин, на які вона посилається, крім того, пропущений строк для прийняття спадщини, у зв'язку з чим вимоги щодо визнання права власності є передчасними.

З такими висновками погоджується колегія суддів з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_4 є власником 2/5 часток домоволодіння АДРЕСА_1. Співвласниками вказаного домоволодіння є ОСОБА_5 (2/5), а також був ОСОБА_7 (1/5), який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (арк.с.14, 16).

З матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування вимог позивач посилається на норми Цивільного кодексу України, якій набув чинності з 01.01.2004 р.

Однак, відносини спадкування регулюються вказаними правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Часом відкриття спадщини статтею 525 ЦК УРСР визнається день смерті спадкодавця.

Статтею 526 ЦК УРСР визначено місце відкриття спадщини. Місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу).

Враховуючи наведене, часом відкриття спадщини є ІНФОРМАЦІЯ_1 та місцем відкриття спадщини є м.Оренбург Російської Федерації - як місце останнього проживання спадкодавця, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Статтею 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Особи, для яких право спадкоємства виникає лише у випадку неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, можуть заявити про свою згоду прийняти спадщину протягом строку, що залишився для прийняття спадщини. Якщо строк, що залишився, менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців.

Передбачений ст.549 ЦК шестимісячний строк для прийняття спадщини може бути продовжений судом за заявою заінтересованої особи при доведеності поважності причин його пропуску. Якщо у вказаний строк позивач вступив в управління або володіння спадковим майном або його частиною, суд з цих підстав вирішує питання про визнання права на спадкове майно, а не про продовження пропущеного строку.

Крім того, пунктом 2 Постанови Пленуму ВСУ №4 від 24.06.1983 р. передбачено, що відповідно до гл. 7 Закону України від 2 вересня 1993 р. "Про нотаріат" свідоцтво про право на спадщину видається громадянам, організаціям, державі нотаріальними конторами за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину у встановленому чинним законодавством порядку. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право спадщини вимоги про визначення права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Враховуючи наведене, а також те, що позивачем не надано суду доказів родинного зв'язку зі спадкодавцем та відсутності інших спадкоємців за заповітом або за законом, які прийняли спадщину у встановленому законом порядку, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відмову в задоволенні заявлених вимог.

Довід апеляційної скарги щодо необґрунтованості посилання суду першої інстанції на відсутність доказів родинного зв'язку між позивачем та спадкодавцем не може бути прийнятий до уваги, оскільки відповідно до ст.60 ЦПК України обов'язок надання доказів покладений на позивача. Посилання позивача на ч.3 ст.60 ЦПК України є неспроможним, оскільки наявність родинного зв'язку відповідно до ч.2 с.59 ЦПК України повинно бути підтверджено письмовими доказами.

Наведене свідчить про те, що ОСОБА_4 не надано суду достатніх доказів наявності права на спадщину.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не є підставами для скасування прийнятого у даній справі судового рішення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення суду першої інстанції без змін.

Враховуючи наведене, судова колегія дійшла висновку, що відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення - залишенню без змін.

Керуючись 303,304,307,308,313-315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.

Рішення Нахімовського районного суду м. Севастополя від 08 червня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя: /підпис/ В.П. Клочко

Судді: /підпис/ В.М. Водяхіна

/підпис/ В.М. Сундуков

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного суду

м. Севастополя В.П. Клочко