Справа № 22-1848 2007 р.                                Рішення ухвалено під головуванням

Категорія 41                                                       Овсюка Є.М.

Доповідач Пащенко Л.В.

УХВАЛА

Апеляційного суду Вінницької області

від 11.09.2007 року

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Пащенко Л.В.

Суддів: Якути О.І.,  Міхасішина І.В.

При секретарі Пшеничній Л.В. розглянувши у відкритому засіданні в м.  Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ДАК « Укрресурси» на рішення Ленінського районного суду м.  Вінниці від 28 березня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1до ДАК « Укрресурси» про стягнення компенсації у відшкодування втраченої частини зарплати,  коштів за невикористані дні відпусток при затримці термінів їх виплат та інших відшкодувань, -

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2005 року ОСОБА_1.  звернувся в суд з вищевказаним позовом до ДАК « Укрресурси».

В заяві зазначав,  що рішенням Ленінського райсуду м.  Вінниці від 14.03.2005 року на його користь з відповідача стягнуто борг коштів. Дане рішення набрало законної сили і на його виконання виписаний виконавчий ли ст.  Проте,  відповідач не виконує рішення суду,  борг коштів вчасно не сплачує,  що привело до їх знецінення внаслідок інфляції і росту споживчих цін.

Тому просив стягнути з відповідача на його користь 8105 грн. втраченої частини коштів внаслідок затримки виплат,  4395 грн. витрат по вирішенню спору в досудовому порядку і 2500 грн. моральної шкоди,  а всього 15000 грн.

В судовому засіданні позивач зменшив свої позовні вимоги і просив стягнути з відповідача 7500 грн. компенсації втраченої частини коштів внаслідок затримки в термінах їх виплати.

Рішенням Ленінського районного суду м.  Вінниці від 28 березня 2006 року позов ОСОБА_1  задоволено частково. Стягнуто з ДАК « Укрресурси» на користь ОСОБА_1  3528 грн. 30 коп. компенсації у

відшкодування втраченої частини коштів внаслідок затримки в термінах виплати зарплати.

В решті позову відмовлено.

Допущено до негайного виконання стягнення середнього заробітку за один місяць в сумі 1471 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду,  як постановлене з порушенням вимог закону,  скасувати та ухвалити нове рішення про відмову позивачу в позові.

Розглянувши матеріали справи,  дослідивши доводи скарги,  заслухавши пояснення позивача,  колегія суддів вважає,  що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково по слідуючих підставах.

Задоволюючи частково позов,  суд виходив з того,  що наказом відповідача за № 25 а-к від 07.03.2002 року позивача звільнено з посади по п. 1  ст.  40 КЗпП України ( ліквідація підприємства),  видано йому дублікат трудової книжки,  але не проведено розрахунку,  а рішенням Ленінського райсуду м.  Вінниці від 14.03.2005 року встановлено факт боргу відповідача перед позивачем на суму 9046 грн. 92 коп.,  який вчасно при звільненні в березні 2002 року позивачу не було виплачено,  що призвело до втрати частини коштів внаслідок затримки їх виплати.

Проте такий висновок суду не можна визнати обґрунтованим,  оскільки судом неповно з'ясовано обставини,  що мають значення для вирішення спору.

Так,  в матеріалах справи відсутня копія рішення суду від 14.03.2005 року,  на невиконання якого відповідачем посилається позивач,  як на підставу позовних вимог.

Як видно з позовної заяви,  на виконання вищезгаданого рішення суду був виписаний виконавчий лист і переданий на виконання у відділ ДВС Печерського РУЮ м.  Києва. Дана обставина залишилась поза увагою суду і судом не з'ясовано чи проводиться ( або проведено вже) виконання цього рішення виконавчою службою.

Крім цього,  індексуючи суму боргу,  визначену рішенням суму від 14.03.2005 року,  суд не вияснив чи ця сума ( 9046, 92 грн.) станом на березень 2005 року ( тобто на момент ухвалення рішення) не була судом вже проіндексована за період з березня 2002 року по березень 2005 року.

Також судом належно не з'ясовано при розрахунку суми компенсації чи індекси інфляції були сталими протягом періоду з березня 2002 по березень 2006 року чи змінювались ( щомісяця,  щороку).

З матеріалів справи вбачається,  що судами неодноразово розглядались спори між позивачем і відповідачем,  пов'язані з трудовими правовідносинами,  в тому числі стосовно стягнення зарплати та інших виплат. Однак судом не було перевірено чи немає судового рішення,  яке набувало законної сили,  постановленого по аналогічному спору між цими ж сторонами з того з предмету із тих же підстав.

За таких обставин рішення суду залишатись в силі не може і підлягає скасуванню. Оскільки по справі недостатньо доказів і вимагається їх додаткове збирання і перевірка,  то справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись  ст.  ст.  307,  311, 314,  315 ЦПК України,  колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ДАК «Укрресурси» задоволити частково.

Рішення Ленінського районного суду м.  Вінниці від 28 березня 2006 року скасувати,  а справу направити на новий розгляд в той же суд в іншому складі суду.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку у Верховний Суд України протягом двох місяців з дня її проголошення.