01.11.2012
Справа №22ц-2790-1710/2012р. Головуючий в першій
інстанції Гапонов Д.Ю.
Категорія 19 Доповідач в апеляційній
інстанції Клочко В.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 листопада 2012 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Севастополя у складі:
головуючого судді - Клочка В.П.,
суддів - Алєєвої Н.Г., Водяхіної Л.М.,
при секретарі: - Марушевській Т.В.,
за участю: - представника позивача Новікова О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_6 на рішення Балаклавського районного суду м.Севастополя від 06 березня 2012 року по цивільній справі за позовом Кредитної спілки «Швидка фінансова допомога» до ОСОБА_6, ОСОБА_5 про стягення заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення,-
В С Т А Н О В И Л А:
У березні 2011 року позивач звернувся з позовом до суду, в якому просив стягнути з відповідачів заборгованість за кредитом у сумі 982 390 грн. 53 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка, площею 0,0846 га, розташовану за цією ж самою адресою; виселети мешканців, що проживають за адресою: АДРЕСА_1.
Свої вимоги мотивує тим, що відповідачі не виконують своїх зобов`язань за договором кредиту від 01.02.2006 р., згідно з яким ОСОБА_6 отримав кредит в сумі 360 000 грн., із сплатою 30 % щорічних з кінцевим терміном погашення до 01.02.2011 р. В подальшому, 20.09.2006 р. та 29.11.2007 р. між позивачем та ОСОБА_6 були укладені додаткові угоди про збільшення кредитної лінії до 400 000 грн. і 500 000 грн. відповідно. Оскільки відповідач не виконує свої обов`язки за договором, а саме: не здійснює погашення заборгованості і нарахованих відсотків, станом на 16.03.2011 р. сума заборгованості склала 982 390 грн. 53 коп. Позивач просить звернути стягнення на майно, що є предметом іпотеки та яке виступає у якості забезпечення виконання зобов`язань за вищевказаним кредитним договором.
Рішенням Балаклавського районного суду м.Севастополя від 06 березня 2012 року позовні вимоги задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №2-ЦФ/06кл від 01.02.2006 року, укладеного між ОСОБА_6 та КС «Шидка фінансова допомога» у розмірі 984210 грн. 53 коп. звернуто стягнення на предмет іпотеки: нерухоме майно: житловий будинок АДРЕСА_1, житловою площею 34,6 кв.м., який складається: житловий будинок літ. А, напівпідвал, прибудова літ.а2, убиральні літ.В, літньої кухні літ. Д, навісу літ Е, сараю літ. Ж, огороджень, інших споруд, який належить ОСОБА_5 на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_7 24.07.2003 року за реєстровим № 1745 та в ДКП БТІ і ДРОНМ м.Севастополя 31.07.2003 року під реєстровим №9162, у книзі 79 стор.191, і земельну ділянку площею 0,0846 га, кадастровий номер 8536300000:01:003:0010, що розташована на території АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка належить ОСОБА_5 на підставі Державного Акту на право приватної власності на землю за №330/1-м-04, оцінених у 360000 грн. шляхом проведення прилюдних торгів із початковою ціною предмету іпотеки 360000 грн. Стягнуто солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на користь Кредитної спілки «Швидка фінансова допомога» судові витрати у розмірі 1820 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_5, ОСОБА_6 подали апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення суду від 06 березня 2012 року з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, заслухавши осіб, що з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_6 порушив взяті на себе зобов`язання по погашенню заборгованості, яку виникла перед позивачем.
З данними висновками погоджується колегія суддів.
З матеріалів справи вбачається, що 01.02.2011 року між позивачем та ОСОБА_6 було укладено договір кредитної лінії №2-ЦФ/06кл, відповідно до якого ОСОБА_6 отримав кредит у розмірі 360 000 грн. на наступних умовах: строк кредитування до 01.02.2011 року, з виплатою за користування кредитом 30 % річних (а.с. 13).
06.03.2006 року, з метою забезпечення виконання зобов`язань по вищевказаному кредитному договору, між позивачем та ОСОБА_5 було укладено договір іпотеки, відповідно до якого ОСОБА_5 передає позивачу в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок з надвірними прибудовами за адресою: АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_5 на підставі договору дарування від 24.07.2003 року (а.с.15-17).
Додатковою угодою №1 від 20.09.2006 року к Договору кредитної лінії 2-ЦФ/06 КЛ від 01.02.2006 року КС «Швидка фінансова допомога», з одного боку та ОСОБА_6, з іншого, дійшли згоди, що відновлювальна кредитна лінія може бути збільшена до 400 000 грн. на період 3 місяці з 20 вересня 2006 року по 20 грудня 2006 року (а.с.20).
Додатковою угодою від 29.11.2006 року к Договору кредитної лінії 2-ЦФ/06 КЛ від 01.02.2006 року КС «Швидка фінансова допомога», з одного боку та ОСОБА_6, з іншого, дійшли згоди, що відновлювальна кредитна лінія може бути збільшена до 500 000 грн. на період 3 місяці з 20 вересня 2006 року по 20 грудня 2006 року (а.с. 21).
23.02.2009 року між КС «Швидка фінансова допомога» та ОСОБА_6 було укладено договір кредитної лінії №01-цф/09КЛ, відповідно до якого ОСОБА_6 відкриту кредитну лінію с лімітом кредитування у розмірі не більш ніж 65 000 грн., строком на 12 місяців з 23.02.2009 р. до 23.02.2010 р., зі сплатою за користування кредитом 33 відсотків річних від отриманої суми кредиту (а.с. 23).
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 не виконує свої зобов`язання за зазначеними кредитними договорами.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Доводи апеляційної скарги щодо того, що договір поруки припинив свою дію у порядку ч.1 ст.559 ЦК України колегія суддів не приймає до уваги.
Відповідно до п. 9.4. Договору іпотеки від 06.03.2006 року(а.с. 17) сторони досягли згоди, що у разі внесення змін до кредитного договору щодо зміни процентів по кредиту (у тому числі при їх збільшенні), до цього договору зміни не вносяться та розмір процентів у випадку звернення стягнення на предмет іпотеки підтверджуватиметься відповідними угодами про внесення змін до кредитного договору.
Відповідно до п.22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», відповідно до ч.1 ст. 559 ЦК припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання.
На підставі викладеного, ч.1 ст. 559 ЦК України у данному випадку не застосовується.
Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду першої інстанції.
За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому, відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.
Керуючись 303,304,307,308,313-315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Балаклавського районного суду м.Севастополя від 06 березня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: В.П.Клочко
Судді: Н.Г.Алєєва
Л.М. Водяхіна