Справа № 10-143     2006 p.                                  Головуючий в 1-й інстанції

Борко А.Л.

Категорія ст. 191 ч.5            Доповідач: Раєнок В.І.

КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

2006 р. жовтня місяця "30" дня

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого                  - Годуна В.А.

Суддів: Раєнка В.І., Ковальової Н.М.

З участю прокурора     - Горбана В.М.

адвоката                         - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні кримінальну справу за апеляцією адвоката в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на постанову Суворовського районного суду М.Херсона від «19» жовтня 2006 року, -

встановила:

Цією постановою відносно:

ОСОБА_2, який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст. 191 ч.5 КК України обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

В апеляції адвокат в інтересах обвинуваченого, посилаючись на те, що при обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту суд не прийняв до уваги, що ОСОБА_2 повністю визнав себе винним, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійні місця проживання і роботи, позитивно характеризується і частково відшкодував завдані збитки та вказуючи на те, що суд не мав достатніх доказів, що обвинувачений може переховуватися від слідства та суду, просить постанову суду скасувати і обрати відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення постанови суду без змін, адвоката в інтересах ОСОБА_2, який прохав його апеляцію задовольнити, перевіривши доводи апеляції та матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція адвоката підлягає задоволенню зі слідуючих підстав.

Відповідно до вимог ст.ст. 148, 150, 155 КПК України запобіжний захід у вигляді взяття під варту застосовується за наявності      достатніх     підстав      вважати,      що      підозрюваний, обвинувачений буде намагатися ухилитися від слідства і суду, або від виконання процесуальних рішень, а також перешкоджати встановленню істини по справі чи продовжувати злочинну діяльність.

Сам же факт вчинення особою тяжкого злочину не є безумовною підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, без наявності доказів, які б підтверджували можливість обвинуваченого ухилятися від слідства і суду.

З матеріалів справи вбачається, що таких доказів органами досудового слідства суду не надано, а посилання органів слідства на те, що обвинувачений знає декілька іноземних мов, грошові кошти, має ділові партнерські стосунки за кордоном та закордонний паспорт, а тому може ухилитися від слідства та суду, є лише припущенням, а суд не може ґрунтувати відповідно до діючого законодавства своє рішення на припущеннях. Будь-яких даних про те, що ОСОБА_2 ухиляється від слідства суду надано не було. Разом з тим з матеріалів справи вбачається, що обвинувачений з'являвся до органів слідства відповідно до викликів останніх, про що свідчать його підписи на процесуальних документах, які маються у справі.

ОСОБА_2 відповідно до наданих матеріалів справи характеризується позитивно, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце роботи і проживання, частково відшкодував добровільно спричинені збитки, повністю визнав себе винним.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 року «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» при розгляді подання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту суд повинен дослідити чи відповідає постанова про притягнення особи як обвинуваченого вимогам закону, а також; вивчити матеріали справи, які стосуються обрання запобіжного заходу.

Ці вимоги закону судом при прийнятті рішення про взяття ОСОБА_2 під варту не виконані.

При розгляді справи місцевому суду органами слідства не надано будь-яких доказів, які б підтверджували посилання органів слідства на те, що ОСОБА_2 може ухилитися від слідства та суду, або ухилитися від суду. Не надано таких доказів і в даний час апеляційному суду Херсонської області під час розгляду справи.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що запобіжний захід відносно ОСОБА_2 судом першої інстанції у вигляді взяття під варту обрано необгрунтовано, а тому, з урахуванням наведеного приходить до висновку, що ця постанова суду підлягає зміні, а запобіжний захід відносно ОСОБА_2 слід обрати у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання, звільнивши обвинуваченого з-під варти.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію адвоката в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 задовольнити, постанову Суворовського районного суду м.Херсона від 19 жовтня 2006 року відносно ОСОБА_2 - змінити. Обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд  з постійного місця проживання, відібравши у ОСОБА_2 письмове зобов'язання не відлучатися з місця постійного проживання, або з місця тимчасового знаходження без дозволу слідчого, роз'яснивши обвинуваченому наслідки, передбачені ч.2 ст. 151 КПК України в разі порушення даної ним підписки. Звільнити обвинуваченого з-під варти.