13.12.2012
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц2519/2012р. Головуючий у першій
інстанції Лемешко А.С.
Категорія 5 Доповідач в апеляційній
інстанції Клочко В.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 грудня 2012 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Севастополя у складі:
головуючого судді - Клочка В.П.,
суддів - Алєєвої Н.Г., Водяхіної Л.М.,
при секретарі: - Лашкевич Н.О.,
за участю: - позивача ОСОБА_4, представника позивача ОСОБА_5, представника відповідачів ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційні скарги ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на рішення Нахімовського районного суду м. Севастополя від 11 червня 2012 р. та на ухвалу Нахімовського районного суду м.Севастополя від 05 березня 2012 р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, 3-тя особа: КП «БТІ та ДРОНМ» м.Севастополя,Служба у справах дітей Нахімовської Районної державної адміністрації м. Севастополя про визнання недійсним розпорядження органу приватизації та свідоцтва про право власності,-
В С Т А Н О В И Л А:
У лютому 2011 року позивачка ОСОБА_7 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_10 про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням: квартирою АДРЕСА_1. Вимоги мотивовані тим, що у зазначеній квартирі зареєстровані ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9 Відповідач з 2007 року по теперішній час не проживає за зазначеною адресою, комунальні платежі не сплачує, кореспонденцію не отримує. На підставі викладеного позивачка просить визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку за місцем проживання.
17.05.2011 року по справі було постановлено заочне рішення, яким позовні вимоги задоволено. Суд постановив усунути перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_4, 1968 року народження, за вказаною адресою
Ухвалою від 06 квітня 2012 року було задоволено заяву ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення. Заочне рішення Нахімовського районного суду м.Севастополя від 17.05.2011 року скасовано.
У лютому 2012 року позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання недійсним розпорядження органу приватизації та свідоцтва про право власності. Вимоги позову мотивовані тим, що 15.09.2011 року була приватизована трьохкімнатна квартира АДРЕСА_1 та 06.10.2011 року видано свідоцтво про право власності на трьох осіб: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9. НА момент приватизації ОСОБА_4 на підставі рішення Нахімовського районного суду м.Севастополя від 17.05.2011 року, яке не набрало чинності був виписаний з цієї квартири. На підставі цього ОСОБА_4 просить визнати недійсними розпорядження органу приватизації та свідоцтва про право власності.
Ухвалою суду від 05.03.2012 року було задоволено заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову. Заборонено відчуження квартири АДРЕСА_1.
Ухвалою Нахімовського районного суду м.Севастополя від 12.04.2012 р. зазначені позови були об`єднані в одне провадження.
Рішенням Нахімовського районного суду м.Севастополя від 11.06.2012 року у задоволенні позову ОСОБА_7 було відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_4 задоволено у повному обсязі.
Не погодившись з рішенням та ухвалою суду, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 подали апеляційні скарги, в яких ставиться питання про скасування рішення Нахімовського районного суду м. Севастополя від 11 червня 2012 р. та ухвали Нахімовського районного суду м.Севастополя від 05 березня 2012 р. з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, заслухавши осіб, що з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Суд першої інстанції ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні первинного позову виходив з того, що факт не проживання ОСОБА_4 в спірній квартирі тривалий час не знайшов свого підтвердження у ході розгляду справи, крім цього позивачем обрано не вірний спосіб захисту свого порушеного права.
З данними висновками погоджується колегія суддів.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 зареєстровано у спірній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 з 15.12.1988 року (т.2 а.с.9), а ОСОБА_9 з 13.07.1990 року (т.1 а.с.5).
Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу від 10.01.2007 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 було розірвано (т.1, а.с.3).
Згідно з ст.64 ЖК України, члени сім`ї наймача, які припинили бути членами однієї родини, але проживають в зайнятому житловому приміщенні мають рівні права, як наймач та члени його родини.
Відповідно до ст.71 ЖК України при тимчасові відсутності наймача або членів сім`ї за ними зберігається житлове приміщення протягом 6-ти місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Відповідно до ст.72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
У матеріалах справи відсутні наявні докази, що підтверджують той факт, що ОСОБА_4 не проживає на спірній житловій площі з 2007 року.
Показання свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_3, що є в матеріалах справи, лише підтверджують факт проживання ОСОБА_4 у спірній квартирі ( а.с.54-56).
Відповідно до ч.1 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, заснованим на всебічному, об`єктивному та безпосередньому досліджуванні доказів, що є у справі.
Задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що позивача було безпідставно знято з реєстраційного обліку , тому при здійсненні приватизації він не був зазначений в довідці з місця реєстрації та складу сім`ї, у зв`язку з чим було порушено його право на придбання у приватну власність займаного ним приміщення.
Відповідно до довідки ПП «Градстройсервіс» ОСОБА_4 19.08.2011 р. на підставі рішення суду по справі №2-1733/11 було виписано з квартири , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.125).
17.05.2011 р. Нахімовським районним судом м.Севастополя було винесено заочне рішення, яке було скасовано ухвалою суду від 06.04.2012 року (Т.1 а.с.18,58).
У порушенні вимог ст. 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстраційного обліку здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням.
Відповідно до заочного рішення суду від 17.05.2011 року ОСОБА_4 не було визнано позбавленим права власності або права користування спірним житловим приміщенням.
Тобто ОСОБА_4 дійсно було незаконно знято з реєстрації у спірній квартирі.
Відповідно до ст.. 5 ЗУ України «Про приватизацію державного житлового фонду» до осіб, що мають право на приватизацію, відносяться наймач, члени сім`ї наймача, громадяни, які постійно проживають в квартирі або за якими зберігається право на житло.
Відповідно до ч.2 ст.8 ЗУ України «Про приватизацію державного житлового фонду» передача займаних квартир здійснюється на праві спільної або часткової власності за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно проживають в даній квартирі, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника квартири.
У зв`язку з тим, що ОСОБА_4 був безпідставно знятий з реєстрації, він не був зазначений у довідці з місця реєстрації та складу сім`ї, тобто і не включений до розпорядження про приватизацію
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що розпорядження органу приватизації №1689/48 від 15.09.2011 року та свідоцтво про право власності на житло від 15.09.2011 року, видані на ім.`я ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 дійсно порушують житлові права ОСОБА_4, а тому підлягають скасуванню.
Доводи апеляційної скарги, щодо того, що данний спір повинен розглядатися у порядку адміністративного судочинства, колегія суддів вважає помилковими.
Відповідно до ч.1 ст.15 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
З матеріалів справи вбачається , що у позовних вимогах є спір про право, а саме про право власності квартиру, отже такій спір повинен розглядатися на підставі норм Цивільно-процесуального кодексу України.
Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду першої інстанції.
Що стосується оскарження ухвали суду від 05.03.2012 року про заборону відчуження квартири АДРЕСА_1, то колегія суддів вважає, що зазначена ухвала є законною та обгрунтованою, постановленою на підставі заяви позивача в цілях забезпечення позову. З дотриманням вимог ст.ст. 151-153 ЦПК України, тому підстав для її скасування не вбачається.
За таких обставин судова колегія приходить до висновку, що апеляційні скарги ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підлягають відхиленню, а рішення та ухвала суду відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК, п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.303,304,307,308,312,313-315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційні скарги ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відхилити.
Рішення Нахімовського районного суду м. Севастополя від 11 червня 2012 р. та на ухвалу Нахімовського районного суду м.Севастополя від 05 березня 2012 р. залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду вступає в законну силу з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня вступу в законну силу ухвали апеляційного суду.
Головуючий суддя: В.П.Клочко
Судді: Н.Г. Алєєва
Л.М. Водяхіна